Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №750/5283/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/5283/26 Головуючий у 1 інстанції Крапивний Б. В.

Провадження № 33/4823/750/26

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі головуючого судді Сиволапа Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Стюпан Т.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що о 02 год. 50 хв. 02 травня 2026 року ОСОБА_3 по вул. Шевченка, 112 у м. Чернігові керував транспортним засобом «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, захисник Стюпан Т.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову місцевого суду скасувати як незаконну та прийняти нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається, на те, що після зупинки транспортного засобу працівником поліції першочергово не було повідомлено про причини здійснення останньої, чим порушив норми законодавства. Вважає, що оскільки представниками поліції було порушено норми законодавства, то всі наступні вимоги поліцейських є протиправними, а всі складені процесуальні документи відносно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що при дослідженні відеозапису не було повністю та всебічно досліджено факт відсутності ознак алкогольного сп`яніння. Звертає увагу на те, що поліцейські не здійснили тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом, чим поставили під сумнів обґрунтованість підозри щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Зазначає, що процедура здійснення огляду на стан алкогольного сп`яніння була проведена з порушенням спеціальних норм встановлених до військовослужбовців положеннями ст. 266-1 КУпАП, а тому вся процедура є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом.

У засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, будучі повідомленим про час та місце розгляду справи (а.с.74-76).

Адвокат Стюпан Т.В. 10.09.2026 надіслала клопотання про розгляд справи за відсутності захисника у зв`язку відмовою ОСОБА_1 від правової допомоги та вказала, що вона не бере участі у захисті інтересів останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись приписами ч.1 ст 268, ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд вважає можливим здійснювати апеляційний розгляд без участі особи, яка притягується до відповідальності.

Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 3 статті 266 КУпАП визначено, що уразі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно п.6 Розділу І та п.6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 655031 від 02 травня 2026 року, водій ОСОБА_3 02 травня 2026 року о 02 год. 50 хв. по вул. Шевченка, 112 у м. Чернігові, керував транспортним засобом «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3).

Даний протокол складено уповноваженої особою Національної поліції, його форма та зміст відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Отже, даний протокол є документом, що фактично містить твердження компетентного державного органу про вчинення особою адміністративного правопорушення та одночасно є одним з джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.

З переглянутого апеляційним судом відеозапису з відео реєстратора та нагрудної камери поліцейського слідує, що транспортний засіб «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_2 (іноземна реєстрація) під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції шляхом увімкнення проблискових маяків синього та червоного кольорів. Під час перевірки документів водія поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої, що останній заперечив. У подальшому поліцейські запитували водія, чи згоден він пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, проте конкретної відповіді водій не надавав. У подальшому під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 повідомив, що вживав алкоголь – «випив два пива». Поліцейський перевірив пальці рук водія на наявність тремтіння, після чого повідомив водію про те, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, та висловив вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. На цю вимогу поліцейського ОСОБА_1 спочатку не надавав конкретної відповіді, проте пізніше категорично відмовився проходити огляд на стан сп`яніння. Поліцейський запропонував водію пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, від чого водій також відмовився. Після цього, поліцейський повідомив водію про відповідальність за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та запитав ОСОБА_1 , чи розуміє він наслідки своєї відмови, на що водій відповів ствердно. Працівником поліції було роз`яснено права водію та що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Після складання протоколу, поліцейський вголос зачитав його ОСОБА_1 , який він в подальшому підписав. Більш того, ОСОБА_1 намагався домовитись з працівниками поліції не оформляти на нього адміністративні матеріали, що також свідчить про спробу останнім уникнути відповідальності за скоєне

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Доводи сторони захисту про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, не заслуговують на увагу, так як вони спростовуються відеозаписом події, згідно якого водій підтвердив, що вживав спиртні напої.

Крім того, виявлені у ОСОБА_1 поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння, були вказані в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також в акті огляду, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

Також, виходячи з матеріалів справи, зокрема даних протоколу, відеозапису портативного нагрудного реєстратора на якому поміж зовнішнього стану водія зафіксовані його пояснення про вживання алкоголю, місцевий суд дійшов слушного висновку про наявність у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та обґрунтованість вимоги поліцейських до водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому закладі охорони здоров`я, які водієм були проігноровані.

З матеріалів справи, зокрема з відеозаписів, убачається, що ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, проте він від проходження такого огляду відмовився.

Крім того, саме відмова від проходження огляду водія є процесуально визначальним фактом у цій справі, адже адміністративна відповідальність, встановлена ч.1 ст. 130 КУпАП, що настає в цьому випадку, саме за відмову водія у проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння, що знайшло своє підтвердження у не спростованих відомостях протоколу про адміністративне правопорушення, доданих до нього доказах та інших відомостях, наявних у матеріалах справи. При цьому, відмова від проведення огляду може надаватись водієм у вербальній або не вербальній формах, а також шляхом вчинення дій, які надають об`єктивних підстав сторонньому спостерігачу сприймати дії особи, як відмову від проведення огляду.

Відповідно до ПДР водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння до складання протоколу про адміністративне правопорушення, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду.

Посилання апелянта щодо безпідставної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Як убачається з відеозапису, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 під час перевірки документів працівник поліції пояснив, що підставою зупинки було є п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Також, згідно з рапортом інспектора взводу № 2 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП Довбиша В.В. автомобіль Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зупинено 02.05.2026 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

За змістом п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Окрім того, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинено під час дії комендантської години, тому працівники поліції уповноважені на здійснення перевірки дотримання комендантської години, зокрема перевіряти законність перебування осіб на вулицях, зупиняти транспортні засоби під час дії комендантської години, що також свідчить про законність дій поліцейських.

Доводи апелянта про те, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду, передбачену ст.266-1 КУпАП, є непереконливими.

Так, відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення зокрема правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Статтею 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч.1).

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч.2).

Отже, аналіз положень ст.ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а застосовуються лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Таким чином, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами не під час безпосереднього виконання обов`язків військової служби на дорогах загального користування здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП.

Матеріали справи та апеляційної скарги не містять доказів (наказів, бойових розпоряджень, інших службових документів) того, що у визначений у протоколі час ОСОБА_1 безпосередньо виконував обов`язки військової служби.

Отже, посилання захисника на те, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому огляд на стан сп`яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, а не поліцейським, є помилковим.

За таких обставин, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції правомірно здійснювався поліцейськими в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, а дії водія у вигляді відмови від проходження такого огляду вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доводи захисника про невідсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортними засобами, не вливають на висновки суду, оскільки факт відсторонення чи невідсторонення водія, що має ознаки стану сп`яніння, від подальшого керування таким транспортним засобом не виключають складу правопорушення в діях такого водія а лише можуть свідчити про неналежну організацію роботи з боку поліцейських по запобіганню вчиненню даним водієм інших правопорушень, зокрема повторного керування ним транспортним засобом у відповідному стані.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або на порушення судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення не знаходять свого підтвердження.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Стюпан Т.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяД. С. Сиволап