Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №742/3931/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/36/26

Єдиний унікальний № 742/3931/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

судді Давидчука Д.П.,

за участю секретаря судового засідання Лісафіної А.С.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заявлених вимог.

У липні 2026 року ОСОБА_1 (далі — Позивач) через свого представника Жайворонка Ігора Вікторовича звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 03.07.2026 року № 400 та закриття справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позов обґрунтовано тим, що 03 липня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 відносно Позивача винесено постанову № 400 по справі про адміністративне правопорушення, якою Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.

Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. 23.05.2026 року Позивач у встановленому законом порядку вчасно уточнив свої військово-облікові дані через мобільний застосунок «Резерв+». Жодних правових підстав для направлення йому повістки для прибуття до ТЦК та СП з метою «уточнення даних» не було, оскільки дані вже були оновлені. Попри це, 16.06.2026 року в застосунку «Резерв+» з`явилася інформація про те, що ТЦК та СП звернулося до органів Національної поліції з метою доставки Позивача для складання протоколу через нібито неприбуття за повісткою.

Як з`ясувалося з оскаржуваної постанови, 24.05.2026 року було сформовано повістку № 7524584 із застосуванням електронного цифрового підпису, яка 08.06.2026 року повернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою оператора зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (рекомендоване повідомлення № R067179765532). Разом з тим, із тексту оскаржуваної постанови не вбачається, на яку саме дату Позивачу необхідно було прибути до ТЦК та СП.

Крім того, 30.06.2026 року Позивачем на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 було подано заяву про визнання правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності у спрощеному порядку (без складання протоколу) відповідно до спеціальних норм КУпАП. Проте винесена оскаржувана постанова № 400 від 03.07.2026 року суперечить вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в її текстуальній частині зазначено про «закриття справи про адміністративне правопорушення» за наявності заяви особи, тоді як у резолютивній частині накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Окрім того, у разі розгляду справи за заявою про визнання вини розмір штрафу за законом має становити не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу (тобто 8 500 грн), а не 17 000 грн.

З огляду на викладене Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 400 від 03.07.2026 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

2. Позиції сторін.

Позивач та його представник Жайворонко І.В. у судове засідання не з`явилися. У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без їх участі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився. 20 серпня 2026 року представник Відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Відзив Відповідача обґрунтовано тим, що в Україні діє воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. ІНФОРМАЦІЯ_5 є органом військового управління, що веде військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (далі — Порядок № 560), військовозобов`язані зобов`язані з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

Відповідач зазначає, що засобами ЄДРПВР на ім`я ОСОБА_1 було сформовано повістку від 24.05.2026 № 7524584 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 14:00 год. 10.06.2026 року з метою уточнення даних. Вказану повістку було направлено рекомендованим листом № R067179765532 за адресою зареєстрованого місця проживання Позивача ( АДРЕСА_1 ). Зазначене відправлення повернулося відправнику з відміткою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній». На переконання Відповідача, відповідно до пункту 41 Порядку № 560 проставлення відмітки про відсутність особи за адресою зареєстрованого місця проживання є належним підтвердженням оповіщення особи про виклик.

Щодо оновлення даних через застосунок «Резерв+» Відповідач у відзиві зауважив, що серед даних ЄДРПВР була відсутня інформація про наявність відстрочки/бронювання та придатність до військової служби, а перелік даних, за якими проводиться уточнення, визначається ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» і включає 34 позиції, а не декілька позицій у застосунку «Резерв+», як це формально зробив Позивач.

Також Відповідач зазначив, що у зв`язку з неявкою Позивача за повісткою 16.06.2026 року в ЄДРПВР виник запис про порушення правил військового обліку. 01.07.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 (вх. № 6719) надійшла заява ОСОБА_1 від 30.06.2026 року про визнання правопорушення та згоду на притягнення до відповідальності за його відсутності. Відповідно до ч. 7 ст. 258, ч. 2 ст. 279-9 та ч. 4 ст. 283 КУпАП керівник ТЦК та СП розглянув справу без складання протоколу та виніс оскаржувану постанову № 400. При цьому Відповідач стверджує, що постанова містить передбачені законом відомості про можливість сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 днів, а тому відповідає вимогам ст.ст. 280, 283 КУпАП. На підставі викладеного Відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

23 травня 2026 року ОСОБА_1 через мобільний застосунок «Резерв+» уточнив свої військово-облікові дані, що підтверджується витягом із мобільного застосунку «Резерв+» (а.с. 9).

24 травня 2026 року засобами ЄДРПВР ІНФОРМАЦІЯ_5 було сформовано повістку № 7524584 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 14:00 год. 10 червня 2026 року з метою уточнення даних. Вказану повістку було направлено рекомендованим поштовим відправленням № R067179765532 .08 червня 2026 року зазначене поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою оператора зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 30-31).

30 червня 2026 року ОСОБА_1 подав на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про визнання правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, яка була зареєстрована у ТЦК та СП 01 липня 2026 року за вх. № 6719 (а.с. 26).

03 липня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 винесено постанову № 400, де зазначено, що вона є «постановою про закриття справи про адміністративне правопорушення (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності)». У резолютивній частині постанови № 400 від 03.07.2026 року зазначається про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн (а.с. 11-13).

5. Мотиви, з яких виходить суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення їх до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні розпочав діяти особливий період, який діє і до цього часу.

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі Інструкція).

Згідно з п. 3 Розділу ІІ Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Отже, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.

Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об`єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов`язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.

Згідно з частиною першою статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частиною першою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Так, судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за неповідомлення про причини неявки та неприбуття за повісткою про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення даних.

Із дослідженого в судовому засіданні копії оскаржуваної постанови № 400 від 03 липня 2026 року вбачається, що вказаний документ складено за формою Додатка 7 до Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (пункт 11 розділу II).

Згідно з описовою частиною постанови № 400, підставою для розгляду справи стала заява ОСОБА_1 , яка надійшла до ТЦК та СП 01 липня 2026 року через групу документального забезпечення, у якій ОСОБА_1 зазначив, що дає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності у його відсутність, вину свою визнає та оскаржувати правопорушення не буде.

У мотивувальній частині оскаржуваної постанови посадовою особою ТЦК та СП вказано, що згідно з інформацією АІТС «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 перебуває у статусі «порушник військового обліку» з 16.06.2026 року у зв`язку з неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_4 10.06.2026 року о 14:00 годині у термін, визначений у повістці № 7524584, сформованій за допомогою ЄДРПВР, яка була надіслана засобами поштового зв`язку «Укрпошта» за адресою: АДРЕСА_1 . Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 8 частини 3 та абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в особливий період). Водночас, за суттю та назвою зазначений процесуальний документ оформлено як «Постанова № 400 про закриття справи про адміністративне правопорушення (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності)». Незважаючи на назву та мотиви про закриття справи, у резолютивній частині постанови № 400 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 майор ОСОБА_2 постановив накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд відзначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

При цьому судом встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови № 400 від 03 липня 2026 року посадовою особою Відповідача було взято до уваги наявність заяви ОСОБА_1 від 30.06.2026 року (зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_7 01.07.2026 року за вх. № 6719), у якій позивач вказав, що дізнався з застосунку «Резерв+» про звернення до органів Національної поліції щодо його затримання та доставки для складання протоколу через неприбуття за повісткою, повністю визнає допущене порушення, надає згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за його відсутності без складання протоколу та зазначає, що не буде оскаржувати винесену постанову; однак, попри оформлення даного процесуального документа за своєю назвою та мотивувальною частиною як «постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення», у його резолютивній частині ОСОБА_1 було визнано винним та притягнуто до відповідальності шляхом накладення штрафу в розмірі 17 000 грн, у зв`язку з чим позивач вважає постанову № 400 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона містить істотні суперечності між текстом і резолютивною частиною, суперечить вимогам статті 283 КУпАП (зокрема через невизначення 50 відсотків розміру штрафу — 8 500 грн при спрощеному розгляді за заявою особи), не містить чіткої дати виклику за повісткою та винесена за відсутності правових підстав, оскільки обов`язок щодо уточнення військово-облікових даних позивач належним чином виконав ще 23 травня 2026 року через застосунок «Резерв+».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, мобілізаційну підготовку та мобілізацію протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, доповнено статтю 279-9 , зокрема у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

Отже, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП за наявності поданої особою заяви про визнання вини та згоду на притягнення до відповідальності за її відсутності, протокол про адміністративне правопорушення не складається. У такому випадку розгляд справи здійснюється у спрощеному порядку протягом трьох днів, а уповноважена посадова особа зобов`язана винести постанову з визначенням розміру штрафу на рівні мінімального розміру, передбаченого санкцією відповідної статті КУпАП.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення № 400 від 03.07.2026 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП , а тому вказана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Частиною 3 ст.286КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є не доведення відповідачем належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, то з урахуванням встановлених КАС завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити адміністративний позов шляхом скасування рішень суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи встановлені обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, тому постанову ТЦК слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

6. Судові витрати

З урахуванням статті 139КАСУкраїни та задоволення позову, судовий збір підлягає відшкодуванню з відповідача.

Водночас, позивач не заявляв окремої вимоги про стягнення судового збору з відповідача, у зв`язку з чим питання про його відшкодування судом не розглядається.

Керуючись статтями 2, 5, 48, 77, 243–246, 250, 255, 286, 292 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення — задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 400 від 03 липня 2026 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП — закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.09.2026

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК