Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №201/4624/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/4624/26

Провадження № 2/201/3909/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Наумової О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в розмірі 58085,63 грн, моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн, а також понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 06.03.2025 о 19 годині 40 хвилин у сквері «Прибрежний» за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 66, відповідач ОСОБА_2 таємно викрав належну їй сумку з грошовими коштами та особистими речами, чим завдав їй майнової та моральної шкоди. Вироком Соборного районного суду м. Дніпра від 07.05.2025, зміненим вироком Дніпровського апеляційного суду від 03.09.2025, відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Оскільки в межах кримінального провадження цивільний позов позивачкою не заявлявся, вона звернулася із цим позовом у порядку цивільного судочинства.

Предмет позову

Стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 58085,63 грн, моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Заяви учасників процесу по суті справи

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, доказів поважності причин пропуску такого строку або клопотання про його продовження до суду не надходило.

Рух справи

Ухвалою судді від 08.04.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 37).

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками направлено відповідачу в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), що підтверджується матеріалами справи.

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що вироком Соборного районного суду м. Дніпра від 07.05.2025 у справі № 201/5392/25 (провадження № 1-кп/201/915/2025) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

Цим вироком встановлено, що 06.03.2025 о 19 год. 40 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи на території скверу «Прибрежний» за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 66, побачивши на лавці біля потерпілої ОСОБА_1 жіночу шкіряну сумку чорного кольору з тисненням типу «рептилія», реалізував злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, узяв вказану сумку, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 1200 євро, 500 доларів США, 240 гривень, шкіряне портмоне, шкіряні рукавички, зарядний пристрій для iPhone, зарядний пристрій для навушників «Носо», монопод марки Xiaomi, косметика, ліки, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 та закордонний паспорт НОМЕР_2 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_1 майнову шкоду. Цивільний позов потерпілою в межах кримінального провадження не заявлявся.

Не погодившись з вироком в частині призначеного покарання, потерпіла ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 03.09.2025 у справі № 201/5392/25 (провадження № 11-кп/803/2248/25) апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 задоволено; вирок Соборного районного суду м. Дніпра від 07.05.2025 щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасовано, призначено ОСОБА_2 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з реальним його відбуванням; в іншій частині вирок залишено без змін. Вирок набрав законної сили 03.09.2025 (а.с. 9-22).

Вироком Соборного районного суду м. Дніпра від 07.05.2025 встановлено загальну суму викрадених у позивачки грошових коштів у розмірі 74023,16 грн.

Органами Національної поліції України позивачці після ухвалення вироку повернуто частину вилучених коштів у розмірі 17457,50 грн, а відповідач ОСОБА_2 добровільно повернув позивачці кошти на загальну суму 12013,75 грн (частинами: 22.09.2025 – 2000,00 грн, 07.10.2025 – 3003,50 грн, 20.10.2025 – 2000,10 грн, 07.11.2025 – 3000,15 грн, 20.11.2025 – 2010,00 грн).

Отже, залишок невідшкодованих готівкових коштів становить 44551,91 грн (74023,16 – 17457,50 – 12013,75).

Позивачкою не надано доказів понесення додаткових витрат, пов`язаних із вчиненим щодо неї кримінальним правопорушенням, а саме: виготовлення ID-картки (замість викраденого паспорта) – 593,72 грн; перевірка валюти на справжність у банку – 200,00 грн; придбання нових серцевин замків – 600,00 грн; виготовлення дублікатів ключів – 1600,00 грн; роботи із заміни замків – 700,00 грн; витрати на проїзд до органів поліції – 108,00 грн; витрати на проїзд до суду – 72,00 грн; виготовлення копій матеріалів справи для апеляційного суду – 160,00 грн; придбання заспокійливих лікарських засобів – 1500,00 грн, а всього на суму 5533,72 грн.

Позивачка також просить стягнути моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн, яку обґрунтовує тим, що внаслідок протиправної поведінки відповідача їй завдано душевних страждань, порушено звичний уклад життя, вона тривалий час перебувала у стані нервового розладу та занепокоєння за власне життя і здоров`я, оскільки відповідач раніше судимий за вчинення тяжких злочинів, пов`язаних із насильством над особою та розбоєм, і мешкає неподалік від місця проживання позивачки.

Мотиви, з яких виходив суд, та застосовані норми права

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

За загальними правилами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Оскільки в межах кримінального провадження щодо ОСОБА_2 цивільний позов ОСОБА_1 не заявлявся, вона правомірно звернулася із заявленими вимогами до суду в порядку цивільного судочинства.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки вироком Дніпровського апеляційного суду від 03.09.2025, який набрав законної сили, остаточно встановлено факт вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємного викрадення належного позивачці майна, зазначені обставини в силу приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України не підлягають повторному доказуванню чи оспоренню під час розгляду цієї цивільної справи. Суд виходить із встановленого вироком факту протиправного та винного заволодіння відповідачем майном позивачки.

Щодо стягнення майнової шкоди суд враховує таке.

Вироком Соборного районного суду м. Дніпра від 07.05.2025 встановлено загальну суму викрадених у позивачки грошових коштів у розмірі 74023,16 грн.

Органами Національної поліції України позивачці після ухвалення вироку повернуто частину вилучених коштів у розмірі 17457,50 грн, а відповідач ОСОБА_2 добровільно повернув позивачці кошти на загальну суму 12013,75 грн (частинами: 22.09.2025 – 2000,00 грн, 07.10.2025 – 3003,50 грн, 20.10.2025 – 2000,10 грн, 07.11.2025 – 3000,15 грн, 20.11.2025 – 2010,00 грн).

Отже, залишок невідшкодованих готівкових коштів становить 44551,91 грн (74023,16 – 17457,50 – 12013,75), які підлягають стягненню із відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Статтею 1192 ЦК України визначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 1193 ЦК України). Оскільки шкода позивачці завдана вчиненням відповідачем кримінального правопорушення, підстав для зменшення розміру її відшкодування судом не встановлено, а відповідачем таких доводів і доказів суду не надано.

Невідшкодований залишок викрадених готівкових коштів у розмірі 44551,91 грн є прямим наслідком вчиненої відповідачем крадіжки.

Оскільки позивачкою не надано доказів понесення додаткових витрат, пов`язаних із вчиненим щодо неї кримінальним правопорушенням, а саме: виготовлення ID-картки (замість викраденого паспорта) – 593,72 грн; перевірка валюти на справжність у банку – 200,00 грн; придбання нових серцевин замків – 600,00 грн; виготовлення дублікатів ключів – 1600,00 грн; роботи із заміни замків – 700,00 грн; витрати на проїзд до органів поліції – 108,00 грн; витрати на проїзд до суду – 72,00 грн; виготовлення копій матеріалів справи для апеляційного суду – 160,00 грн; придбання заспокійливих лікарських засобів – 1500,00 грн, всього на суму 5533,72 грн., то у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

Витрати на професійну правничу допомогу у кримінальному провадженні не є матеріальним збитком і це питання має вирішуватися у порядку статті 120 КПК України.

Щодо стягнення моральної шкоди суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вина відповідача ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого позивачці завдано шкоди, встановлена вироком суду, що набрав законної сили, а тому в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України повторному доведенню не підлягає.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості (ч. ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) зазначила, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності; розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Суд враховує характер вчиненого щодо позивачки кримінального правопорушення (таємне викрадення майна в публічному місці), обставини, за яких воно було вчинене, глибину завданих позивачці душевних страждань, порушення її психологічного благополуччя та звичного укладу життя, а також обґрунтоване занепокоєння позивачки за особисту безпеку з огляду на наявність у відповідача попередньої судимості за тяжкі насильницькі злочини та його фактичне проживання неподалік від місця проживання позивачки.

З урахуванням наведеного, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд вважає стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Пунктом 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Оскільки позов особи, звільненої від сплати судового збору, задоволено, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір стягується з відповідача в дохід держави пропорційно розміру задоволених вимог майнового характеру. З чим з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн (за ставкою 1 відсоток ціни позову, чинною на момент пред`явлення позову).

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суддя,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у рахунок відшкодування майнової шкоди 44551,91 грн, у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн, а всього – 49551,91 грн.

У задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя О.С. Наумова