Постанова від 23 грудня 2024 р. у справі №203/6022/24 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/6022/24

Провадження № 3/0203/2427/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2024 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченої ст. 51 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою.

Постановою суду від 04.12.2024 року було застосовано привід до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання 24.12.2024 року о 16:20 годині.

На виконання постанови суду працівник поліції склав рапорт, за змістом якого вказав, що в ході виконання приводу було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , двері домоволодіння ніхто не відчинив, встановити місцезнаходження ОСОБА_1 не виявилось можливим. В ході додаткової перевірки було проведено ряд пошукових заходів для встановлення останнього, але встановити його місцезнаходження не виявилось можливим.

Суд зазначає, що згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Проте у судове засідання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з`явився, хоча участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 51 КУпАП є обов`язковою, суд, беручи до уваги строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, те, що судом вчинені всі необхідні дії для його повідомлення та приводу у судове засідання, розглянув справу за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що за відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №656737 від 09.10.2024 року, 09.10.2024 року о 10:00 годині в м. Дніпрі, Центральний район, проспект Олександра Поля, 104А, ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині Varus, що знаходиться в м. Дніпрі, Центральний район, проспект Олександра Поля, буд. 104А, таємно викрав з полиці магазину шампунь «Гудбай посічені кінчики Фруктіс», у кількості 1 (одна) штука за ціною 121,90 грн (сто двадцять одна гривня 90 копійок), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.

За змістом протоколу вказано, що свідки не залучались; потерпілий: ТОВ «Омега» 17, м. Дніпро, Центральний район, проспект Олександра Поля, 104А; правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, а саме: магазину заподіяно матеріальну шкоду на суму 121,90 грн. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомилася з протоколом про адміністративне правопорушення, про що свідчить її особистий підпис у протоколі. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по суті порушення не надав письмових пояснень у протоколі.

У ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 51 КУпАП судом були безпосередньо досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення від 09.10.2024 року, серії ВАБ №656737 за ч. 1 ст. 51 КУпАП, зміст якого був описаний вище;

- рапорт;

- відомості адмін. практики стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- заява від 09.10.2024 року начальника відділу безпеки с/м «Варус-17» Заворотного В.М. на адресу т.в.о. начальника Дніпровського районного управління ГУНП України в Дніпропетровській області підполковника поліції Телятника Дениса, в якій начальник відділу безпеки с/м «Варус-17» просив ОВС застосувати заходи до невідомої особи, який 09.10.2024 року біля 10:00 години, перебуваючи в торговому залі супермаркету «Варус-17», розташованому в ТРЦ «Славутич», за адресою: м. Дніпро, пр. О. Поля, 104А, таємно, шляхом вільного доступу викрав майно, а саме: шампунь «Гудбай посічені кінчики Фруктіс», 400 мл, у кількості 1 (одна) штука за ціною 121,90 грн;

- розписка про відповідальне зберігання від 09.10.2024 року від керуючого с/м «Варус-17» Безпечної Н.А. та начальника відділу безпеки супермаркету «Варус-17» ОСОБА_2 , за змістом якої ОСОБА_2 отримав у співробітників поліції: шампунь «Гудбай посічені кінчики Фруктіс», 400 мл; все вищезазначене майно буде зберігатись в супермаркеті «Варус-17» та може бути надано як доказ на першу вимогу;

- акт інвентаризації від 09.10.2024 року, за змістом якого, у зв`язку із здійсненою крадіжкою із супермаркету «Варус-17», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. О. Поля, 104А, яка мала місце 09.10.2024 року, проведена інвентаризація по групі товару, що знаходиться на балансі супермаркету, а саме: шампунь «Гудбай посічені кінчики Фруктіс», 400 мл, вартість викраденого товару складає 121,90 грн.

Суд зазначає, відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП (в редакції, чинній станом на момент вчинення адміністративного правопорушення), дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Об`єктом вказаного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері власності; об`єктивна сторона правопорушення виражається у дрібному викраденні чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати (матеріальний склад); суб`єкт адміністративного правопорушення – загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку); суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Водночас у ході судового розгляду справи судом було встановлено, що винуватість ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами. Оскільки матеріалами справи не доведено наявності суб`єкта правопорушення, не відібрані письмові пояснення від нього, не долучені відеозаписи з місця події. Натомість подія, зафіксована в протоколі, та додані до неї докази, не підтверджують кваліфікацію дій саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 51 КУпАП не доводиться іншими належними та допустимими доказами, зокрема, письмовими поясненнями особи порушника, поясненнями свідків, відеозаписами, а протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, акт та заява не можуть бути єдиними доказами винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.07.2020 року, справа №463/1352/16-а, провадження №К/9901/21241/18, та в постанові від 20.05.2020 року, справа №524/5741/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ, Суд) від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України», Суд вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

При цьому суд наголошує на тому, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Так, в ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом були оцінені за внутрішнім переконанням суду докази, наявні в матеріалах справи, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю, та встановлено, що в матеріалах справи відсутні допустимі та належні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП. Натомість, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Тому, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, та наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 51, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283-285 КУпАП, суд,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ф.М. Ханієва