Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №758/10091/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10091/26

3/758/3592/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року місто Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Гребенюк В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст.130 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В :

31 травня 2026 року о 17 годині 05 хвилин ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Хюндай, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Газопровідна, 4, з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук та поведінка, яка не відповідає обстановці), будучи двічі протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином за допомогою СМС-повідомлення направленого за номером телефону, який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до позицій Верховного суду для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Вручення повісток є гарантіями забезпечення одного й того самого права - права на справедливий суд, елементом якого є право знати про суд (як про процес - засідання, так і про результат - рішення).

Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ухвала Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по справі №560/5541/20 від 17 листопада 2022 року).

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680470 від 31.05.2026, направленням на огляд водія від 31.05.2025, карткою обліку адміністративного правопорушення, довідкою від 03.06.2026 щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, копією Постанови Ірпінського міського суду Київської області від 17.09.2025 у справі № 367/5227/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП, копією Постанови Ірпінського міського суду Київської області від від 22.10.2025 у справі № 367/7379/25 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, DVD-диском з відеозаписом.

Як убачається у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вказано, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей, які не реагують на світло, блідість обличчя та спрямовано водія ОСОБА_1 до КМНКЛ «Соціотерапія».

Відповідно до Постанови Ірпінського міського суду Київської області від 17.09.2025 у справі № 367/5227/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Відповідно до Постанови Ірпінського міського суду Київської області від від 22.10.2025 у справі № 367/7379/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 10 років без конфіскації транспортного засобу.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, з урахуванням обставин скоєння правопорушення, його умисного характеру та небезпеки для дорожнього руху, а саме те, що ОСОБА_1 вчинив найбільш небезпечне порушення правил дорожнього руху, відкрито нехтуючи вимогами законодавства, та з урахуванням особистості правопорушника, вважаю за необхідним накласти на правопорушника, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 58 Конституції України, адміністративне стягнення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.

Суд вважає, що саме таке обране йому стягнення, відповідно до ст. 23 КУпАП, буде мірою відповідальності та застосовано з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, та запобігати вчиненню нових Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 665,60 грн., в зв`язку з чим, відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.40-1, 130, 221, 283, КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу;

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) 60 копійок;

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва;

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги;

Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання;

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили;

Згідно ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Суддя В.В. Гребенюк