Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №184/1674/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/1674/26

Номер провадження 2/184/1287/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Гаєвого О.В.

за участю секретаря судового засідання Бринзи Л.І.,

розглянувши у підготовчому судовомому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на часту квартири в порядку розподілу спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шаврова Н.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку квартири в порядку поділу спілього майна подружжя.

Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 30 жовтня 2013 року по 13 січня 2026р. Перебуваючи у шлюбі , сторони 10.04.2015 р. придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Вищевказане майно було придбано за спільні кошти подружжя. Між сторонами не досягнуто згоди у здійсненні поділу майна, яке є спільною власністю подружжя. За наслідками розгляду справи ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири в порядку розподілу спільного майна подружжя.

Ухвалою Покровського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2026 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

Відповідач надав до суду заяву про визнання заявленого позову та про розгляд справи в його відсутність.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріли справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з30 жовтня 2013 року по 13 січня 2026 р. Їх шлюб зареєстрований Марганецьким відділом ДРАЦС реєстраційної служби Марганецького міського управління юстиції у Дніпропетровської області, актовий запис № 190.

13 січня 2026 року Покровським відділом ДРАЦС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України їх шлюб був розірваний , актовий запис № 01.

10 квітня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Бойко Л.П. подружжям за рахунок їх спільних коштів на ім`я відповідача була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

За приписами ст.321 ЦК України, право власності є непорушним, а ст. 321 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підстава, що не заборонені законом.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо)самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано ст. 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є в спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя закріплено ст. 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному із подружжя, якщо іншого не визначено домовленістю між ними (ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч.2 ст. 364 ЦК України).

Згідно ст.355 ЦК України право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Відповідно ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6- 3037цс15 вказано, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу, включається спільне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, а також те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України). Тлумачення вказаних норм свідчить, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: поперше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). При цьому не виключається звернення одного із подружжя, при наявності спору, з позовом про визнання права на частку в праві спільної власності без вимог щодо поділу майна в натурі.»

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що спірне майно - житлову двокімнатну квартиру сторони придбали в період шлюбу за спільні кошти, і відповідно це майно є їх спільною сумісною власністю.

Оскільки сторони не надійшли до згоди про розподіл вказаного майна, то суд приходить до висновку про доцільність визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.325, 355, 364, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 60, 63, 69-72 СК України, ст.ст.141, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на часту квартири в порядку розподілу спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину квартириАДРЕСА_3 загальною площею 44,0 кв.м. та житловою площею 32,4 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 09.09.2026 року.

Суддя Покровського міського суду О. В. Гаєвий