Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №717/1780/26 — Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/1780/26

Номер провадження 2-а/717/63/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого – судді: Туржанського В.В.,

при секретарі: Каленчуку П.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кельменці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Представник позивача ОСОБА_2 подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області, позовну заяву, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову №R703558 від 15 серпня 2026 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача: Іванічек Віталіна Вікторівна.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник позивача Паланійчук В.П. в судовому засіданні підтримав позов та пояснив, що позивач є учасником бойових дій та інвалідом третьої групи. Позивач не знав про направлену йому повістку. Вручену позивачу постанову вважає незаконною.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився. Представник відповідача подала до суду відзив у якому просить відмовити у задоволені позову за безпідставністю позовних вимог.

Судом встановлено, що згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 №R703558 від 15 серпня 2026 року, за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. Вказані обставини стверджуються копією постанови №R703558.

Згідно зі ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, в особі керівників, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.210-1 КУпАП.

За змістом ст. 245 КУпАП завданням в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Приписами ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).

За змістом ч.3 ст.210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із абз.11 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Отже, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.

Представник позивача посилається на те, що про повістку про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки позивачу не було відомо.

Згідно з п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

У матеріалах справи відсутня копія повістки про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З копії протоколу про адміністративне правопорушення №943 від 01 серпня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, під час дії воєнного стану не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою № НОМЕР_1 на 18 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 та не повідомив про причини неявки.

Докази, які б підтверджували належне оповіщення ОСОБА_1 про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у матеріалах справи відсутні.

Згідно до ст. 279-9 КупАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закону № 3543, відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу восьмого частини третьої якої громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Частиною 1 цієї статті визначено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 1 статті 210 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Зазначені норми визначають різні склади правопорушень та є бланкетними, і при їх застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку, законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та запровадження в Україні особливого періоду.

Однак, у даній справі, спірною постановою встановлено порушення військовозобов`язаним правил військового обліку, що не охоплюється складом статті 210-1 КУпАП.

Отже, відповідач в оскаржуваній постанові не врахував приписів ст.210 КУпАП, невірно кваліфікував дії позивача та помилково притягнув його до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, що тягне за собою її скасування.

Неправильна кваліфікація або відсутність такої у постанові у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП і, як наслідок, складу вказаного адміністративного правопорушення.

Крім того, згідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Згідно до ч.9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

З протоколу про адміністративне правопорушення №943 від 01 серпня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 викликали до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 18 серпня 2025 року.

ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 18 серпня 2025 року. Вказана обставина не заперечується позивачем.

Таким чином, у випадку належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та неявки його без поважних причин неприбуття у строк, визначений у повістці, датою вчинення правопорушення є 18 серпня 2026 року. Датою виявлення правопорушення є 19 серпня 2025 року, оскільки після 18 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 безпосередньо мав інформацію про неявку ОСОБА_1 .

При цьому, суд вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 149/2498/17, згідно з якою початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, навіть за умови наявності доказів, які підтверджують належне оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , строки накладення адміністративного стягнення, станом на час винесення оскаржуваної постанови, тобто на 15 серпня 2026 року, закінчилися.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП ОСОБА_1 та закриття справи про адміністративне правопорушення, оскільки при її постановленні були допущення істотні порушення норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, а саме постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як особу з інвалідністю внаслідок війни.

Згідно із абз.2 ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, можливості стягнення з суб`єкта владних повноважень судового збору на користь державного бюджету у випадку задоволення позову фізичної особи, яка звільнена від сплати судового збору ні КАС України, ні Законом України "Про судовий збір" не передбачено.

На підставі наведеного вище та на підставі ст.ст. 8, 19 Конституції України, керуючись ст.9 -11, ч.3 ст.210 -1, 268, 278-280 КУпАП, ст. ст. 77, 241- 246, 255, 268-272, 286 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розташований в АДРЕСА_2 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №R703558 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2026 року.

Суддя: Туржанський В.В.