Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №214/9896/25
Суддя: Сіденко С. І.
Справа № 214/9896/25
2-о/214/36/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
07 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі
судді Сіденко С.І.
за участю секретаря судового засідання Розстальної К.В.,
заявник ОСОБА_1 ,
представника заявника Максимова Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Максимов Роман Ігорович, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Максимов Р. І. заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в якій просить суд:
Заяву обґрунтовує тим, що вона спільно проживала разом із ОСОБА_6 однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу 01.05.2005 року. За час проживання в них народилася ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу майже 20 років. 16.02.2025 року під час виконання службових обов?язків із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією р.ф. проти України, в районі населеного пункту Петропавлівка Куп?янського району Харківської області Баранько М.С. зник безвісті. У зв?язку з тим, що ОСОБА_6 зник безвісти, виникла необхідність у встановленні такого факту для набуття статусу члена сім?ї військовослужбовця відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На підставі викладених обставин та доданих до цієї заяви документів просить суд задовольнити її заяву та встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07 жовтня 2025 року, головуючим суддею у розгляді вказаної справи визначено суддю Сіденко С. І.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.10.2025 року постановлено розглядати справу за правилами окремого провадження, та призначено судове засідання, заінтересованим особам роз`яснено право на подання відзиву на заяву.
13.11.2025 року через підсистему «Електронний суд» від Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, в яких зазначили, що станом на дату зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_6 , постанова КМУ №884 від 30.11.2016 року не передбачає виплату грошового забезпечення особам, які проживали однією сім`єю з загиблим/загиблою, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а отже позивачка не набула прав подружжя, а тому факт, який вона просить встановити, не викликає для неї юридичних наслідків. Зазначили, що в позові позивачка зазначає про відсутність у ОСОБА_6 , неповнолітніх дітей, але не вказує чи є повнолітні діти, які можуть мати право на отримання грошового забезпечення відповідно до згаданої вище постанови КМУ №884, рішення по даній справі може вплинути на їх права та інтереси (за наявності). Також звертають увагу суду, що показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, дана позиція неодноразово викладалась в постановах Верховного Суду.
05.05.2026 року до суду надійшло клопотання адвоката Максимова Р.І. поданого через Електроний суд, про долучення копії рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 , від 30.10.2006 року.
Ухвалою суду від 14.05.2026 року залучено до справи заінтересовану особу сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявниця та представник заявника в судовому засіданні заяву підтримали надали пояснення та просили її задовольнити.
Заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, подали через канцелярію суду клопотання в якому, підтримують заяву.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України до суду не з`явився, повідомлявся належним чином, в письмових поясненнях просив розглядати справу без його участі.
Оцінюючи характер процесу, важливість предмета розгляду, з метою дотримання строків розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних доказів і враховуючи їх позицію.
При цьому, допитана у якості свідка ОСОБА_8 зазначила, заявник та зниклий безвісти ОСОБА_6 дійсно проживали, разом виховували доньку, були звичайною родиною, я не знала що вони не були офіційно одруженні.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_9 заяву підтримала та пояснила, що вона є донькою безвісти зниклого, від попереднього шлюбу, є ще рідний брат по батькові ОСОБА_10 , ми рідко спілкувалися, у грудні 2024 року батька призвали на військову службу, та мати повідомили про те, що батько зник безвісти.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно ч.ч.2, 4 ст.3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».
Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити такі факти: спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі№523/14489/15-ц(провадження №14-22цс20).
Згідно з роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно вимог ч.4 СК України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них прав та обов`язків.
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.
Відповідно до довідкою ОСББ "Гірницький-42" відповідно до якої ОСОБА_6 разом з заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживають за адресою АДРЕСА_1 з 2010 року.
Від сумісного проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу заявник має з ОСОБА_6 спільну доньку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого батьком зазначено - ОСОБА_6 , матір?ю - ОСОБА_1 .
19.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано сповіщення сім`ї №К/1798/729, адресоване АДРЕСА_2 про те, що її цивільний чоловік стрілець-помічник гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти 16 лютого 2025 року під час виконання службових обовязків із забезпеченням оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звязку з військовою агресією рф проти України в районі н. п. Петропавлівка Купянського району Харківської області
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні вказала, що дійсно ОСОБА_1 . Та ОСОБА_6 проживали, разом виховували доньку, були звичайною родиною, я не знала що вони не були офіційно одруженні.
Свідкок ОСОБА_9 , у судовому засіданні вказала, що вона є донькою безвісти зниклого, від попереднього шлюбу, зниклий безвісти батько дійно проживав з ОСОБА_1 , є ще рідний брат по батькові ОСОБА_10 , вони рідко спілкувалися, у грудні 2024 року батька призвали на військову службу, та мати повідомили про те, що батько зник безвісти
Підставою звернення заявниці ОСОБА_1 , до суду є необхідність у встановленні факту проживання однією сім`єю з з ОСОБА_6 , як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу який зник безвісти, для отримання виплати членам сім`ї зниклого безвісти, пільг та реалізації прав, передбачених ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».
У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.
Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
З позиції викладеної в постанові Верховного суду України від 19.12.2018 року (справа № 540/147/17) встановлено, що саме по собі визнання юридичного факту в судовому порядку є непотрібним, якщо від цього факту не виникають, не змінюються чи не припиняються інші правовідносини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 відступила від висновку Великої Палати Верховного суду від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18 та Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, на які посилалися суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржених судових рішень, згідно з яким спори про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги не належать до цивільної юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду визнала неефективним підхід до визначення юрисдикції спорів про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.
У цій постанові підкреслено, що до юрисдикції цивільних судів справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) зазначила, що вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи, що законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, він має бути встановлений у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , проживала з ОСОБА_6 однією сім`єю, вела з ним спільне господарство, мала спільний побут, взаємні права та обов`язки.
Задоволення заяви має юридичне значення для заявника для отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України "Про військовий обов`язок та військову службу", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».
Окрім цього, встановлення даного юридичного факту в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст.2 ЦПК України.
У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених документами.
За таких обставин, суд проаналізувавши дані, що знаходяться в матеріалах справи та дослідивши докази у їх сукупності суд приходить до переконання, що обставини на які покликається заявник у заяві про встановлення факту проживання однієї сім`єю без шлюбу знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах та у показах свідків, а тому, вимоги, викладені у цій частині підлягають до задоволення.
Відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа, зникла безвісти, - це фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук.Особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
Особа набуває статусу зниклої безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, на підставі заяви про факт зникнення особи.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Згідно з ч.4 ст.6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до п.7 постанови КМУ від 30.11.2016 року №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також безвісти відсутніх», виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Максимов Роман Ігорович, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім?єю чоловіка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), без реєстрації шлюбу з 02.09.2006 року по 16.02.2025 року.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сіденко С.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua