Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №212/13076/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/13076/26

2-а/212/62/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Горб В. С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Трофименко М. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив таке.

До суду звернулася представниця позивача із зазначеним позовом. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач своїм правом надання відзиву не скористався, будь-які заяви, клопотання – відсутні; про дату, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Крім того, ухвалою суду від 27.08.2026 року суд визнав обов`язковою явку представника відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_1 для надання пояснень щодо обставин справи. Зазначену ухвалу відповідачу доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою, долученою до матеріалів справи, проте у судове засідання 04.09.2026 року представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-які письмові заяви, клопотання тощо – до суду не надходили.

У судовому засіданні 04.09.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення рішення та призначив його проголошення на 09.09.2026 року о 16:55 год.

Позиції сторін.

Позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову № R663716 від 31.07.2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП про притягнення його до адміністративної відповідальності, закрити провадження у справі.

Позов обґрунтував таким. Позивач по справі ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та має відстрочку на підставі п.15 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 31.07.2026 року відповідачем відносно позивача ОСОБА_1 складено та винесено постанову № R663761 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Відповідно до вказаної Постанови, ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначене в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Як вбачається зі змісту Протоколу № 612/26 про адміністративне правопорушення від 30.07.2026 року, 08.06.2026 року відповідачем засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням було належним чином направлено повістку № 7757175 на прибуття ОСОБА_1 19.06.2026 року о 09.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних. 19.06.2026 року військовозобов`язаний не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних без поважних причин, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Копію постанови відповідач ОСОБА_1 отримав в приміщенні відповідача 31.07.2026 року, після чого звернувся до Південного-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, оскільки вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню через те, що вона є безпідставною, незаконною, та такою, що винесена в порушення вимог матеріального законодавства.

Відповідач своїм правом подання відзиву, тощо, не скористався.

У судовому засіданні представниця позивача підтримала позицію, викладену у позові; зазначила, що позивач фактично не був повідомлений про його виклик до районного територіального центру комплектування. Крім того, позивач має відстрочку від мобілізації у зв`язку з доглядом за дитиною, оскільки один з членів родини є військовослужбовцем. Наголосила, що у діях позивача не було умислу ухилитися від явки до районного територіального центру комплектування, адже сам позивач кожні три місяці відвідує ЦНАП та поновлює свою відстрочку.

Позивач у судовому засіданні підтримав позицію, висловлену його представницею, та пояснив суду, що дійсно не переховується; з березня 2023 року до березня 2024 року проходив військову службу, має контузію та осколкові поранення. Має також дійсну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки його дружина є діючою військовослужбовицею, подружжя має дитину віком до 18 років, за якою позивач доглядає. Після списання (звільнення) з військової служби відвідував територіальний центр комплектування кожні три місяці для поновлення своєї відстрочки. Після зміни процедури поновлення відстрочки, навідувався у ЦНАП. Також зазначив, що адреса його проживання не змінювалась вже близько 17 років, умислу переховуватися не мав, адже відстрочка наразі дійсна до 30.10.2026 року, військово-облікові документи - в порядку, причин для його виклику у центр комплектування не вбачає, а з накладеним на нього штрафом не погоджується.

Досліджені докази. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

В матеріалах справи наявна копія посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 , виданого 28.03.2024 року (а. с. 7), копія військово-облікового документу (а. с. 8), а також витяг із застосунку «Резерв+», сформований 05.08.2026 о 07:57, згідно якого у ОСОБА_1 наявна відстрочка на підставі п. 15 ч. 1 ст. 23 (жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"), дійсна до 30.10.2026 року (а. с. 9).

08 червня 2026 була підписана електронним цифровим підписом повістка № 7757175 на ім`я ОСОБА_1 про необхідність явки для уточнення даних 19.06.2026 о 09:00 год при ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 12).

Довідка про причини повернення/досилання/зберігання АТ «Укрпошта» містить відмітку про повернення поштового відправлення відправнику за відсутністю адресата за вказаною адресою (а. с. 13), що підтверджується також детальним трекінгом відправлення АТ «Укрпошта» (а. с. 14-15).

Згідно з Протоколом № 612/26 про адміністративне правопорушення від 30.07.2026 (а. с. 10) встановлено таку суть адміністративного правопорушення: 30.07.2026 року об 11:00 год в ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено факт порушення ЗУ «Про оборону України» та абзацу 1 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Військовозобов`язаному ОСОБА_1 відповідно до п. 34 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 « Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» 08.06.2026 року засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням було належним чином направлено повістку № 7757175 на прибуття 19.06.2026 року о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Військовозобов`язаний не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Цим же протоколом повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 31.07.2026 року о 14:00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Постановою № R663761 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 31.07.2026 року, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Військовий обов`язок, за визначенням ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»,включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.

Згідно з п. 1 Порядку військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 (далі – «Порядок») він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном. Згідно з п. 3 цього Порядку військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до п. 5 зазначеного Порядку з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система військового обліку).Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 (далі – «Правила військового обліку»), визначено зобов`язання призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, серед іншого, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Згідно з ч. 3 ст. 22 вказаного Закону у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає, серед іншого, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи.

Згідно з п. 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі – «Порядок проведення призову»), зазначений Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.

Згідно з п. 6 Порядку проведення призову призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, серед іншого: прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п. 20 Порядку проведення призову з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти СБУ - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів - за викликом керівників відповідних підрозділів.

