Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №205/4674/17 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/4674/17

Номер провадження1-кп/205/807/26

Новокодацький районний суд міста Дніпра

Провадження № 1-кп/205/807/26 Справа № 761/4674/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017040690001562 від 18.06.2017 стосовно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянин України, українець, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, останній раз: Дніпровським апеляційним судом від 04 жовтня 2023 року за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць та штрафу в розмірі 8500 гривень,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі КК),

за участю:

прокурора ОСОБА_4

в режимі відеоконференції:

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

ОСОБА_3 17 червня 2017 року, у невстановлений час, за адресою м. Дніпро, вул. Коробова, біля будинку №10, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, в кущах знайшов медичний шприц об?ємом 2мл., заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 1мл. та поклав вищезазначений медичний шприц з його вмістом до лівого карману спортивної кофти одягнутої на ньому, після чого став незаконно зберігати його при собі, з метою особистого вживання, без мети збуту, пересуваючись по вулицях м. Дніпро пішим ходом.

В цей же день, 17.07.2017, 6 13:00 год. ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції біля будинку №213 по пр. Свободи в м. Дніпро, якими в ході особистого огляду проведеного за згодою останнього в порядку ст. 34 Закону України "Про Національну поліцію", в період часу з 13:10 годин до 13:25 годин, у лівій кишені спортивної кофти, одягнутої на ньому, виявили медичний шприц об?ємом 2 мл, заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 1 мл., після чого в порядку ст.237 Кримінального процесуального закону України (далі КПК), виявлений медичний шприц об?ємом 2 мл, заповнений рідиною коричневого кольору до відмітки 1 мл., було оглянуто та вилучено в присутності двох понятих.

Рідина коричневого кольору масою 0,9705 г, вилучена у ОСОБА_3 , містить наркотичний засіб – опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину - складає 0,0587г.

Правова кваліфікація дій обвинуваченого.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК, тобто незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту.

Позиції учасників судового провадження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному та суду пояснив, що дійсно він, при вказаних у цьому вироку обставинах, у вказаному місці та у вказаний час знайшов медичний шприц з опієм, який зберігав для особистого вживання до вилучення його працівниками поліції.

Мотиви суду щодо доведеності обвинувачення.

Положеннями ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Це означає, що суд, перш ніж постановити рішення про здійснення розгляду кримінального провадження на підставі зазначеної норми процесуального закону, повинен роз`яснити суть даної норми, при цьому не обмежитися цитуванням самої статті, а у доступній, чіткій та конкретизованій формі викласти її зміст, тим самим дати розгорнуте пояснення сторонам. Метою такого роз`яснення є однакове, правильне і точне розуміння усіма учасниками судового провадження змісту цієї норми, виявлення її сутності, яку законодавець вклав у словесне формулювання. Водночас, суд має упевнитися і в тому, що учасниками судового провадження суть такого роз`яснення сприйнята правильно та переконатися у добровільності їх позицій (Постанова ККС ВС від 03.08.2023 у справі №281/181/21).

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, судом установлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються та вважає за необхідне обмежитись дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .

Так, суд, допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суд про обставини вчинення кримінального правопорушення, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження у повному обсязі, а його умисні дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 309 КК, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. 65-67 КК, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК належить до категорії кримінальних проступків, відомості про особу обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, визнав свою провину у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання кількох наркотичних речовин та інших психоактивних речовин. Синдром залежності», за місцем проживання характеризується посередньо.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК, суд відносить щире каяття, яке ґрунтується на визнанні особою своєї провини та висловленні жалю з приводу вчиненого.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , з огляду на викладене обвинувачення, відповідно до ст. 67 КК, судом не встановлено.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 наголошено, що «окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину“ (абзац п`ятий підпункту 4.1); „правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям» (абзац четвертий підпункту 4.2).

За вказаних вище обставин, з огляду на принцип індивідуалізації та домірності (пропорційності) покарання, який полягає, зокрема у адекватності застосованого заходу примусу та скоєного діяння, суд доходить висновку, що в даному конкретному випадку реальне відбуття обвинуваченим ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі буде пропорційним відносно вчиненого ним злочину.

Таким чином, суд, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, характер та обставини його вчинення, рівень його суспільної небезпеки, вказані вище дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставини, що його обтяжують, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових злочинів можливо досягти виключно в умовах ізоляції його від суспільства, у зв`язку з чим, суд призначає покарання, передбачене санкцією статті, однак у мінімальному розмірі.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше засуджений вироком Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць та штрафу у розмірі 8500 гривень, який ухвалено виконувати самостійно.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 70 КК, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

З огляду на ту обставину, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив до ухвалення вироку Дніпровським апеляційним судом від 04 жовтня 2023 року, у суду наявні матеріальні підстави для застосування положень ч. 4 ст. 70 КК.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування залучався експерт для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів та прекурсорів, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 витрати на її проведення на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішуються судом в порядку ст. 100 КПК.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць та штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 гривень без конфіскації майна, який виконувати самостійно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.

У строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати частково відбуте покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року з 26 січня 2023 року по день набрання цим вироком законної сили.

На підстав ч. 2 ст. 124 КПК, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №1/8.6/2001 від 07.07.2017 у розмірі 989 гривень 60 копійок.

Речові докази, якими визнано:

?Медичний шприц з рідиною коричневого кольору, яка містить у своєму складі опій ацетильований масою 0,0587г знищити.

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК.

Копії вироку направити обвинуваченому ОСОБА_3 та вручити прокурору.

Суддя: ОСОБА_1