Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №490/851/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/851/26

н\п 2/490/2085/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі судових засідань Шведюк Д.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі – ТОВ «Діджи Фінанс», позивач) до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не були виконані взяті на себе зобов`язання за кредитним договором право вимоги за яким відступлено ТОВ «Діджи Фінанс», внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за кредитним договором №2033289336_CARD від 10.09.2021 року в сумі 47 476,18 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту – 30 174,41 грн; заборгованість за відсотками – 17 328,77 грн.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.03.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

06.05.2026 року до суду надійшов відзив від відповідача, в якому остання у задоволенні позовних вимог позивача просила відмовити. Вказує на те, що сума заборгованості необґрунтована та не підтверджена належними та допустимими доказами.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.09.2020 року відповідач звернувся до АТ «ОТП Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала кредитний договір №2033289336. На таких умовах: сума кредиту на придбання товарів становить 24 998 грн. Фіксована процентна ставка становить 0,01% річних. Передоплата позичальника становить 1001 грн.

Пунктом 2.1 кредитного договору №2033289336_CARD передбачено відкриття карткового рахунку на ім`я позичальника, встановлення кредитного ліміту та видача електронного платіжного засобу (картка Gold).

Вказаний договір, паспорт кредиту та анкету–заяву відповідачем підписано власноруч.

На підставі укладеного Договору, відповідач отримав кредит на покупку товарів, що підтверджується видатковою накладною №ЧINB7-0032.

15.03.2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та АТ «ОТП Банк» укладено Договір факторингу №15/03/24, відповідно до умов якого, АТ «ОТП Банк» передало ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняв належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимог в тому числі і до відповідача ОСОБА_2 .

Однак після передачі права вимоги за кредитним договором відповідач не виконала свої зобов`язання перед ТОВ «Діджи Фінанс» і допустила виникнення заборгованості за кредитним договором №2033289336_CARD від 10.09.2020 року у розмірі 47 476,18 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У своєму відзиві відповідач вказує на необґрунтованість позову та зазначає, що позивач не надав належних доказів існування заборгованості, доказів права переходу вимоги до відповідача, а також про пропущений позивачем строк позовної давності. Звертає увагу на те, що з березня 2022 року проживає на території Німеччини. Також відповідач зазначила, що з 2021 року змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

Суд, дослідивши матеріали справи зазначає таке. Позивач в обґрунтування позовних вимог надав до суду, копію кредитного договору, паспорт кредиту, анкету-заяву, договір факторингу№15/03/24 та витяг з реєстру боржників в я кому містяться дані відповідача. Також позивачем надані виписки по картковому рахунку. Відповідач вказує на те, що з березня 2022 року перебуває в Німеччині. З наданої виписки по рахунку, вбачається, що ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами з 10.09.2020 по 15.03.2024, тобто і в період перебування в Німеччині.

Посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк позовної давності суд також до уваги не бере з огляду на наступне.

Строк позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, відповідно до ст. 261 ЦК України.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме : «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі № 756/10176/23. Тобто, виходячи з вищесказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року до 26 березня 2022 року. Аналогічними Законами України воєнний стан продовжувався з 26 березня 2022 року по 25 квітня 2022 року, з 25 квітня 2022 року по 25 травня 2022 року, з 25 травня 2022 року по 23 серпня 2022 року, з 23 серпня 2022 року по 21 листопада 2023 року, з 21 листопада 2022 року по 19 лютого 2023 року, з 19 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року та з 20 травня 2023 року по 18 серпня 2023 року, з 18 серпня 2023 року до 14 лютого 2024 року, з 14 лютого 2024 року до 14.05.2024 року, з 14.05.2024 року до 14.08.2024 року, та з 14.08.2024 до 14.11.2024 року продовжено строк дії воєнного стану в України ще на 90 діб.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Разом з тим, 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX.

Враховуючи вище викладене, початком строку обчислення позовної давності слід вважати 04.09.2025 року, а отже доводи відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності не заслуговують на увагу.

Отже, слід зазначити, що посилання відповідача щодо необґрунтованості позову під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження. Доводи відповідача, які зазначені нею у відзиві на позовну заяву, не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №2033289336_CARD від 10.09.2021 року в сумі 47 476,18 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту – 30 174,41 грн; заборгованість за відсотками – 17 328,77 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року справа № 72/1010/16-ц, провадження № 61-3416 св 18 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Проте позивачем не надано платіжних документів (платіжного доручення, квитанції тощо), які підтверджують сплату позивачем коштів в розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2033289336_CARD від 10.09.2021 року в сумі 47 476,18 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту – 30 174,41 грн; заборгованість за відсотками – 17 328,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в сумі 2 662,40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул.. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська обл., 07406;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.М. Шолох