Згідно з п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема, для уточнення своїх персональних даних. Пунктом 27 зазначеного Порядку проведення призову передбачено також, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, з метою, зокрема, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).

Пункт 34 вказаного Порядку визначає порядок надсилання саме повістки про виклик резервіста або військовозобов`язаного.

Відповідно до абзацу 2 пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів. Центрального управління або регіональних органів СБУ є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Тобто мова йде про оповіщення резервіста або військовозобов`язаного.

Зі змісту наведених норм Порядку проведення призову - очевидно, що Порядок ділить громадян по категоріях резервіст, військовозобов`язаний. І мова йде про виклик в порядку, передбаченому п. 21, 27, 34, в тому числі для уточнення даних.

Згідно з п. 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян.

Отже, суб`єкт відповідальності за ст. 210-1 КУпАП – загальний, тобто громадянин, незалежно від його статусу щодо військового обов`язку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто форма вини у вчиненні адміністративного правопорушення може бути як умисел, так і необережність. У зв`язку з цим суд відхиляє аргумент позивача про відсутність умислу позивача на невиконання обов`язку щодо явки до ТЦК та СП.

Згідно з п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

У цій справі позивач не довів, що з боку працівників об`єкта поштового зв`язку були допущені якісь порушення під час спроб вручення йому повістки про виклик до ТЦК та СП. Відповідно, суд вважає, що як відповідач, так і працівники об`єкта поштового зв`язку зробили усе від них залежне, щоб вручити повістку позивачу. Суд також враховує, що трекінг поштового відправлення містить відмітку про невдалу спробу вручення повістки.

Як було зазначено вище в цьому рішенні, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить норму про обов`язок усіх громадян, незалежно від їх статусу щодо військового обов`язку, з`являтися за викликом до ТЦК та СП. Подібне правило встановлене пунктом 27 Порядку проведення призову.

Відповідно, суд дійшов висновку про те, що позивач зобов`язаний був з`явитися за викликом до ТЦК та СП, і обставина відсутності умислу позивача щодо неявки не впливає на кваліфікацію бездіяльності позивача (неявки за викликом) як адміністративного правопорушення за ст. 210-1 КУпАП. Тобто у діях позивача – наявний склад правопорушення за вказаною статтею.

Водночас, оцінюючи обставини цієї справи, суд враховує таке.

У цій справі статус позивача щодо військової служби, зазначений у паперовому військово-обліковому документі, виданому 31.12.2024, зазначений як «військовозобов`язаний». У військово-обліковому документі в електронному вигляді в системі «Резерв +» (в реєстрі «Оберіг»), є відомості про наявність відстрочки позивача від військової служби до 30.10.2026 року на підставі п. 15 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"). У судовому засіданні позивач пояснив суду, що його дружина є діючою військовослужбовицею, натомість він доглядає їхню спільну малолітню дитину, і користується своїм правом на відстрочку. Він також має посвідчення учасника бойових дій.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає завданням адміністративного судочинства – справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною 2 цієї статті визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В обставинах як у цій справі, позивач має обґрунтовану відстрочку від військової служби та статус учасника бойових дій, а відповідач за викликом суду за визнання його явки обов`язковою до суду не з`явився, не пояснив суду у чому полягала необхідність явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , які саме дані необхідно було уточнити та у зв`язку з чим, які негативні наслідки неявки позивача за повісткою настали.

Суд дійшов висновку про те, що рішення про накладення штрафу на позивача прийнято суб`єктом владних повноважень (відповідачем) у цьому випадку необґрунтовано – без урахування тієї обставини, що позивач має дійсну відстрочку від військової служби, отже фактично, наслідком його прибуття за викликом не була б мобілізація, а його неявка не становить переховування позивачем, ухилення від мобілізації та проходження військової служби. Перед судом постало питання – чи пропорційним заходом є накладення на позивача штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за його неприбуття до територіального центру комплектування? На переконання суду – ні. Позивач показав суду, що є учасником бойових дій, мешкає за своєю адресою постійно вже близько 17 років, має дійсну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, підстави для відстрочки зберігаються, а отже не має фактичної потреби та не мав наміру ухилятися від військової служби. Суд вбачає неспівмірність діяння позивача, яке не спричинило негативних суспільних наслідків, та застосованого до нього за це діяння адміністративного стягнення. Відповідно, суд вважає, що рішення відповідача було прийнято з порушенням п. 3 та п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив/пояснення тощо до суду не подав, отже – висновки суду не спростував.

Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Критерії малозначності - законом не визначені.

Враховуючи норми наведених законів та підзаконних нормативно-правових актів та встановлені судом у цій справі обставини, суд вважає, що, хоча у діях позивача є склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, однак саме у цій справі за наявних обставин таке правопорушення можна оцінити як малозначне, а застосоване до позивача покарання (штраф у розмірі 17 000 грн) – непропорційним (надмірним).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У цій справі суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача для ефективного захисту його інтересів та вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача, а саме: скасувати Постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в частині призначеного покарання; звільнити позивача від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням у зв`язку з малозначністю порушення.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 2, 9, 22, 25, 72-77, 90, 242-246 КАС України, суд

ухвалив таке.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити частково.

Скасувати постанову № R663761 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 31.07.2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в частині призначеного покарання.

Звільнити позивача від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Рішення суду складено та підписано 09 вересня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець