Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №175/19033/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1061/26 Справа № 175/19033/25 Суддя у 1-й інстанції - Лютая Г. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Черкавського Ю.С. на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає: АДРЕСА_1 , ,

у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

за участю:

представника в залі суду - Черкавського Ю.С.

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності в залі суд - Карпухіна В.А.

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.

При обставинах, встановлених місцевим судом, 18.10.2025 приблизно о 03:30 у м. Підгороднє по вул. Партизанська, 123 ОСОБА_1 керував т/з ИЖ н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився. Такими діями водій порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Черкавський Ю.С. просить скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування посилається на такі обставини:

- відеозапис, який міститься у матеріалах є неналежним доказом, оскільки подія була знята на мобільний телефон;

- відповідно до відеозапису відсутні ознаки сп`яніння;

- працівниками поліції не було роз`яснені права ОСОБА_1 ;

- відсутній факт складання протоколу про адміністративну відповідальність;

- протокол складався за відсутності ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 486618, складним у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; відеозаписом, де зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння; рапортом інспектора поліції, відповідно до якого, було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з яким, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та який відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмові від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Твердження в апеляційній скарзі про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис місця події не є належним доказом у справі , не є слушним , з огляду на таке.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Долучений до протоколу відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП.

Посилання апеляційної скарги на те, що при складанні протоколу ОСОБА_1 не ознайомлювали з правами та обов`язками, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, не є слушними, оскільки відповідно до протоколу зазначено, що ОСОБА_1 роз`ясненні його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Доводи захисника про те, що протокол складено не в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - не є слушними, оскільки оцінюється в сукупності з іншими доказами. Складання протоколу без участі особи, не свідчить про недопустимість такого доказу.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції не виявлено ознаки сп`яніння,- є безпідставними, оскільки згідно з актом огляду на стан сп`яніння встановлено наявність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 ( а.п. 5).

Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.

З огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Черкавського Ю.С. на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2026 року - залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2026 року, якого визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Корчиста