Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №608/1632/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/1632/26Головуючий у 1-й інстанції Коломієць Н.З.

Провадження № 33/817/514/26 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М.,

за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Халупко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Халупко С.В. на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 19 серпня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно із постановою суду, 21 травня 2026 року о 21:19:00 на а/д Т-20-01 в м. Чорткові водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем марки «Ford Focus», д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Халупко С.В. просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовує вимоги скарги тим, що суд першої інстанції неправильно витлумачив положення закону та не застосував положення ст. 266-1 КУпАП, незважаючи на те, що в оскаржуваній постанові встановив статус ОСОБА_1 як військовослужбовця.

Посилається на те що огляд його довірителя на визначення стану алкогольного сп`яніння повинен був проводитись у порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП як військовослужбовця - уповноваженою командиром військової частини посадовою особою із застосуванням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди особи з результатами огляду — у відповідному медичному закладі, а не працівниками патрульної поліції.

Зазначає що відмова особи може утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, лише за умови, що їй було запропоновано пройти огляд відповідно до встановленого законом порядку. Стверджує, що належність запропонованої ОСОБА_1 процедури огляду вимогам ст. 266-1 КУпАП судом не перевірена, у зв`язку з чим сама по собі його відмова від огляду за неналежною процедурою, не може без додаткової правової оцінки свідчити про наявність в його діях об`єктивної сторони правопорушення.

Посилається на те, що суд першої інстанції фактично змінив послідовність встановлення обставин правопорушення, спочатку визнавши відмову ОСОБА_1 від огляду доведеною, а вже після цього дійшов до висновку про незастосування спеціального порядку огляду. Вважає, що суд повинен був насамперед встановити, який саме порядок огляду був обов`язковим для особи, хто мав право його проводити та чи було цього порядку дотримано, і лише після цього надавати оцінку діям особи та юридичним наслідкам її відмови.

Звертає увагу на те, що фактичний стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 у цій справі технічним засобом або медичним висновком не встановлено, оскільки висновок про наявність складу правопорушення ґрунтується саме на його нібито відмові від проходження огляду.

Вважає, що суд першої інстанції не надав оцінки належності, допустимості та повноті відеодоказів, які не були належним чином ідентифіковані у протоколі оскільки не зазначено, що саме зафіксовано на кожному з файлів, а в мотивувальній частині постанови суд не навів конкретних таймкодів та послідовності подій, зокрема моменту початку руху автомобіля, подачі сигналу про зупинку, фактичної зупинки транспортного засобу та процедури пропонування огляду водію, конкретного зміст висловлювань ОСОБА_1 , послідовності пропозицій пройти огляд на місці та в медичному закладі, а також те, чи була його відмова однозначною, безумовною та усвідомленою і чи були до її висловлення роз`яснені передбачені законом наслідки.

Звертає увагу на те, що суд першої інстанції належним чином не перевірив законність первинної зупинки транспортного засобу. Вважає, що сама наявність постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП не може автоматично підтверджувати законність зупинки, оскільки суд повинен був установити, яке саме порушення правил дорожнього руху поліцейські виявили до подачі сигналу про зупинку, чи зафіксовано це порушення на відеозаписі та чи було повідомлено водієві конкретну причину зупинки.

Вважає недостатньо мотивованим висновок суду про те, що інші доводи захисту, викладені у письмовому клопотанні, не впливають на висновок про доведеність вини, оскільки відповідно до ст. 280 КУпАП суд зобов`язаний з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Посилається на те, що суд безпідставно поклав на сторону захисту обов`язок доводити виконання ОСОБА_1 конкретних службових обов`язків на момент зупинки транспортного засобу. Вважає, що після встановлення статусу особи як військовослужбовця саме уповноважені органи повинні були забезпечити дотримання спеціального порядку проведення огляду та довести допустимість отриманих унаслідок цього доказів.

Звертає увагу на принцип презумпції невинуватості та необхідність тлумачення неусунених сумнівів на користь особи. Вважає, що за наявності сумнівів щодо порядку проведення огляду, законності первинної зупинки, належності та допустимості відеодоказів, а також однозначності відмови від огляду висновок про винуватість ОСОБА_1 не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Халупко С.В., який підтримав апеляційну скрагу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується даними, що містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №672075 від 21.05.2026, згідно з яким 21.05.2026 року о 21:19:00 в м. Чорткові водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Focus», д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, на що водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7235677 від 21.05.2026 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, на підставі того, що водій керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1.а ПДР України;

акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, згідно якого вбачається виявлення таких ознак як запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, однак вказаний огляд не проводився, у зв`язку із відмовою водія;

направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.05.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_2 21.05.2026 о 21 год. 26 хв. було направлено в КНП «Чортківська ЦМЛ» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак такий огляд не проводився, у зв`язку із відмовою водія;

відеозаписах з нагрудної камери поліцейського, в яких відображені обставини, що відбувалися на місці огляду транспортного засобу за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які узгоджуються з викладеними у протоколі обставинами та зафіксований факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку.

Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Перевіряючи доводи апелянта щодо порушення поліцейськими процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, яка передбачена ст.266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем, виходжу з того що ОСОБА_1 керував автомобілем не під час виконання обов`язків військової служби та не повідомив поліцейським про те що він є військовослужбовцем, тому вважаю їх необгрунтованими.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху тому, згідно із ч.1 ст.15 КУпАП, огляд військовослужбовця, саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, проводиться на підставі ст. 266 КУпАП.

Отже, дія положень ст.266 КУпАП за колом осіб поширюється на всіх водіїв транспортних засобів, незалежно від їх роду діяльності та без урахування наявності/відсутності факту проходження військової служби. Базовим критерієм для розмежування застосування вимог ст.266 та ст.266-1 КУпАП під час процедури проходження огляду на стан сп`яніння у даному випадку є керування транспортним засобом, тобто виконання особою функції водія, а не обов`язків військової служби.

Відтак, застосування працівниками поліції положень ст.266 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів в рамках даної справи про адміністративне правопорушення ґрунтується на вимогах закону.

Доводи представника щодо не підтвердження фактичного стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює самостійний склад адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона якого полягає, зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, у зв`язку з чим для встановлення наявності такого складу не вимагається обов`язкового підтвердження фактичного стану сп`яніння результатами технічного або медичного огляду, якщо особа від такого огляду відмовилася.

Посилання апелянта на неналежність та неповноту відеозаписів також є безпідставними. Суд першої інстанції безпосередньо дослідив наявні у матеріалах справи відеозаписи, на яких зафіксовано обставини керування транспортним засобом ОСОБА_1 , його зупинку, спілкування з працівниками поліції, виявлення у нього ознак, що стали підставою для пропозиції пройти огляд, а також відмову від його проходження. При цьому апелянтом не наведено конкретних обставин, які б свідчили про монтаж, переривання чи зміну змісту відеозаписів або про невідповідність зафіксованих на них подій фактичним обставинам справи. Зазначення у постанові конкретного змісту висловлювань ОСОБА_1 та його відмови від огляду в часовому еквіваленті не передбачено вимогами КУпАП, судом досліджено відеозапис та встановлено що на ньому зафіксовано факт пропозиції водію поліцейськими пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і у медичному закладі у зв`язку з виявленими у нього ознаками сп`яніння, на що ОСОБА_1 категорично відмовився.

Посилання апелянта на незаконність первинної зупинки транспортного засобу є необгрунтованими оскільки суд першої інстанції встановив, що транспортний засіб було зупинено у зв`язку з виявленим працівниками поліції порушенням правил дорожнього руху, що у подальшому стало підставою для винесення постанови серії ЕНА № 7235677 від 21.05.2026 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Оскільки апелянт не навів жодного доводу, який би ставив під сумнів об`єктивність чи допустимість доказів, покладених в основу рішення суду першої інстанції, а сукупність вищенаведених доказів дає достатні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому підстав для скасування постанови не вбачаю.

Отже, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Халупко С.В. слід відхилити, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 19 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Халупко С.В. залишити без задоволення, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 19 серпня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя