Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №759/14759/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/14759/26

пр. № 2/759/11134/26

09 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Жиглій Є.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . За період спільного проживання у них народився син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому їхнє сімейне життя не склалось, внаслідок чого Крюківським районним судом міста Кременчука Полтавської області 01.04.2024, у справі № 537/708/24, було ухвалено рішення про розірвання шлюбу.

Дитина - ОСОБА_4 проживає з позивачем та перебуває на її самостійному повному утриманні. Відповідач самостійно не бажає надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та не бере належну участь у його вихованні. ОСОБА_4 знаходиться у під ростковому віці, відвідує футбольну секцію, проявляє зацікавленість у інших сферах життя. А відсутність належної допомоги з боку відповідача, унеможливлює відповідний розвиток дитини, забезпечення його як матеріальних та соціальних благ, так і розвитку, зокрема духовному.

Окремо позивач зазначає, що відповідач офіційно працевлаштований, має регулярний дохід, має задовільний стан здоров`я, що повністю дозволяє йому сплачувати кошти на утримання їхніх спільних дітей. Домовленості з питань утримання дітей між сторонами не досягнуто, а в добровільному порядку відповідач кошти на утримання дітей на регулярній основі не надає.

Заробітна плата, яку отримує позивач не дає можливості повністю забезпечити

фізичний, духовний розвиток дітей, розвитку творчих та пізнавальних здібностей,

уподобань ОСОБА_4 , розвитку обдарувань. Неодноразові прохання позивача надати матеріальну допомогу відповідачем були без результативними, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Процесуальні дії

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 02.06.2026 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та справу передано судді (а.с. 8-9).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 09.06.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Постановлено повідомити відповідача ОСОБА_3 , про розгляд даної справи шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 12).

09.07.2026 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про виправлення описки (а.с. 20-21).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.08.2026 року виправлено описку в ухвалі Святошинського районного суду міста Києва від 09.06.2026 року в цивільній справі № 759/14759/26, а саме ім`я відповідача вважати правильним " ОСОБА_2 " (а.с. 27).

29.07.2026 року через систему «Електронний суд» відповідач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (а.с. 24-25).

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у судове засідання не з`явилася у позовній заяві просила розглядати без повідомлення (виклику) сторін.

У судове засідання відповідач не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду. Жодних клопотань із причинами неявки відповідач на адресу суду не направляв.

За правилами ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про судове засідання шляхом отримання судової повістки в своєму електронному кабінеті, про причини своєї неявки не повідомив, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про стягнення заборгованості (а.с. 30).

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою у судове засідання учасників справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.12.2014 року (а.с. 7).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо зобов`язання батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Предметом доказування є стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (ч. 2 с. 182 СК України).

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 Конвенції про захист прав дитини передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

При визначені розміру аліментів, суд враховує обставини визначені у ст. 182 СК України, а також вартість продуктів харчування, одежі, комунальних платежів та інше для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати аліментів або понесених витрат на утримання дитини, а також щодо наявності обставин та зобов`язань, що унеможливлюють сплату аліментів у визначеному позивачем розмірі.

Оцінивши надані у справі докази, з огляду на те, що відповідач зобов`язаний утримувати дитину до досягнення повноліття, створювати необхідні умови для її розвитку та життя, враховуючи встановлений прожитковий мінімум для дитини відповідного віку в Україні, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача, та стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.05.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Також, слід зазначити, що у відповідності до частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1 331,20 грн.

На підставі викладено та керуючись ст.ст.7, 9, 11, 12, 13, 133, 137,141, 263, 264,265, 274, 352, 354, 430 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.05.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду підлягає обов`язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь держави Україна.

За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Текст рішення складений та підписаний 09.09.2026 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб