Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: факту смерті, з них:
Дата: 02 вересня 2026 р.
Справа: №185/11360/26
Суддя: Головін В. О.
Справа № 185/11360/26
Провадження № 2-о/185/336/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Довгопол А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина № НОМЕР_1 про встановлення факту смерті
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті у якій просить суд Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , уродженця с. Новоолександрівське, Павлоградського району, Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт: НОМЕР_3 , виданий Павлоградським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 18.06.2001 року, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Новопавлівка, Покровського району, Донецької області.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Новопавлівка, Покровського району, Донецької області загинув його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з тим, що тіло сина залишилося на тимчасово окупованій території, заявник не має можливості отримати у відповідних державних органах свідоцтво про його смерть.
В судовому засіданні заявник підтримав свої вимоги, розповів суду про обставини справи.
Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиціїнадав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник військової частину в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника, приходить до висновку про необхідність задоволення заяви у повному обсязі у зв`язку із наступним.
В судовому засіданні встановлено.
ОСОБА_1 є батьком громадянина України ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження останнього.
Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть.
20 липня 2025 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_4 та проходив військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 єгерського відділення 1 єгерського взводу 1 єгерської роти НОМЕР_4 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби ОСОБА_2 безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки та оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України сумлінно, виконував покладені на нього військові обов`язки, проявляв мужність, стійкість та відданість Військовій присязі. За виняткову мужність, відданість присязі та успішне виконання складних бойових завдань він був посмертно нагороджений відзнакою «Хрест воїна-єгеря» І ступеня, що є почесною відомчою нагородою 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Збройних Сил України та вручається військовослужбовцям за особливі заслуги під час виконання бойових завдань.
30 жовтня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новопавлівка Покровського району Донецької області та перебуваючи на військовій позиції «ЖОВТЕНЬ», ОСОБА_2 зазнав удару FPV-дрону з боку противника. Внаслідок ворожого удару він отримав поранення, несумісні із життям, та загинув під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини.
Через інтенсивність бойових дій та постійний вогневий контроль противника евакуація тіла загиблого військовослужбовця з місця події стала неможливою, у зв`язку з чим наказом командира військової частини ОСОБА_2 визнано зниклим безвісти за особливих обставин внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій.
Заявник, як батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області із заявою про державну реєстрацію смерті та видачу свідоцтва про смерть.
Разом з тим, розглянувши зазначену заяву, відділ ДРАЦ надав письмову відмову у зв`язку з тим, що заявником не надано документа, визначеного ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, який є підставою для проведення державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Крім того відділом ДРАЦ роз`яснено, що у виниклій ситуації заявник має право звернутися до суду із заявою про встановлення Факту смерті особи в певний час відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, встановлення факту смерті ОСОБА_2 має для Заявника юридичне значення, оскільки є необхідним для проведення державної реєстрації смерті, отримання відповідного свідоцтва про смерть. Від цього залежить виникнення його особистих та майнових прав: реалізації спадкових прав, отримання передбачених законодавством соціальних гарантій і виплат, пов`язаних із загибеллю військовослужбовця, а також вирішення інших правових питань, виникнення чи припинення яких закон пов`язує з фактом смерті особи.
Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з неможливістю здійснення державної реєстрації смерті у позасудовому порядку заявник був змушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , оскільки лише після державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть він матиме можливість реалізувати права, пов`язані зі смертю сина-військовослужбовця.
Факт смерті ОСОБА_2 підтверджуються наступним:
По-перше, витягом з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2025 року №535/НОД «Про обставини зникнення безвісти за особливих обставин внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій солдата ОСОБА_2 », встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 10 год. 13 хв. солдат ОСОБА_2 , перебуваючи на військовій позиції «ЖОВТЕНЬ» поблизу населеного пункту Новопавлівка Покровського району Донецької області та виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, потрапив під удар FPV-дрону противника, внаслідок чого зазнав поранення несумісні із життям та загинув.
