Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №749/840/24 — Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 749/840/24

провадження № 1-кп/732/16/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 року місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого: судді ОСОБА_1 , секретар - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Городня кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023270290000905 від 19.11.2023

по обвинуваченню за ч.2 ст. 286-1 КК України

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Михайлівка, Щорського (тепер Корюківського) району, Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, депутатом не являється, не одруженого, працюючого монтажником «ГК`АВТОСТРАДА», військовозобов`язаного, дітей не має, не судимого (ст. 89 КК України),

за участі учасників кримінального провадження:

прокурорів– ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого – ОСОБА_6 , його представника – адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 , захисника – ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

За змістом пред`явленого обвинувачення вказується таке: « ОСОБА_3 18.11.2023 близько 23 години 50 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним мотоциклом марки «Musstang», чорного кольору, без реєстраційного номеру та, рухаючись проїжджою частиною по вулиці Свободи у м. Сновськ, Корюківського району, Чернігівської області, у напрямку від с. Михайлівка, Корюківського району, Чернігівської області до центру м. Сновськ, Корюківського району, Чернігівської області, навпроти будинку № 109, що по вул. Свободи у м. Сновськ, Корюківського району, Чернігівської області, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, у результаті чого не впорався з керуванням мотоцикла, виїхав на зустрічну смугу руху із подальшим виїздом за межі проїзної частини дороги на ліве узбіччя, де здійснив наїзд зазначеним транспортним засобом на пішохода ОСОБА_6 . У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми, що включає розрив нижнього полюсу селезінки, забій підшлункової залози, множинні гематоми брижі товстої кишки, за очеревинну гематому, внутрішньочеревну кровотечу, геморагічний і травматичний шок, двобічний пульмоніт, закриту черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку, двобічний перелом нижньої щелепи 42,43 та 34,35 зубами, зі зміщенням уламків, забійно-рвані рани підборідної ділянки та слизової кута рота, гематому лівої щоки, відкритий перелом тіла лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, забійну рану зовнішньої поверхні лівого стегна, закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням уламків, садна правого колінного суглобу, які згідно висновку експерта № 80 від 19.04.2024 відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня, за ознакою небезпеки для життя. У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну), п.2.9 а ( водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних та токсичних речовин), п. 12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 з подальшими змінами. Вказані порушення Правил дорожнього руху України стали причиною і умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із тілесними ушкодженнями, отриманими потерпілим».

У судовому засіданні обвинувачений свою вину не визнав. Розповів, що їхав вночі, по дорозі, на дворі було темно, у світлі фар виявив, що йому назустріч по дорозі йшов пішохід. Швидкість мотоцикла була 40-45 км, щоб об`їхати пішохода, який знаходився на його смузі руху, він прийняв положення ліворуч, виїхавши на зустрічну смугу, оскільки наявна дорожня розмітка не забороняла такий виїзд, і раптово побачив іншого пішохода, як виявилося потім це був ОСОБА_6 , і одразу відбулося зіткнення, після чого обвинувачений вже нічого не пам`ятає, оскільки до тями прийшов тоді, коли йому надали медичну допомогу.

Захисник просив виправдати його підзахисного, вказуючи, що схемою до протоколу огляду місця події та на фототаблицях зображено початок і кінець подряпин на асфальтовому покритті від мотоцикла і їх загальна довжина, яка складає 10 метрів. У той час як сліди шин мотоцикла як об`ємні, так і поверхневі на узбіччя відсутні, що вказує на те, що саме в межах проїзної частини відбувся наїзд мотоциклом на потерпілого, а далі відбулося відкидання потерпілого в сторону узбіччя. Слідчий експеримент за участі потерпілого, де він нібито вказує місце контакту із мотоциклом вважає недопустимим, оскільки його підзахисний також міг у такий спосіб вказати на місце контакту із пішоходом, однак за участі обвинуваченого слідчий експеримент не проводили. Сам факт дорожньо-транспортної пригоди не може бути беззаперечним доказом вини водія. Експертом зазначено, що, виходячи із зібраних слідових характеристик і вихідних даних неможливо вирішити питання щодо технічної можливості у водія мотоцикла своїми односторонніми діями уникнути наїзду на пішохода, а також щодо причинного зв`язку між діями учасників даної дорожньо-транспортної події та фактом її настання. За таких обставин обвинувальний вирок у цій справі можливо побудувати не на доказах , а на припущеннях. Сторона обвинувачення після вичерпання механізму доказування не реалізувала свої права на відмову від обвинувачення чи його зміну. Вину обвинуваченого не доведено.

Потерпілий у своїх показаннях суду розповів, що 18.11.2023 близько 23 години 50 хвилин йшов додому від центру до свого будинку, рухався прямо, потім пам`ятає, що в обличчя йому засвітило біле світло і він прокинувся вже у лікарні. Більше нічого не пам`ятає. У той вечір випив дві баночки алкогольного пива. Відповідаючи на питання прокурора, потерпілий чітко зазначив «йшов по правій смузі руху» (зафіксовано звукозаписом аудіо файл допиту потерпілого), у подальшому під час допиту виправив свої показання і сказав «йшов по узбіччю». Біле світло, яке побачив до втрати свідомості, у подальшому оцінив як світло від фари транспортного засобу. Не пам`ятає ні удару, ні як впав. Йшов по тій стороні, що і місце знаходження його будинку. Від обвинуваченого не отримував ніяких грошей за спричинену потерпілому моральну та матеріальну шкоду. Потерпілим підтримано раніше заявлений цивільний позов про стягнення із винного сум матеріальної шкоди у розмірі 23095,63 грн та моральної шкоди, яку у грошовому еквіваленті оцінено ним на суму 400000 гривень. На час розгляду кримінального провадження, зі слів потерпілого, він продовжує лікуватися, обвинуваченим завдано непоправну шкоду здоров`ю потерпілого, підтверджено третю групу інвалідності, кожен рік проходить комісію.

Представник потерпілого обгрунтовувала елементи складу інкримінованого злочину, які вважала доведеними. Вказувала на підстави для задоволення цивільного позову, наголошуючи, що у зв`язку із отриманими в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями ОСОБА_6 тривалий час перебував на лікуванні, та продовжував лікування в різних медичних закладах: після аварії 18.11.2023 був доставлений до хірургічного відділення Сновської ЦРЛ, де отримав першу медичну допомогу, а 19.11.2023 був госпіталізований до ортопедо-травматологічного відділення КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради, де перебував на стаціонарному лікуванні до 02.01.2024, що підтверджується випискою № 21889 із медичної картки стаціонарного хворого. Встановлено діагноз: політравма, важка поєднана черепно-фацільно-скелетно-торакально-абдомінальна травма, закрита травма черевної порожнини, розрив нижнього полючу селезінки, закритий перелом тіла лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, цефалічний вести бо-атоктичний, астеноневротичний синдром, двобічний перелом нижньої щелепи зі зміщенням уламків, забій підшлункової залози, заочеревинна гематома зліва, множинні гематоми брижі товстої кишки, політравма, закрита травма грудної клітки, двобічний травматичний пульмоніт, двобічний мінімальний вторинний гідро такс, підшкірна гематома лівої половини калитки внаслідок перелому лівого стегна, пристінковий гематосинус зліва, закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням уламків, забійно-рвані рани підборідної ділянки, слизової кута рота, гематома лівої щоки, забійна рана зовнішньої поверхні нижньої третини лівого стегна, гемарогічний і травматичний шок 111 ступеня. Для лікування потерпілий проходив медичні обстеження, придбав рекомендовані медикаменти, лікарські засоби та матеріали медичного призначення, витрачав кошти на ерготерапію, механотерапію, навчання ходьбу, масаж, вправи на зміцнення м`язів, магнітотерапію, лікувальну гімнастику. Витрати підтвердив фіскальними чеками, доданими до позовної заяви. Матеріальну шкоду оцінюють на суму 23095,63 грн, а моральну шкоду у грошовому еквіваленті оцінюють на суму 400000 гривень.

Досліджені в ході судового розгляду та проаналізовані у сукупності, єдності та взаємозв`язку докази, тобто фактичні дані, які містяться у показаннях самого обвинуваченого, потерпілого, показаннях свідків та у письмових доказах: протоколах слідчих дій та висновках експертів; їх об`єктивна оцінка з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності для вирішення питань, передбачених ст.368 КПК України, не дають підстави суду вважати, що об`єктино доводиться обвинувачення та його об`єм заявленими стороною обвинувачення доказами.

Судом достовірно встановлено, що виявлення дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано працівником служби охорони здоров`я. Так, згідно рапорта від 19.11.2023 встановлено, що зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що до приймального відділення Сновської ЦРЛ госпіталізовано ОСОБА_6 , якого 18.11.2023 о 23:40 за 100 метрів від будинку збив транспортний засіб. Згідно рапорту від 19.11.2023 вказано, що 19.11.2023 о 00:10 до Сновської ЦРЛ доставлено ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння із забоєм правого плеча, пароорбітальною гематомою справа, струсом головного мозку, черепно-мозковою травмою (а.с. 126-134 том 1).

Протоколами огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.11.2023 та схемою до нього, а також ілюстративною таблицею до протоколу доводиться виявлення на місці огляду осколків фар, уламки пластику, частини приборної панелі, які знаходяться в межах дороги на асфальтовому покритті і частина на узбіччі в напрямку руху. Виявлено плями бурого кольору, схожі на кров круглої форми розміщені на проїзній частині та на узбіччі. З місця події вилучено мотоцикл марки «Мустанг» без державного номерного знаку, мобільний телефон та уламки мотоциклу (а.с.135-137 том 1). На схемі до протоколу огляду місця події (а.с. 138 том 1) зафіксований слід гальмування від мотоциклу,який йде прямолінійно в межах проїзної частини, а на самому лівому глиняному узбіччі відсутні відбитки глибокі чи поверхневі від шин мотоциклу. Слідова характеристика у такий же спосіб відображена ілюстративними таблицями до протоколу (а.с. 142-146 том 1).

Свідок ОСОБА_9 , у суді надав показання про те, що вночі 18.11.2023 близько 23:30 він повертався додому, рухався на власному автомобілі дорогою у м.Сновськ і по вул.. Свободи побачив справа на своїй смузі руху, що лежить мотоцикл, напрямок, в якому знаходився мотоцикл свідок не пам`ятає, поруч лежав чоловік біля мотоциклу, на дворі було темно, свідок переконався, що у чоловіка присутнє дихання. Через метрів 20 побачив на узбіччі лежачим на спині другого чоловіка, який був весь у крові, у ньому впізнав потерпілого, на якого вказав безпосередньо у судовому засіданні. Свідок зазначив, що мотоцикл і потерпілий лежали на одній стороні. Перший чоловік лежав на асфальтовому покритті, а другий чоловік (потерпілий) знаходився на піску приблизно 1,5 м. від асфальту. Свідок ОСОБА_9 викликав швидку і поліцію, яких залишився чекати на місці події. По приїзду поліції, вони допитали громадянина ОСОБА_9 , він прийняв участь у слідчій дії щодо огляду місця події. На місце події також підходили сусіди, серед яких було доросла жінка, її прізвища не пам`ятає Слідів від мотоциклу і слідів зсуву грунту на узбіччі, зі слів свідка, він не бачив. Сліди юзу підніжки від мотоциклу білого кольору бачив на асфальті, вони йшли більш прямолінійно, ніж під кутом. Спочатку на асфальті був слід-подряпини, а далі починалися уламки. Вказав, що освітлювалася дорога тільки фарами. Запевнив, що є місцевим мешканцем міста Сновська, добре орієнтується на вулиці Свобода (колишня Червоноармійська), облаштованого тротуару на цій дорозі нема, тільки асфальт і пісочне покриття поруч, в основному люди (перехожі) цією вулицею рухаються по асфальту.

Свідок ОСОБА_10 у своїх показаннях суду розповіла, що живе недалеко від того місця, де сталася дорожньо-транспортна пригода 18.11.2023 близько 23 години 50 хвилин, перебуваючи у своєму будинку, почула скрегіт колес. Підбігла до вікна, їй запам`яталося, що ніч була місячна, у вікно побачила двох жінок серед дороги, які вклонилися і присіли, щось роздивлялися на дорозі. Свідок вдяглася і вийшла до них на вулицю, біля асфальту виявила лежачим чоловіка, який перебував без свідомості, у ньому впізнала потерпілого. Хвилин через 10 приїхала швидка і потерпілого забрали у лікарню. Потерпілого було виявлено на узбіччі, обличчям він був повернутий у напрямку його хати., тобто припускає, що він йшов у напрямку його хати Мотоцикл лежав боком на дорозі на певній відстані від потерпілого. Мотоцикл знаходився на відстані 20- 25 метрів до потерпілого, а поряд із мотоциклом лежав інший чоловік, припускає, що це був водій мотоцикла. Вулиця Свободи веде на виїзд із м. Сновськ. Як свідок зрозуміла по мотоциклу, водій мотоцикла їхав у напрямку у місто, а не на виїзд із нього. На асфальті свідок бачила слід юзу від мотоциклу, вказує була «біла полоса». Свідок проживає у будинку АДРЕСА_2 , коли свідок вийшла із свого будинку, то мала перейти дорогу і на протилежній стороні побачила чоловіків і мотоцикл, потерпілий лежав на узбіччі головою в напрямку свого будинку № 84. Узбіччя там вкрито піском, який внаслідок несприятливих погодніх умов був вогким, узбіччя для пішоходів через це важко використовувати. Слідів з`їзду мотоциклу на пісок біля потерпілого не бачила. Вуличне освітлення не працювало.

За участі свідка ОСОБА_10 проведено слідчий експеримент, за обставинами зафіксованими протоколом слідчого експерименту від 07.06.2024 року (а.с. 218-219 том 2) під час такої дії фактично відібрані показання свідка, які суд сприймав особисто під час допиту свідка у суді.

За даними слідчого експеримента від 16.04.2024 за участі ОСОБА_6 та схеми до нього (а.с.250-254 том 2) вбачається, що ОСОБА_6 вказував місце зіткнення із мотоциклом на узбіччі та розповідав про свій рух узбіччям в момент події .

Наведений доказ захисник ОСОБА_8 просив визнати недопустимим. Вказував, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 одразу після дорожньо-транспортної пригоди перебували обидва у важкому стані, однак слідство застосувало однобокий підхід і послалися на те, що із ОСОБА_3 слідчий експеримент не може бути проведений, оскільки ОСОБА_3 не пам`ятає обставин ДТП.

Розв`язуючи клопотання сторони захисту, суд зауважує, що сам оскаржуваний протокол не може мати пріоритету перед тими даними, які повідомив в суді потерпілий громадянин ОСОБА_6 та обвинувачений громадянин ОСОБА_3 .

Верховний Суд неодноразово наголошував: слідчий експеримент є лише способом перевірки вже наданих показань. Протокол слідчого експерименту не замінює повноцінні показання потерпілого чи обвинуваченого, оскільки закон чітко розмежовує ці види доказів. Самостійного змістовного навантаження оспорюваний захисником протокол слідчого експерименту від 16.04.2024 не містить, а отже не сприймається судом як доказ того чи іншого факту поза заслуханими показаннями обвинуваченого і потерпілого, які мають пріоритет безпосередності.

Згідно зі статтею 95 КПК України, суд обґрунтовує свої висновки лише на тих показаннях, які він безпосередньо сприйняв під час судового засідання. Протокол експерименту не може використовуватися як доказ замість допиту особи в суді. Мета експерименту — перевірити, чи могла людина фізично бачити події або вчинити певні дії за вказаних нею обставин. Оскільки обидва учасники дорожньо-транспортної пригоди фактично втратили свідомість і у важкому стані були доставлені до лікарні, суд оцінює їх показання про згадані події, виходячи із сукупності інших всіх вище зазначених доказів та висновків експертів.

Недопустимим є тільки той доказ, який отриманий із порушенням закону. Таких порушень судом не встановлено.

Крім того, проведений слідчий експеримент та зафіксована у такий спосіб інформація у протоколі від 16.04.2024 фактично посвідчує тільки проголошені потерпілим згадки про обставини до початку зіткнення, тобто фактично він не мав відтворення дій і не був пов`язаний із проведеними дослідами чи випробуваннями, тобто фактичні показання, надані під час такої слідчої дії потерпілим для суду з огляду на зміст ч.4 ст.95 КПК України не має пріоритетного доказового значення. Згідно із ч. 3 ст. 240 КПК України до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені (а не обов`язково залучаються) підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник, тобто обов`язковість залучення до участі у слідчому експерименті підозрюваного законодавством не передбачено. Таким чином, доводи захисника про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту є безпідставними. Сама слідча дія була проведена згідно з вимогами статі 240 КПК України, а складений протокол відповідає приписам статей 104,105 КПК України. Однак такий протокол і обставини ним зафіксовані оцінюється судом у сукупності із іншими доказами в їх єдності і взамозв`язку.

Згідно висновку експерта за результатами проведеної судової комплексної транспортно-трасологічної та авто-технічної експертизи № 1399-1400/24-24 від 10.03.2025 (а.с.68-75 том 2) судом з`ясовано, що місце наїзду на пішохода ймовірно знаходиться поздовжньо на деякій відстані перед початком слідів подряпин на опорній поверхні автодороги та поперечно в районі розмежування лівого узбіччя та проїзної частини. Визначити більш точно розташування місця наїзду на пішохода не надається за можливе із-за недостатності слідових ознак для цього. Знаходження пішохода в місці фіксації речовини бурого кольору вказує на розташування пішохода вже після наїзду на нього мотоцикла і не є місцем контактування з транспортним засобом. Місце наїзду на пішохода ймовірно знаходиться поздовжньо на деякій відстані перед початком слідів-подряпин на опорній поверхні автодороги та поперечно в районі розмежування лівого узбіччя та проїзної частини. Визначити більш точно розташування місця наїзду на пішохода не надається за можливе із-за недостатності слідових ознак для цього. За умови переміщення перекинутого мотоцикла по опорній поверхні автодороги на відстань 10 м його швидкість на момент перекидання могла бути не менше 42…48 км/год. Якщо ж перекинутий мотоцикл до кінцевої зупинки по опорній поверхні автодороги переміщувався 22,8 м, то його швидкість перед втратою стійкості була не менше 64…72 км/год. Оскільки в рамках даного дослідження при вирішенні питань 1.2 не надалося можливим визначити поперечне розташування місця наїзду на пішохода, то відповісти на питання щодо технічної спроможності свідчень ОСОБА_11 про розташування первинного контакту з двоколісним транспортним засобом на лівому узбіччі (на відстані 1,6 м від лівого краю проїзної частини) також неможливо. В рамках даного дослідження неможливо вирішити питання щодо технічної можливості у водія мотоцикла своїми односторонніми діями уникнути наїзду на пішохода, а також щодо причинного зв`язку між діями учасників даної дорожньо-транспортної події та фактом її настання.

За висновком експерта від 15.01.2024 № СЕ-19/125-23/13766-ІТ технічних несправностей в робочій гальмівній системі, в системі рульового керування мотоцикла марки Musstang чорного кольору, які б перебували в причинному зв`язку з описаною дорожньо-транспортною пригодою, не виявлено.

Допитаний у судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_12 на запитання захисту підтвердив, що огляд місця події відбувався вночі в умовах недостатньої видимості, був використаний переносний ліхтарик. Спеціаліст розшифрував позначення об`єктів на таблиці, доданої до протоколу огляду, вказав, що уламки від мотоциклу позначені під номером 5,6,7,8,9,10 (при цьому уламки 7,8,9,10 в межах проїзної частини). У складенні схеми до протоколу огляду приймав участь разом із слідчим і удвох заміряли відстані. У таблиці № 1 до схеми відображена загальна довжина (10 метрів) подряпин на асфальтовому покритті від початку руху і до самого виявленого мотоцикла. Замір 6,1 міряли від лінії 7 та до уламків. Місце зіткнення у межах своєї компетенції чітко вказати не може, наведене мало вирішуватися експертами, виходячи із зафіксованої слідової картини.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 розповів, що позначки 2,3 харатеризують місце розташування уламків від мотоцикла. Розмітки на цій ділянці дороги не було. Сліди подряпин від мотоцикла на асфальтовому покритті розташовані на одному рівні прямолінійно. Від краю дороги до подряпин визначено 4,7 метри, а 6,2 метри - це ширина дороги. Сліди на грунті ототожнює із слідами від положення тіла потерпілого. Сліди речовини бурого кольору були виявлені і на проїзній частині біля мотоциклу і на узбіччі. Прив`язка орієнтирів відбувалася до електроопори.

За встановлених у суді обставин (неможливість використання узбіччя на цій ділянці місцевості із-за вогкого піску, про що вказували місцеві жителі, допитані як свідки, а також з урахуванням виявлених прямолінійних слідів гальмування мотоциклу на асфальтовому покритті в межах проїзної частини та їх протяжності, виходячи із місць розташування уламків, позначених на схемі) суд вважає об`єктивним твердження захисту, що потерпілий пішохід здійснював рух краєм проїзної частини на зустріч транспортному засобу. В інкримінованих подіях слід гальмування йде прямолінійно в межах проїзної частини, а на самому лівому глиняному узбіччі відсутній будь-який зсув грунту (покриття) тощо.

Виходячи із підвищеної відповідальності водія саме на нього незалежно від причини виникнення небезпеки для руху або перешкоди покладається обов`язок виконати вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху України і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Таким чином, перебування пішохода в межах проїзної частини дороги не звільняє водія від виконання вимог інкримінованих пунктів Правил дорожнього руху. Таке підтверджується висновком Верховного суду у постанові від 14 травня 2020 року у справі № 668/2604/15-к, провадження № 51-2403км19, аналогічна усталена практика відображено у постанові ВС у провадженні 51-8348км18 та у постанові від 14 січня 2025 року у справі № 592/7961/18, провадження № 51-2362км24.

Однак, за доктриною кримінального права та відповідно до ст. 91 КПК України при розгляді кримінального провадження підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб), характер і розмір шкоди, завданої злочином, винність обвинуваченого у вчиненні злочину, а вирок суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Технічні підстави стверджувати, що в даній дорожній ситуації швидкість руху мотоцикла перед наїздом на пішохода була більшою ніж 50 км/год., відсутні.

В заданій дорожній ситуації в діях водія мотоцикла невідповідностей вимог п.п. 2.3 б ПДР України за вказаних та встановлених експертизою обставин даної події достовірно не встановлено. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно висновку експерта № 90 (а.с. 197-199 том 1) у громадянина ОСОБА_3 на момент забору матеріалів 19.11.2023 виявлено концентрацію етанолу в сечі 1,92 г/л, а в крові 1,44 г/л, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння. Однак, саме порушення вимог п.2.9 ПДР не може автоматично підтверджувати причинний зв`язок між діянням і наслідками, а також, що саме таке порушення завадило водію мотоцикла своїми односторонніми діями уникнути наїзду на пішохода.

Слідова характеристика і обставини події зафіксовані слідством поверхово. Очевидців обставин події не було, обидва учасники цієї події були травмовані та втратили свідомість безпосередньо в момент дорожньо-транспортної пригоди, тому обставини і події обвинувачений і потерпілий пояснюють, виходячи із позиції, яка виправдовує дії кожного, що відповідає принципу свободи від самовикриття, і що ніхто не зобов`язаний свідчити проти себе. Відеозаписів з реєстраторів або камер спостереження слідством не зібрано. Судом вживалися заходи із метою усунення неповноти досудового розслідування. У справі призначалася судова комплексна транспортно-трасологічна та авто-технічна експертиза та з метою забезпечення експерта повнотою інформації витребовувалися чіткі електронні знімки у органу досудового розслідування. Натомість старшим слідчим відділення поліції надано інформацію, що електронні знімки, зроблені під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зберігалися на службовому комп`ютері, який вийшов із ладу, тому інформація втрачена (а.с.65 том 2).

Виходячи із наданих експерту даних у рамках судової комплексної транспортно-трасологічної та авто-технічної експертизи не виявилося можливим змоделювати загальну послідовність розвитку подій на місці дорожньо-транспортної пригоди, а зібрані матеріали відображають лише окремі елементи загального механізму даної події. Тож неможливо вирішити питання щодо технічної можливості у водія мотоцикла своїми односторонніми діями уникнути наїзду на пішохода, а також щодо причинного зв`язку між діями учасників даної дорожньо-транспортної події та фактом її настання.

Тож у справі відсутня фіксація ознак, за якими можна було б підтвердити місце наїзду на потерпілого, сформульованого органом обвинувачення, а також встановити чи мав водій технічну можливість зреагувати на ситуацію та уникнути аварії.

Підтвердити місце зіткнення, сформоване стороною обвинувачення як «виїхав на зустрічну смугу руху із подальшим виїздом за межі проїзної частини дороги на ліве узбіччя, де здійснив наїзд зазначеним транспортним засобом на пішохода ОСОБА_6 », носило б суб`єктивний характер та вказане місце не узгоджуються та прямо суперечать іншим доказам у провадженні, в тому числі даним комплексної авто-технічної та транспортно-трасологічної експертизи.

Беручи до уваги, що на момент розгляду новим склалом суду кримінального провадження минуло майже три роки, такий проміжок часу фактично виключає можливість здобуття додаткових даних, у тому числі тих, які необхідні для призначення у справі комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи.

Вичерпана можливість встановлення причинного зв`язку між діями учасників даної дорожньо-транспортної події та фактом її настання.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з даного конституційного принципу, місце наїзду транспортного засобу на пішохода на лівому узбіччі, як сформульовано в обвинуваченні, явно не узгоджується із дослідженими доказами, також не встановлено відстань до місця наїзду, Місце наїзду на пішохода, виходячи із висновку експерта знаходиться «поздовжньо на деякій відстані ( не встановлено на якій саме відстані) перед початком слідів подряпин на опорній поверхні автодороги та поперечно в районі розмежування лівого узбіччя та проїзної частини».

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Суд відхиляє версію обвинувачення, що наїзд відбувся безпосередньо на лівому узбіччі. Суд керується тим, що в інкримінованих подіях слід гальмування йде прямолінійно в межах проїзної частини, а на самому лівому глиняному узбіччі відсутній будь-який зсув грунту (покриття) тощо.

Згідно висновку експерта № 80 згідно наданої медичної документації у громадянина ОСОБА_6 виявлена поєднана травма, що включає розрив нижнього полюсу селезінки, забій підшлункової залози, множинні гематоми брижі товстої кишки, за очеревинну гематому, внутрішньочеревинну кровотечу, геморагічний і травмотичний шок 111 ступеня, двобічний пульмоніт, закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку, двобічний перелом нижньої щелепи між 42.43 та 34.35 зубами зі зміщенням уламків, забійно-рвані рани підборідної ділянки та слизової кута рота гематому лівої щоки, відкритий перелом тіла лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, забійну рану зовнішньої поверхні лівого стегна, закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням уламків, садна правого колінного суглобу. Наведене відноситься до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня за ознакою небезпеки для життя (згідно п. 2.1 правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України, утворена травмуючою дією механічних сил за обставин, викладених у описовій частині постанови про призначення експертизи – під час дорожньо-транспортної пригоди 18.11.2023.

Склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286-1 КК України, утворює не будь-яке недотримання водієм, який керує транспортним засобом, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті суспільно-небезпечних наслідків.

Оскільки у протоколі огляду місця ДТП, та в інших джерелах доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження, у тому числі й висновках експертів, не встановлено точне місце наїзду транспортного засобу на пішохода та відстань до місця наїзду, то підтвердити сформоване обвинувачення, залишивши поза увагою, що потерпілим використовувалася проїзна частина для руху, було б явним порушенням стандарту доведення поза розумним сумнівом. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

При виявленні причинного зв`язку необхідно враховувати як дії (бездіяльність) особи, яка керує транспортним засобом, так і неналежне (у тому числі невинне) поводження інших учасників руху (тобто й пішохода), що також може виключити відповідальність водія.

А при вирішенні питання про причинний зв`язок обов`язково враховується наявність у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку.

Сам по собі факт виїзду на зустрічну смугу руху не є автоматичним доказом вини водія у дорожньо-транспортній пригоді За відсутності забороненої розмітки, при необхідності об`їзду перешкоди, за відсутності об`єктивних порушень правил обгону, не можно автоматично ствержувати, що водій своїми діями сприяв аварійній ситуації.

Відсутність належного розслідування цього факту, всупереч покладених обов`язків на слідчого і покурора повно та неупереджено (ст.2 КПК України) доказати (ст.91,92 КПК Укрїни) всі обставини, не дають суду можливості вважати доведеним склад інкримінованого злочину та залишити поза увагою неможливість вирішити зафіксованими вихідними даними питання щодо технічної можливості у водія мотоцикла своїми односторонніми діями уникнути наїзду на пішохода, а також щодо причинного зв`язку між діями учасників даної дорожньо-транспортної події та фактом її настання. За вказаних обставин ОСОБА_3 слід вважати невинуватим, оскільки будь-які сумніви тлумачаться на користь особи, і виправдати та ухвалити щодо нього виправдувальний вирок з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 373 КПК, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого достовірно є склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України.

Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку частини 9 статті 100 КПК, а судових витрат в порядку статей 124, 126 КПК України.

Цивільний позов потерпілого згідно частини 3 статті 129 КПК України слід залишити без розгляду.

На суд покладено обов`язок сприяти учасникам у реалізації їх прав. Виходячи із цього слід роз`яснити потерпілому, що він не позбавлений права на відшкодування заявленої ним матеріальної та моральної шкоди у порядку цивільного судочинства, оскільки цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки є деліктною та настає незалежно від доведеності вини, це і відрізняє кримінально-правову відповідальність водія та його цивільно-правову відповідальність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,371,373,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати невинуватим і виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Речові докази: мотоцикл марки Musstang, чорного кольору, без реєстраційного номера з номером на рамі « НОМЕР_1 ”, яким на момент скоєння ДТП користувався ОСОБА_3 повернути власнику.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в сумі 3029,12 грн за проведену у справі інженерно транспортну експертизу та 10177,92 грн за проведену судову комплексну транспортно-трасологічну та авто технічну експертизу віднести на рахунок держави.

Копію вироку суду після його проголошення вручити прокурору, потерпілому, представнику потерпілого, виправданому, захиснику.

На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1