Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №214/7977/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7977/26

2/214/6025/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Авдєєва М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді цивільну справу №214/7977/26 за позовною заявою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2026 представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою шляхом направлення через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» (зареєстровано судом 14.07.2026), в якій просить суд: розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 , зареєстрований 20.12.2019 Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відповідний актовий запис №513.; після ухвалення рішення залишити позивачу прізвище « ОСОБА_4 »; судові витрати по справі залишити за позивачем.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 20.12.2019 між сторонами зареєстровано шлюб Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено актовий запис №513. Спільних неповнолітніх дітей сторони не мають. Позивач ОСОБА_1 зазначає, що з лютого 2022 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, вони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та не підтримують сімейних відносин. Подальше спільне життя позивач вважає неможливим у зв`язку з втратою взаєморозуміння, любові та довіри, а шлюб таким, що фактично існує лише формально. Посилаючись на фактичний розпад сім`ї та відсутність наміру відновлювати шлюбні відносини, позивач просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 », а судові витрати у вигляді сплаченого судового збору залишити за нею.

Ухвалою суду від 20 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

27.08.2026 через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду. Заяву мотивовано тим, що після звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу позивач та відповідач примирилися, відновили сімейні відносини та спільне проживання, ведення спільного господарства і побуту. У зв`язку з відновленням сімейних відносин позивач не має наміру підтримувати заявлені позовні вимоги про розірвання шлюбу та просить залишити позов без розгляду. Представник позивача також просив розглянути заяву за відсутності позивача та її представника.

Оскільки заява надійшла до суду після судового засідання, призначеного в ухвалі про відкриття провадженні від 20 липня 2026 року – 14.08.2026, суд вирішив здійснити її розгляд у судовому засіданні, яке було призначено на 10:30 год. 08.09.2026.

Разом з тим, 04.09.2026 через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до суду надійшла заява про відкликання раніше поданої заяви про залишення позову без розгляду, підтримання позовних вимог у повному обсязі, категоричну відмову від строку на примирення та розгляд справи за відсутності сторони позивача. Подану заяву мотивовано тим, що раніше, у зв`язку з наміром сторін відновити сімейні відносини, представником позивача було подано заяву про залишення позову без розгляду. Однак після цього примирення між сторонами не відбулося, а обставини, які стали відомі позивачу, унеможливлюють подальше збереження сімейних відносин. У зв`язку з цим позивач змінила свою позицію та наполягає на розгляді первісних позовних вимог про розірвання шлюбу. Представник позивача зазначив, що станом на час подання заяви про її відкликання питання про залишення позову без розгляду судом не вирішено, розгляд справи по суті не розпочато, у зв`язку з чим просив не враховувати раніше подану заяву та продовжити розгляд справи за первісними позовними вимогами. Крім того, представник позивача просив не надавати сторонам строку для примирення, оскільки позивач не вбачає можливості відновлення сімейних відносин, а також просив розглянути справу за відсутності позивача та її представника. У разі неявки відповідача ОСОБА_3 та за наявності передбачених законом підстав представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – Добрєв Д.М. який діє на підставі довіреності, сформованої засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, також у судове засідання не з`явився. Позивач та її представник подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, неподання відзиву у встановлений законом строк, та відсутність заперечень, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 20.12.2019 між сторонами зареєстровано шлюб Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено актовий запис №513, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.12.2019.

Як зазначала позивач, шлюбно-сімейні відносини між сторонами фактично припинені у зв`язку з різними поглядами на життя та сімейні цінності, відсутністю почуття любові й взаємоповаги. Подружжя тривалий час проживає окремо, спільного господарства не веде, спільного сімейного бюджету не має. Не маючи наміру та бажання зберігати шлюбні відносини на майбутнє, позивач просить суд розірвати шлюб. Щодо надання сторонам строку на примирення, позивач категорично заперечує.

При цьому суд враховує, що позивач ОСОБА_1 у своїй заяві від 04.09.2026, поданій до початку розгляду справи по суті, відкликала раніше подану заяву про залишення позову без розгляду та чітко висловила свою остаточну позицію щодо підтримання первісних позовних вимог про розірвання шлюбу. Таким чином, на час вирішення спору позивач послідовно та недвозначно наполягає на припиненні шлюбних відносин, не бажає їх відновлення та заперечує проти надання сторонам строку для примирення.

Крім того, судом встановлено, що повноваження ОСОБА_2 на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 підтверджуються довіреністю, сформованою засобами підсистеми «Електронний суд».

Так, електронна довіреність, сформована засобами підсистеми «Електронний суд» відповідно до встановленого порядку, є електронним документом та не потребує додаткового засвідчення. Така довіреність автоматично формується підсистемою з визначенням обсягу наданих представнику повноважень та є належним документом на підтвердження повноважень представника.

Крім того, відповідно до п.4 ч.6 ст.19 ЦПК України справи про розірвання шлюбу є малозначними справами, а згідно з ч.2 ст.60 ЦПК України у малозначних справах представником може бути особа, яка досягла повноліття та має цивільну процесуальну дієздатність.

Таким чином, відсутність у ОСОБА_2 статусу адвоката не перешкоджає його участі у цій справі як представника позивача, а його повноваження підтверджені належним чином.

Суд, оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, дійшов висновку, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, подружжя не веде спільного сімейного життя, а шлюб втратив характер сімейного союзу та фактично існує лише формально.

Суд також бере до уваги тривалість фактичного припинення сімейних відносин, категоричну позицію позивача ОСОБА_1 щодо неможливості їх відновлення, а також відсутність з боку відповідача ОСОБА_3 будь-яких заперечень проти позову чи дій, спрямованих на збереження шлюбу.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб є сімейним союзом, при цьому поняття «сімейний» свідчить про спрямованість шлюбу на створення сім`ї, а поняття «союз» підкреслює його договірну природу та добровільний характер.

З огляду на принцип рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на шлюб була взаємною. Принцип добровільності шлюбу діє не лише на стадії його укладення, а й протягом перебування осіб у шлюбі, що обумовлює можливість його добровільного припинення. Такий підхід узгоджується з положеннями ст.16 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, зокрема пункту «с» частини першої, яким передбачено рівні права і обов`язки подружжя під час шлюбу та після його розірвання.

Згідно з ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, що також передбачено ст.110 СК України.

Як передбачено ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2019 у справі №605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Відповідно до ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Аналізуючи викладене, з урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин подання позову про розірвання шлюбу, тривалості припинення між сторонами сімейних відносин, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам обом сторін по справі, суд дійшов висновку, що обставин, які б свідчили про можливість збереження шлюбу на майбутнє, не встановлено, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що заява представника позивача про залишення позову без розгляду від 27.08.2026 до моменту її розгляду судом була відкликана представником позивача, суд не вбачає підстав для її задоволення та не бере її до уваги при вирішенні справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивач ОСОБА_1 після розірвання шлюбу бажає надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 », її вимога в цій частині також підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 просила залишити понесені нею судові витрати зі сплати судового збору за нею. Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства та відсутність вимоги позивача про стягнення понесених нею судових витрат із відповідача, суд не вбачає підстав для їх стягнення з відповідача ОСОБА_3 та залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись ст.ст.4-5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, ч.2 ст.247, ст.ст.258-259, 263-265, ч.4 ст.274, ст.ст.280-284, 287, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу– задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 20.12.2019 Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено актовий запис №513 – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін – « ОСОБА_4 ».

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 , залишити за позивачем.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб відповідно до частини другої ст.115 СК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, а також у разі залишення рішення в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача (відповідачів), оформленою відповідно до вимог ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем (відповідачами) в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання:

АДРЕСА_1 .

ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження ФОП: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Рішення складено та підписано без проголошення 08 вересня 2026 року.

Суддя О.І. Євтушенко