Наказ також містить відомості про те, що через інтенсивність бойових дій та постійний вогневий контроль противника евакуація тіла загиблого з місця події була неможливою, у зв`язку з чим ОСОБА_2 обліковується як безвісно зниклий під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Витягом підтверджено, що жодних неправомірних дій солдат ОСОБА_2 не допускав. Зникнення безвісти (фактично смерть) не пов`язане із вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.
Відомості, викладені у наказі, ґрунтуються на рапорті командира 1 єгерської роти, поясненнях безпосередніх очевидців події, а також підтверджуються військовими документами, а саме: наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №271 від 18.09.2025; бойовим наказом командира НОМЕР_4 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2025 №5145/603/1; бойовим наказом командира 1 єгерської роти НОМЕР_4 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 №10/31 від 31.10.2025; журналом бойових дій НОМЕР_4 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 .
У наказі зазначено безпосередніх свідків ураження позиції FPV-дроном, а саме: штаб- сержанта 3 категорії групи зв`язку та кібербезпеки НОМЕР_4 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 ; командира 1 єгерської роти НОМЕР_4 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 ; гранатометника 3 єгерського відділення 1 єгерського взводу 1 єгерської роти НОМЕР_4 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 ; стрільця-помічника гранатометника 2 єгерського відділення 2 єгерського взводу 1 єгерської роти НОМЕР_4 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 .
* персональні дані зазначених військовослужбовців та інша інформація про них у витягу з наказу не розголошуються з міркувань безпеки та захисту службової інформації, у зв`язку з чим Заявник об`єктивно позбавлений можливості встановити їхні анкетні дані та забезпечити їх виклик до суду для надання особистих пояснень.
Таким чином, зазначений витяг з наказу містить чіткі, послідовні та офіційно зафіксовані відомості про дату, час, місце та обставини загибелі ОСОБА_2 , а також прямо вказує на те, що він загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойового завдання внаслідок удару FPV-дрону противника. Факт смерті ОСОБА_2 , на жаль, не викликає жодних об`єктивних сумнівів, а неможливість евакуації його тіла з місця загибелі через інтенсивність бойових дій та постійний вогневий контроль противника стала єдиною причиною відсутності можливості оформлення медичного свідоцтва про смерть.
У свою чергу, відповідно до відповіді на адвокатський запит від військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2026 року, військова частина прямо підтвердила, що стосовно солдата ОСОБА_2 були відсутні будь-які ознаки вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим службове розслідування не проводилося, а належним документом щодо встановлення обставин його загибелі є наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2025 року №535/НОД.
Більше того, у своїй відповіді військова частина прямо зазначила, що вказаний наказ є достатнім доказом для цілей, зазначених у запиті Заявника, тобто для підтвердження факту загибелі військовослужбовця та звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті. Таким чином, безпосередньо військова частина, яка володіє первинною інформацією щодо обставин загибелі ОСОБА_2 та здійснює облік особового складу, підтвердила, що наказ від 02.11.2025 року №535/НОД є остаточним та достатнім документом для встановлення факту його смерті.
По-друге, факт загибелі ОСОБА_2 підтверджується, також довідкою військової частини НОМЕР_1 від 19.11.2025 року №2820/УБД, виданою за формою 12 відповідно до Додатка 28 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України. Вказаною довідкою підтверджено, що солдат ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України у період із 18.09.2025 по 30.10.2025 року. Зазначення у довідці кінцевої дати участі у заходах із забезпечення оборони України - 30 жовтня 2025 року - узгоджується з іншими доказами у справі та підтверджує, що саме цього дня ОСОБА_2 припинив участь у бойових діях у зв`язку із загибеллю під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новопавлівка Покровського району Донецької області. Таким чином, зазначена довідка підтверджує перебування ОСОБА_2 в районі ведення бойових дій та його безпосередню участь у заходах із захисту Батьківщини до дня його загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
По-третє, факт загибелі ОСОБА_2 також підтверджується Сповіщенням на безвісти зниклого, виданим ІНФОРМАЦІЯ_7 .
У зазначеному документі офіційно підтверджено, що солдат ОСОБА_2 , стрілець-помічник гранатометника військової частини НОМЕР_1 , 30 жовтня 2025 року безвісти зник при захисті Батьківщини, виконуючи військовий обов`язок із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, в районі населеного пункту Новопавлівка Покровського району Донецької області.
Хоча у зазначеному повідомленні використовується формулювання «безвісти зник», воно повністю узгоджується з відомостями, викладеними у витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2025 року №535/НОД, відповідно до якого ОСОБА_2 зазнав поранень, несумісних із життям, та загинув внаслідок удару FPV-дрону противника, а статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, був наданий виключно через неможливість евакуації його тіла з місця бойових дій.
Таким чином, зазначене Сповіщення є ще одним офіційним документом державного органу, який підтверджує, що ОСОБА_2 зник саме під час виконання бойового завдання із захисту України та узгоджується з іншими доказами у справі, які свідчать про його загибель ІНФОРМАЦІЯ_5 .
По-четверте, за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041370001959 від 07 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.
Крім того, факт перебування ОСОБА_2 у державному розшуку як особи, зниклої безвісти, підтверджується відомостями, розміщеними на офіційному електронному сервісі МВС України «Пошук зниклих громадян», який є складовою сервісу «Єдине вікно для громадян».
Відповідно до відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України від 26.05.2026 року інформація, яка підтверджує утримання в полоні військовослужбовця ОСОБА_2 в Об`єднаному центрі відсутня.
Тобто компетентним державним органом підтверджено відсутність будь-яких відомостей, які б свідчили про перебування ОСОБА_2 у полоні, незаконному утриманні чи про його перебування живим на території держави-агресора. Наведені обставини повністю узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2025 року №535/НОД, яким встановлено, що ОСОБА_2 30 жовтня 2025 року зазнав поранень, несумісних із життям, та загинув під час виконання бойового завдання.
Відповідно ч.1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: ... рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, також встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Статтею 317 ЦПК України передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
У відповідності до правових висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року в справі № 490/6057/19-ц та у постанові Великої Палата Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-г/ «Встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації встановлення факту смерті особи, зокрема військовослужбовця, має виняткове юридичне значення, оскільки від цього залежить реалізація членами сім`ї загиблого низки гарантованих державою прав, утому числі права на спадкування, соціальні виплати, пенсійне забезпечення та інші заходи соціального захисту.
Саме тому при вирішенні справ про встановлення факту смерті осіб, які загинули під час ведення бойових дій, суди повинні враховувати об`єктивні обставини воєнного часу та забезпечувати ефективний судовий захист прав членів сімей загиблих військовослужбовців.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 24.04.2024 у справі № 756/5840/23 зазначив: «Вирішуючи в окремому провадженні справи про встановлення факту смерті особи, зокрема після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, під час ведення бойових дій, суди не можуть ігнорувати обставини, в яких опинилися заявники після повномасштабного військового вторгнення держави-агресора на територію України та об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у них при наданні доказів на підтвердження відповідного факту».
Обов`язок держави розслідувати факти смерті особи, яка підпадає під її юрисдикцію, виняткове юридичне значення факту смерті особи; специфіка розгляду справ в порядку окремого провадження, зокрема особливої ролі суду при з`ясуванні обставин справи; об 'активні складнощі, які можуть виникнути у заявників при наданні доказів для встановлення факту смерті особи після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, при веденні активних бойовий дій, у своїй сукупності дають підстави для висновку, що суди мають зважати на вказані обставини та, керуючись завданням цивільного судочинства, уникати формального підходу при вирішенні таких справ.
Таким чином, заява на переконання суду є повністю доведеною, що є підставою для її повного задоволення.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина № НОМЕР_1 про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , уродженця с. Новоолександрівське, Павлоградського району, Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт: НОМЕР_3 , виданий Павлоградським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 18.06.2001 року, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Новопавлівка, Покровського району, Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. О. Головін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua