Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №309/3383/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3383/26

Провадження № 1-кп/309/159/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хуст Закарпатської області, громадянина України, який має середню освіту, вдівця, інваліда 2-ої групи, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення /проступку/, передбаченого ст.164 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 , будучи батьком неповнолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог ст.180 СК України зобов`язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття. Окрім цього, у період з квітня 2020 року по червень 2025 року громадянин ОСОБА_2 , зловживаючи своїми батьківськими правами, оформив та щомісячно отримував від держави державну соціальну допомогу на виховання дитини ОСОБА_3 . Проте, достовірно знаючи про призначення вказаних виплат та усвідомлюючи їх цільове призначення для забезпечення належних умов життя неповнолітньої, ОСОБА_2 діяв з прямим умислом, спрямованим на ухилення від виконання своїх обов`язків. Так, у період з квітня 2020 року по теперішній час ОСОБА_2 фактично проживав окремо від своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та умисно не брав жодної участі в її матеріальному утриманні, вихованні, забезпеченні продуктами харчування, одягом та ліками. Грошові кошти, отримані як соціальна допомога на дитину, ОСОБА_2 законному представнику - бабусі ОСОБА_4 , з якою фактично проживає дитина, не передавав, а витрачав виключно на власні потреби, не пов`язані із забезпеченням інтересів дитини. Внаслідок умисних дій ОСОБА_2 , які виразилися у тривалому та наполегливому невиконанні обов`язків по утриманню дитини, приховуванні отриманих на її виховання державних коштів та проживанні окремо, утворилася заборгованість у сумі 73600грн.00коп.

За вказаний кримінальний проступок, вчинений обвинуваченим ОСОБА_2 , передбачена кримінальна відповідальність за ч.1 ст.164 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 подав прокурору Хустської окружної прокуратури заяву про визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення /проступку/, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, не оспорював встановлені обставини під час дізнання, згідний на розгляд обвинувального акту в його відсутність у відповідності до вимог ст.381 КПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.381 КПК України: суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження (ч.2 ст.382 КПК України).

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України: у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в судовому провадженні, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин судом встановлено достатньо підстав для обґрунтованого обвинувачення, визнаного обвинуваченим ОСОБА_2 встановлених обставин під час дізнання про те, що обвинувачений ОСОБА_2 , будучи батьком неповнолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог ст.180 СК України зобов`язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття. Окрім цього, у період з квітня 2020 року по червень 2025 року громадянин ОСОБА_2 , зловживаючи своїми батьківськими правами, оформив та щомісячно отримував від держави державну соціальну допомогу на виховання дитини ОСОБА_3 . Проте, достовірно знаючи про призначення вказаних виплат та усвідомлюючи їх цільове призначення для забезпечення належних умов життя неповнолітньої, ОСОБА_2 діяв з прямим умислом, спрямованим на ухилення від виконання своїх обов`язків. Так, у період з квітня 2020 року по теперішній час ОСОБА_2 фактично проживав окремо від своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та умисно не брав жодної участі в її матеріальному утриманні, вихованні, забезпеченні продуктами харчування, одягом та ліками. Грошові кошти, отримані як соціальна допомога на дитину, ОСОБА_2 законному представнику - бабусі ОСОБА_4 , з якою фактично проживає дитина, не передавав, а витрачав виключно на власні потреби, не пов`язані із забезпеченням інтересів дитини. Внаслідок умисних дій ОСОБА_2 , які виразилися у тривалому та наполегливому невиконанні обов`язків по утриманню дитини, приховуванні отриманих на її виховання державних коштів та проживанні окремо, утворилася заборгованість у сумі 73600грн.00коп.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх дітей, що перебувають на їх утриманні.

Відповідно до вимог ст.50,65 КК України: особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним /відповідним/ характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися судом до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує:

-ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, згідно зі ст.12 КК України, є кримінальним проступком;

-дані про особу винного, який раніше не судимий /арк.крим.пров. 82/; на лікуванні в лікарів психіатра та нарколога поліклінічного відділення КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича» Хустської міської ради не перебуває /арк.крим.пров. 87/; є інвалідом 2-ої групи за загальним захворювання, термін переогляду 28.03.2028 року /арк.крим.пров. 83/; ніде не працює; за місцем проживання характеризується посередньо /арк.крим.пров. 85/;

-те, що він свою вину повністю визнав, у вчиненому щиро розкаявся;

-наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає: повне визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння досудовому розслідуванню.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.

Об`єктивно з`ясувавши всі обставини у їх сукупності; врахувавши обставини, передбачені ст.65 КК України, у тому числі наявність трьох обставин, які пом`якшують його покарання, однієї обставини, що обтяжує його покарання; беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття та активне сприяння досудовому розслідуванню, а також, приймаючи до уваги, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи дані про його особу, а саме те, що він раніше не судимий, є інвалідом 2-ої групи, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_2 повинно бути призначене в межах санкції ст.164 ч.1 КК України – у виді пробаційного нагляду з покладанням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1,2,3 частини 2 та пунктом 4 частини 3 статті 59-1 КК України. Таке покарання, за глибоким переконанням суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде відповідати цілям покарання та принципам законності, справедливості та індивідуалізації.

У кримінальному провадженні відомості про процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.107 ч.4, 368, 370, 373-374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення /кримінального проступку/, передбаченого ст.164 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 /один/ рік.

Відповідно до пунктів 1,2,3 частини 2 та пункту 4 частини 3 статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Вирок суду ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_1