Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №305/3047/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/3047/26

Номер провадження 3/305/1282/26

ПОСТАНОВА

про накладення адміністративного стягнення

09.09.2026 м. Рахів

Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Суми, мешканця: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 204-1, ч. 2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До суду 08.09.2026 надійшли матеріали про адміністративні правопорушення, складені відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_4 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протоколи від 30.08.2026 серії ЗхРУ № 360498 та серії ЗхРУ № 360497 про адміністративні правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 204-1, ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, відповідно.

Як вбачається із протоколу серії ЗхРУ № 360498, 30.08.2026 близько 12 год. 00 хв. прикордонним нарядом «Розвідувально-пошукова група» у контрольованому прикордонному районі на напрямку прикордонного знаку № 409, на відстані близько 11 000 метрів від державного кордону (територія Богданської об`єднаної територіальної громади Рахівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано ОСОБА_1 , який спільно з одним громадянином України здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України в пішому порядку шляхом подолання гірських масивів у складі групи осіб, чим порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України».

Крім того, під час затримання ОСОБА_1 спільно з іншим затриманим здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час безпосереднього виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону України, а саме вдався до втечі, неодноразову законну вимогу старшого прикордонного наряду «Розвідувально-пошукова група» сержанта ОСОБА_2 зупинити протиправні дії відмовився виконувати, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , з протоколами погодився частково, вину у вчинному правопорушенні за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП визнав, однак ствердив, що від прикордонників утікав після того, як у нього стріляли.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення, у якому зазначено суть та обставини вчиненого;

- протоколом про адміністративне затримання від 30.08.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 був затриманий 30.08.2026 о 12:00 год;

- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 30.08.2026, яким вилучено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , мобільний телефон марки Iphone 6 чорного кольору;

- довідкою про затримання 2 громадян України, якою встановлено, що затримані самостійно сформували маршрут руху до державного кордону з використанням мережі Інтернет, а ОСОБА_1 на запитання про мету перебування намагався повідомити недостовірну (туристичну) версію, яку не зміг підтвердити;

- рапортом заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) старшого лейтенанта ОСОБА_3 ;

- схемою щодо спроби порушення державного кордону;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;

- світлинами екрана мобільного телефону з маршрутом руху.

Вина за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП підтверджується, окрім протоколу про адміністративне правопорушення та зазначених документів, витягом зі списку особового складу відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) станом на 30.08.2026, яким підтверджено службові повноваження сержанта ОСОБА_2 , а також витягом з книги прикордонної служби щодо несення ним служби у складі наряду «Розвідувально-пошукова група» 30.08.2026.

У своїх особистих письмових поясненнях ОСОБА_1 надав плутані та суперечливі пояснення щодо мети свого перебування у контрольованому прикордонному районі, зазначивши про приїзд до м. Рахів з метою відпочинку, купівлі сувенірів та відвідування визначних місць, водночас заперечуючи намір незаконного перетинання державного кордону та обставини вчиненої ним втечі.

Такі пояснення суддя до уваги не бере, оскільки вони спростовуються сукупністю зібраних доказів, зокрема довідкою про затримання та рапортом, згідно з якими ОСОБА_1 під час затримання вдався до втечі, а неодноразова законна вимога старшого прикордонного наряду сержанта ОСОБА_2 зупинити протиправні дії ним виконана не була.

Судом також враховано, що за даними довідки про затримання, ОСОБА_1 та затримана разом з ним особа мали намір незаконно перетнути державний кордон з метою подальшого потрапляння до країн Європейського Союзу для працевлаштування, маршрут руху до державного кордону сформували самостійно з використанням мережі Інтернет, що додатково підтверджує відсутність поважних причин перебування у контрольованому прикордонному районі.

Порушень під час збирання доказів щодо винуватості ОСОБА_1 , будь-яких даних про застосування незаконних методів чи примусу, зокрема щодо підписання документів, не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку, і такий порядок визначено у статті 12 цього Закону.

Частиною 2 статті 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов`язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.

ОСОБА_1 був затриманий у контрольованому прикордонному районі за обставин, що дають підстави стверджувати про спробу перетину державного кордону України, а саме: власні пояснення особи, надані в судовому засіданні, самостійно сформований маршрут руху до державного кордону, рух пішим порядком гірською місцевістю у напрямку державного кордону, а також вчинена ним спроба втечі під час затримання, яку припинено законними діями старшого прикордонного наряду сержанта ОСОБА_2 .

З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, тобто спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, а також ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, тобто злісна непокора законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону.

Обставин, які б обтяжували та пом`якшували відповідальність особи, стосовно якої складено протокол, не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого та особу правопорушника, суддя вважає за необхідне та достатнє накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При цьому суддя бере до уваги, що з урахуванням практики ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним», питання щодо об`єднання справ КУпАП не врегульовано, тому застосовує аналогію закону та використовує норми, визначені у ст.ст. 217, 334 КПК України щодо об`єднання в одне провадження справ, де одна особа «підозрюється» у вчиненні кількох правопорушень.

Оскільки дані справи стосуються однієї і тієї ж особи та одночасно розглядаються одним і тим же органом, такі слід об`єднати в одне провадження, на підставі п. 6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019, присвоївши справі єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає звільненню від сплати судового збору у зв`язку з ухваленням постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись статтями 36, 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Справи про адміністративні правопорушення за № 305/3047/26 та 305/3049/26, стосовно ОСОБА_1 за ст. ч2 ст. 204-1 та ч.2 ст. 185-10КУпАП об`єднати в одне провадження під єдиним унікальним номером № 305/3047/26, провадження №3/305//1282/26.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204-1, ч. 2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307, ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений ним не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання і з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК