Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №462/7905/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Суд: Залізничний районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №462/7905/26

Суддя: Гедз Б. М.

справа № 462/7905/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні № 12026142390000177, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 липня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого, відповідно до ст. 89 КК України

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України,

встановив:

ОСОБА_2 29.07.2026 близько 16 год. 05 хв., перебуваючи на вул. Чернівецькій, буд. 11 у м. Львові, безпричинно, маючи умисел на заподіяння шкоди здоров`ю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс один удар милицею, яку тримав у правій руці, неповнолітній потерпілій ОСОБА_3 в область голови, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синця та садна у виличній ділянці зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_2 заподіяв умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026142390000177 від 30.07.2026 року відносно ОСОБА_2 надійшов до суду у порядку ст. 302 КПК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_3 під час досудового розслідування надала заяву, в якій зазначила, що згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та не заперечила щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , складеної у присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та добровільно надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подав заяву, в якій не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, беручи до уваги відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку про розгляд обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

При цьому у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він своїми умисними діями заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення (проступку), які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_2 у поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечено визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_2 кримінального проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України - відсутні.

Згідно з висновком експерта № 1445 за результатами судово-психіатричної експертизи, при обстеженні у даний час ОСОБА_2 виявляє ознаки легкої розумової відсталості в ступені помірної дебільності, обтяженої алкоголізацією, проте наявний у нього розумовий недорозвиток виражений не глибоко, не досягає рівня тяжкого психічного розладу, тому не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Виходячи з наведеного, враховуючи характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше не судимий, відповідно до ст. 89 КК України, відповідно до довідки № 369 КНП "Пустомитівської міської ради "Пустомитівська лікарня" від 06.08.2026, ОСОБА_2 перебуває на обліку в лікаря-психіатра з 1997 року, відповідно до довідки № 349 від 06.08.2026 на обліку в лікаря-нарколога не перебуває, обставини, що пом`якшують покарання, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

На думку суду, призначене судом покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу не заявлялося.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 374, 376, 381, 382 КПК України, ст. 50, 66-67, ч. 1 ст. 125 КК України суд-

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: (підпис) ОСОБА_1

З оригіналом згідно. Оригінал вироку знаходиться у справі № 462/7905/26

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua