Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №336/9940/24 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/9940/24 Головуючий в 1 інст. Зарютін П.В.

Провадження №33/807/102/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Келембета С.В., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , його представника – адвоката Дерев`янко І.О., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – адвоката Дерев`янко І.О. на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 1 квітня 2025 року, якою провадження в справі за ст. 124 КУпАП відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 130727 від 16 вересня 2024 року, 16 вересня 2024 року о 17 годині 29 хвилин в м. Запоріжжі, пр-т Моторобудівників, 188, водій ОСОБА_1 , керуючи «BMW-540» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Москвич-2140» номер м 29-31зп з причепом, який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмовані відсутні, чим порушив вимоги п. 12.1. та 13.1. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, дослідивши надані докази, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ними не доведено порушення водієм ОСОБА_3 інкримінованих йому пунктів ПДР України і закрив провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Дерев`янко О.І., діючи в інтересах іншого учасника дорожньої – транспортної пригоди ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що суд першої інстанції матеріали справи про адміністративне правопорушення розглянув не всебічного, не повного, не зробив об`єктивного аналізу всіх доказів по справі, дійшов до прийняття необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів вказала, що висновки суду, викладені в постанові, не відповідають обставинам справи та наявним в справі доказам, судом надано безпідставну перевагу показам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які повністю суперечать усім іншим матеріалам справи, показам потерпілого і свідка.

Зазначила, що під час допиту в судовому засіданні потерпілий детально розповів про механізм пригоди, відповів на запитання і пояснив, що бачив все що відбувалось в полі його зору і став учасником пригоди.

Так, ОСОБА_4 пояснив суду, що 16 вересня 2024 року, він керуючи автомобілем «Москвич-2140» із причепом, здійснював рух по пр-ту Моторобудівників зі швидкістю 10-20 км/г., виконуючи маневр повороту ліворуч, відчув удар у лівий задній кут причепу. Зіткнення відбулося на смузі зустрічного руху. В момент удару автомобіль «Москвич-2140» вже майже повернув, а причеп ще залишався на смузі зустрічного руху.

За обставинами дорожньо-транспортної пригоди проведено судову інженерно-транспортну експертизу, провадження якої доручено експертам Запорізького НДЄКЦ МВС України.

Апелянт вважає, що для уникнення зіткнення транспортних засобів особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна була дотримуватися швидкісного режиму згідно правил ПДР. Покази ОСОБА_1 щодо його швидкісного режиму не відповідають дійсності з огляду на характер ушкодження транспортного засобу «Москвич-2140» та дорожній обстановці після ДТП, оскільки транспортний засіб «Москвич-2140» відкинуло на 50 метрів від місця зіткнення, про що жодним чином не зазначив експерт, який проводив інженерно-транспортну експертизу, розрахунки експерта (формули) взяті з хибними вихідними даними, тобто є помилковими.

Отже вважає, що зазначена експертиза була проведена без врахування позиції ОСОБА_2 та актуальних питань потерпілої сторони щодо обставин ДТП та її наслідків.

Разом із цим, висновки експертизи №СЕ-19/108-24/25378-ІТ від 10 січня 2025 року, проведеної в рамках даної справи викликають сумнів у достовірності з приводу дійсних обставин ДТП, проведена експертиза є неповною, протерічить іншим матеріалам справи.

Стверджує, що відповідно до оскаржуваної постанови, суд фактично оцінив дії потерпілого і дійшов висновку, що правила дорожнього руху порушив потерпілий ОСОБА_4 , який рухався по головній дорозі попереду водія ОСОБА_1 , який керував «BMW-540».

Апелянт наполягає на тому, що порушення вимог п.п.2.3 «а», 2.3«б» ПДР водієм ОСОБА_1 підтверджуються сукупністю наявних в матеріалах справи доказів та перебуває у причинному зв`язку з настанням події ДТП і її наслідками у виді завдання матеріальної шкоди потерпілому.

Відтак, на думку апелянта, висновки суду в оскаржуваному судовому рішенні про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не відповідають обставинам справи та є передчасними, оскільки при проведенні судової інженерно-транспортної експертизи не було враховано позицію потерпілої сторони, фактичні обставини ДТП, вихідні дані.

Просить постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 1 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати. Ухвалити нову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Допитати свідка ДТП – ОСОБА_5 .

Разом із апеляційною скаргою, захисник звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2025 року, посилаючись на поважні причини його пропуску.

В обґрунтування своїх доводів зазначила, що постановою судді Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2025 року їй було повернуто апеляційну скаргу, яка була подана нею у встановлений ст. 294 КУпАП строк з роз`ясненням права повторного звернення до суду апеляційної інстанції з дотриманням вимог ст. 271 КУпАП.

Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції нею пропущений з поважних причин.

Разом із цим, адвокат Дерев`янко І.О. звернулася до апеляційного суду з клопотанням про призначення комплексної інженерно-транспортної експертизи та фототехнічної експертизи.

У судовому засідання апеляційного суду 11 липня 2025 року адвокат Дерев`янко І.О. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Також підтримала клопотання про допит свідка ОСОБА_5 вказавши, що він перебував у якості пасажира автомобіля Москвич 2140 під керуванням ОСОБА_2 . Наполягала на задоволенні клопотання про призначення комплексної інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи. Вважає, що експертиза в рамках даної справи під час розгляду справи в суді першої інстанції проведена на невірних вихідних даних. Вказала, що вина ОСОБА_1 полягає у порушенні ним швидкості руху.

ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника. Вказав, що ОСОБА_1 здійснював рух із значним перевищенням швидкості руху. Транспортних засобів, які б здійснювали рух у зустрічному йому напрямку не було, а тому він вільно здійснював поворот ліворуч. Однак, перевищення ОСОБА_1 швидкісного режиму стало наслідком настання дорожньої - транспортної пригоди.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Келембет С.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, проти клопотання про допит свідка ОСОБА_6 та призначення комплексної інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи вказавши, що наведені обставини порушують стадію дослідження доказів у справі. Звернув увагу, що в суді першої інстанції інтереси потерпілого представляв адвокат, а наразі, під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_2 намагається дослідити нові докази. Наголосив, що потерпілий ОСОБА_2 був допитаний суддею суду першої інстанції та жодного разу не повідомив про свідка ДТП - ОСОБА_6 .

Розглянувши клопотання адвоката Дерев`янко І.О. про допит свідка ОСОБА_6 , заслухавши учасників судового засідання, суддя апеляційного суду з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставини справи клопотання задовольнив та допитав вказаного свідка.

Свідок ОСОБА_6 показав, що 16 вересня 2024 року він в якості пасажира автомобіля Москвич 2140 під керуванням ОСОБА_2 перебував на передньому пасажирському сидіння. ОСОБА_2 здійснював маневр повороту вліво на другорядну дорогу. Під час вказаного маневру він відчув дуже сильний удар, внаслідок якого автомобіль Москвич ледь не перекинувся. Звернув увагу, що перед початком здійснення водієм ОСОБА_2 маневру повороту вліво, він дивився на зустрічну смугу руху, вона була вільною. Удар у транспортний засіб Москвич відбувся позаду. Перед зіткнення автомобіль Москвич вже знаходився на узбіччя проїзної частини дороги, причеп був позаду. У зустрічному напрямку жодні транспортні засоби не здійснювали рух.

У судовому засіданні апеляційного суду, яке відбулося 4 вересня 2026 року адвокат Деревянко І.О. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Вказала, що ознайомлена з висновком проведеної експертизи №7385/25-52/7386/25-35.2 від 7 серпня 2026 року.

ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу свого представника. Просив долучити до матеріалів справи документи на підтвердження перевищення швидкості руху більше ніж 50 км/год. водієм BMW

Адвокат Келембет С.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Зазначив про свою обізнаність із висновком проведеної експертизи №7385/25-52/7386/25-35.2 від 7 серпня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується вст. 251 КУпАП.

Закриваючи провадження в справі, суддя суду першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів, на підставі яких можливо дійти до безперечного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_3 порушень вимог п. 12.1. та 13.1. ПДР України, які йому інкримінуються в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 130727 від 16.09.2024 року.

Суддя апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції, за обставин, встановлених в постанові судді районного суду та під час розгляду справи в судді апеляційної інстанції, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 130727 від 16 вересня 2024 року, ОСОБА_1 поставлено в провину те, що він 16 вересня 2024 року о 17 годині 29 хвилин в м. Запоріжжі по проспекту Моторобудівників, 188, керуючи автомобілем «BMW-540», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Москвич-2140» номер м 29-31зп з причепом, який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмовані відсутні, чим порушив вимоги п. 12.1. та 13.1. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Однак, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формуються обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Предметом розгляду вказаного адміністративного провадження є встановлення наявності або відсутності в діях саме ОСОБА_1 як одного з учасників ДТП складу адміністративного правопорушення, яке інкримінується йому в протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, як порушення пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Отже, в провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог щодо вибору безпечної швидкості руху та дотримання безпечної дистанції.

Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 із порушенням безпечної швидкості руху чи такою, що не відповідала дорожній обстановці. Зокрема, перевищення швидкості руху повинно бути встановлено виключно на підставі об`єктивних даних, отриманих за допомогою технічних засобів фіксації або за результатами відповідної експертизи.

Так, під час розгляду справи в суді першої інстанції, ОСОБА_1 заперечив свою провину та надав суду письмові пояснення, згідно яких, він дійсно 16 вересня 2024 року, керуючи автомобілем «BMW-540», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по пр-ту Моторобудівників зі швидкістю 60 км/г. Попереду, в попутному з ним напрямку, з меншою швидкістю, рухався автомобіль «Москвич-2140» із причепом. Під час здійснення маневру обгону, автомобіль «Москвич-2140», без увімкнення покажчику повороту, почав виконувати поворот ліворуч в напрямку стихійного з`їзду з ґрунтовим покриттям, що фактично призвело до зіткнення.

До своїх пояснень ОСОБА_1 надав суду фотознімки з місця дорожньо-транспортної пригоди, якими підтверджував, що зіткнення сталося саме під час обгону.

ОСОБА_2 пояснив, що 16 вересня 2024 року, він керуючи автомобілем «Москвич-2140» із причепом, здійснював рух по пр-ту Моторобудівників зі швидкістю 10-20 км/г. Виконуючи маневр повороту ліворуч, відчув удар у лівий задній кут причепу. Зіткнення відбулося на смузі зустрічного руху. В момент удару автомобіль «Москвич-2140» вже майже повернув, а причеп ще залишався на смузі зустрічного руху.

На схемі місця дорожньо-транспортної пригоди від 16 вересня 2024 року та фотознімках події зафіксована ділянка дороги, на якій сталася ДТП, напрямок руху транспортних засобів, місце зіткнення ТЗ, пошкодження автомобілів внаслідок ДТП (у автомобіля «BMW-540», реєстраційний номер НОМЕР_1 – пошкоджена передня частина, у автомобіля «Москвич-2140» номер м 29-31зп – пошкоджена задня частина, у причепа ЛЕВ 183625 реєстраційний номер НОМЕР_2 – пошкоджена задня частина), сталий орієнтир, до якого на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів. (а.с. 3,6);

Слід зазначити, що відомості, зафіксовані в схемі ДТП не містять доказів, які б підтверджували факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди саме ОСОБА_8 , а свідчить лише про наявні пошкодження транспортних засобів внаслідок дорожньої-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку експертизи №СЕ-19/108-24/25378-ІТ від 10 січня 2024 року, яка проведення під час розгляду справи в судді першої інстанції та висновку експертизи № 7385/25-52/7386/25-35.2 від 7 серпня 2026 року, проведеної під час апеляційного перегляду справи, в діях водія ОСОБА_1 не встановлено порушення п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, що інкримінуються йому та перебувають у причинено – наслідковому зв`язку із зіткнення транспортним засобів.

Разом із цим, доводам апелянта щодо порушення ОСОБА_1 швидкісного режиму, зокрема, що покази ОСОБА_1 щодо його швидкісного режиму не відповідають дійсності з огляду на характер ушкодження транспортного засобу «Москвич-2140» та дорожній обстановці після ДТП, оскільки транспортний засіб «Москвич-2140» відкинуло на 50 метрів від місця зіткнення, надана оцінка експертом за результатами проведеної експертизи №7385/25-52/7386/25-35.2 від 7 серпня 2026 року. Аналізуючи наведені аргументи, експерт вказав, що дослідженням розташування ТЗ - учасників після пригоди (згідно фіксації на схемі ДТП), вбачається розташування передньої частини ТЗ ОСОБА_9 на відстані близько 2,15м від позначеної точки контакту, а причеп - на відстані 23,4м у поздовжньому напрямку від місця зіткнення. Відтак, можливо заключити, що кількісні дані про подолані «50м» від місця зіткнення до зупинки, вказані водієм ОСОБА_10 є технічно неспроможними, тобто, такими що не мали місце в умовах даної дорожньо-транспортної ситуації (а.с. 125-124).

Суддя апеляційного суду приймає до уваги вищевказаний висновок експерта, оскільки при проведенні експертизи були враховані матеріали провадження, надані сторонами додаткові матеріали, розглянуті клопотання, сторони не були обмежені в наданні додаткових доказів, експертом було проведено автотехнічне дослідження та на його підставі зроблено синтезуючий підсумок. Окрім цього, експерт був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків передбачених ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП є правильним та відповідає дійсним обставинам справи.

Інші доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину. Суддя апеляційного суду вважає, що встановлення безпосередньо в Конституції України формули презумпції не винуватості як об`єктивно-правового положення має найважливіший значення для захисту прав та законних інтересів громадян. Хоча цей принцип сформульовано як кримінально-процесуальній, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суддя апеляційного суду вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суддя апеляційного суду вважає за необхідне зазначити про наявність суто технічної помилки в оскаржуваній постанові щодо ім`я по батькові особи відносно якої складений спірний протокол, а саме « ОСОБА_11 », оскільки відповідно до матеріалів справи та посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 13.05.2009 року, ОСОБА_1 має ім`я по батькові « ОСОБА_12 ».

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Дерев`янко Ірини Олександрівни, подану в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2025 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 336/9940/24