Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №761/43922/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43922/25

Провадження № 2/761/5164/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Капусті Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

16.10.2025 року до суду надійшла зазначена позовна заява в якій позивач просить: стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) суму боргу за Договором позики №1/4/11/2023 від 04.11.2023 року в розмірі 18 600,00 доларів США.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 04.11.2023 року сторони уклали договір позики за яким ОСОБА_2 отримав грошові коштиу розмірі 18 600,00 доларів США трьома платежами 08.11.2023 року та зобов`язався їх повернути до 30.11.2023 року.

Як зазначає позивач, відповідач зобов`язання в частині повернення коштів не виконав та оскільки на момент звернення до суду з цим позовом відповідач не повернув кошти, на підставі статей 1046-1049 ЦК України з відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість.

В судове засідання позивач не з`явився, уповноважений представник звернувся до суду із заявою в якій просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та провести судове засідання у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не направив.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також те, що представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 04.11.2023 року ОСОБА_2 (далі - Позичальник) та ОСОБА_1 (далі - Позикодавець), уклали Договір позики № 1/4/11/2023 (далі - договір позики), за умовами якого Позикодавець надає Позичальнику позику у сумі 18 600,00 (вісімнадцять тисяч шістсот доларів США).

За умовами п.п. 3, 4 розділу 2 договору позики, виплата позики здійснюватиметься безпосередньо на рахунок позичальника № НОМЕР_3 . Пунктом 1 розділу 3 договору позики передбачено, що позика має бути погашена до 30.11.2023 року. Позичальник має право на дострокове погашення позики.

Згідно п. 2 розділу 3 договору позики погашення позики здійснюється на рахунок, вказаний позикодавцем.

Так, в матеріалах справи наявні платіжні доручення про надання відповідачеві грошових коштів у розмірі 18 600,00 дол. США, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

1)№ SR23IР14600773DS від 08.11.2023 на суму 6 100, 00 дол. США;

2)№ SR23IР14607690DS від 08.11.2023 на суму 6 000, 00 дол. США;

3)№ SR23IР14598289DS від 08.11.2023 на суму 6 500, 00 дол. США.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму) позики. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Судом встановлено, що предметом спірного договору позики є іноземна валюта - долари США та розмір одержання процентів його умовами не передбачено.

При зверненні до суду з позовом позивач зазначив, що відповідач не виконав власні зобов`язання. Грошові кошти в строки, передбачені договором не повернув. Відповідач в судове засідання не з`явився, не надав суду доказів, що заборгованість є меншою чи відсутня.

Як встановлено судом, позивач надав відповідачу грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, однак відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання перед позивачем, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 18 600,00 доларів США.

Крім того, на підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.525 ,526, 599, 625, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики №1/4/11/2023 від 04.11.2023 року в сумі 18 600 (вісімнадцять тисяч шістсот) доларів США 00 центів та судовий збір в розмірі 7 677 гривень 41 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г.Притула