Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №746/371/26 — Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/371/26

1-кп/746/46/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

Срібнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Срібне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270330000563 від 09 серпня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Артеменків Срібнянського району Чернігівської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою загальною освітою, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2026 року, близько 17 год. 24 хв., начальник сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 (селище Срібне) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління поліції у Чернігівські області (далі – СРПП ВП №1 (с-ще Срібне) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області) ОСОБА_5 та поліцейський СРПП ВП №1 (с-ще Срібне) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівські області ОСОБА_6 , які перебували на добовому чергуванні з патрулювання вулиць у с-щі Срібне Прилуцького району Чернігівської області, зніходячись поблизу будівлі, що розташовується за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с-ще Срібне, вул. Шевченка, буд. 89, здійснили зупинку транспортного засобу «Savage», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, а саме: керував мотоциклом, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП, а також керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

У подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будівлі, розташованої за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с-ще Срібне, вул. Шевченка, буд. 89, усвідомлюючи, що стосовно нього буде винесено постанову про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 126 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на уникнення від адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 та частиною першою статті 130 КУпАП, 08 серпня 2026 року близько 17 год. 42 хв. під час спілкування з поліцейськими СРПП ВП №1 (с-ще Срібне) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , висловив пропозицію надання неправомірної вигоди поліцейському в сумі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. з метою уникнення адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 та частиною першою статті 130 КУпАП, тобто за не винесення відносно нього адміністративної постанови за частиною другою статті 126 КУпАП та не складання адміністративного протоколу за частиною першою статті 130 КУпАП, тобто за не вчинення поліцейськими з використанням наданих їм службових повноважень дій щодо винесення адміністративної постанови за частиною другою статті 126 КУпАП та складання адміністративного протоколу за частиною першою статті 130 КУпАП, на що отримав відмову.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 369 КК України (пропозиція надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища).

В обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилалася на визнання ОСОБА_4 своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, та визначений сторонами обсяг доказів, що підлягають дослідженню, згідно з частиною третьою статті 349 КПК України. Під час судових дебатів прокурор вважав зазначені обставини достатніми для того, щоб поза розумним сумнівом довести винуватість ОСОБА_4 у висунутому йому обвинуваченні в повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив, що дійсно 08 серпня 2026 року, близько 17 год. 24 хв., поблизу будівлі, розташованої за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с-ще Срібне, вул. Шевченка, буд. 89, поліцейські зупинили транспортний засіб «Savage», державний номерний знак НОМЕР_1 , під його керуванням, та вказали на те, що він допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, а саме: керував мотоциклом, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП, а також керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Усвідомивши, що відносно нього буде винесено постанову про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 126 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, розуміючи протиправний характер своїх дій, та намагаючись уникнути від адміністративної відповідальності за вчинення вказаних правопорушень, під час спілкування з

поліцейськими він висловив пропозицію надання поліцейським неправомірної вигоди в сумі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. з метою уникнення адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 та частиною першою статті 130 КУпАП, тобто за не винесення відносно нього постанови за частиною другою статті 126 КУпАП та не складання адміністративного протоколу за частиною першою статті 130 КУпАП, на що отримав відмову.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів у справі, враховуючи, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому діянні, обвинувачений не ставить під сумнів та не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, тому відповідно до частини третьої статті 349 КПК України суд вважає недоцільним проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, суд вважає можливим обмежитись лише показаннями обвинуваченого та матеріалами кримінального провадження, які характеризують його особу.

При цьому, суд встановив, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, добровільність його позиції не викликає у суду сумнівів. Судом роз`яснено обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Розгляд кримінального провадження проводився щодо обвинуваченого ОСОБА_4 в межах пред`явленого йому обвинувачення. За встановлених обставин, оцінюючи зібрані докази, суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Заслухавши обвинуваченого, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у пред`явленому йому обвинуваченні, крім власного визнання ним своєї вини в судовому засіданні, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов`язаними для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_4 пропонував надати службовим особам неправомірну вигоду за непритягнення його до адміністративної відповідальності.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує як пропозицію надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, тобто за частиною першою статті 369 КК України.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Європейський Суд з прав людини також неодноразово зазначав у своїх рішеннях про те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу ОСОБА_4 , який: раніше не судимий (довідка від 10 серпня 2026 року); на обліку в Прилуцькому районному секторі № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області не перебуває (лист від 09 серпня 2026 року (600378) № 146271-2026); відповідно до листа Срібнянської селищної ради Чернігівської області від 12 серпня 2026 року № 02-16/3683, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, конфліктів із сусідами чи жителями села не виникало, за час проживання заяв чи скарг стосовно його поведінки до Срібнянської селищної ради не надходило; згідно з довідкою лікаря-психіатра ОСОБА_7 , наданою на запит слідчого № 146269, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

Встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного призначення покарання, тому суду необхідно всебічно досліджувати матеріали провадження щодо наявності таких обставин і у вироку наводити мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до статті 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Так, щире каяття засвідчує критичну оцінку винним вчиненого ним злочину, співчуття до потерпілих, прагнення зменшити негативні наслідки його протиправної поведінки. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав свою провину і розкаявся у вчиненому, надавши критичну оцінку своїй поведінці.

Під активним сприянням розкриттю злочину необхідно вважати надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна здобутого злочинним шляхом або ж допомога у розшуку цього майна.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування активно сприяв встановленню всіх обставин вчинення ним правопорушення.

Відповідно до статті 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахувавши ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вбачає підстави для призначення покарання в межах санкції частини першої статті 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати по справі відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався, відповідне клопотання прокурором з цього приводу не ініціювалося й суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати відповідно до частини другої статті 124 КПК України, які підлягають стягненню з обвинуваченого, відсутні.

У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_4 , крім іншого, звернувся до суду з клопотанням про розстрочку виплати, у разі призначення йому судом покарання у виді штрафу, суми штрафу на 10 місяців. Своє клопотання обґрунтовує неможливістю сплатити всю суму штрафу одноразово у зв`язку із затримкою у виплаті заробітної плати.

Прокурор проти задоволення клопотання ОСОБА_4 про розстрочку сплати штрафу не заперечував.

Згідно із частиною четвертою статті 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Беручи до уваги усне клопотання обвинуваченого, а також зважаючи на матеріальний стан обвинуваченого, зокрема, на затримку у виплаті заробітної плати, суд вважає можливим розстрочити сплату штрафу у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 50, 65-67, 369 КК України, статтями 2, 94, 349, 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн.

Клопотання ОСОБА_4 про розстрочку виплати суми штрафу задовольнити.

На підставі частини четвертої статті 53 КК України розстрочити сплату призначеного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. шляхом його сплати рівними частинами на 10 місяців по 1 700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп. щомісячно, починаючи з дня набрання вироком законної сили.

Роз`яснити ОСОБА_4 обов`язок сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили, а у разі розстрочення сплати штрафу – у порядку та строки, визначені судом, і повідомити про сплату штрафу (чергової його частини) уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Срібнянський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1