Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №522/13389/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Русєвої А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тищука В.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4, 124 КУпАП, -

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, заміжня, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,

13.06.2026 року о 23:30 год. у м. Одеса, просп-т. Шевченка, 16, керуючи транспортним засобом «Реugeot», державні номерні знаки НОМЕР_2 , не врахувала дорожню обстановку та безпечного інтервалу та дистанції руху, в результаті чого допустила зіткнення з транспортним засобом «Nissan Leaf» державні номерні знаки НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 , порушила вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Далі, ОСОБА_1 , 13.06.2026 року о 23:30 год. у м. Одеса, просп-т. Шевченка, 16, керуючи транспортним засобом «Реugeot», державні номерні знаки НОМЕР_2 , залишила місце дорожньо-транспортної пригоди до якої вона була причетна, чим ОСОБА_1 , порушила вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

21.08.2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Юхименко Г.А. подав заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, які підтримав у судовому засіданні та у яких зазначив, що ОСОБА_1 13.06.2026 року приблизно о 23 год. 30 хв. керувала автомобілем «Peugeot 308» та рухалася проспектом Шевченка у м. Одесі у лівій смузі руху зі швидкістю близько 45–50 км/год., тобто у межах установленої для населеного пункту максимально дозволеної швидкості. На відповідній ділянці дороги було дві смуги руху в одному напрямку. Перед світлофором ОСОБА_1 почала зменшувати швидкість у зв`язку зі зміною сигналу світлофора та увімкнула правий покажчик повороту, оскільки мала намір у подальшому перестроїтися у праву смугу, однак фактичного перестроювання не здійснювала. У дзеркалі заднього огляду вона побачила автомобіль «Nissan Leaf», який рухався позаду зі значно більшою швидкістю та почав здійснювати випередження її автомобіля з правого боку. Саме під час здійснення такого маневру відбулося зіткнення транспортних засобів.

Захист звертає увагу, що наведена версія узгоджується з поясненнями іншого учасника ДТП – ОСОБА_2 , який підтверджує, що автомобіль «Peugeot 308» рухався попереду, автомобіль «Nissan Leaf» – позаду, при цьому «Peugeot» рухався повільніше, а зіткнення відбулося під час здійснення ним випередження справа. За таких обставин, на думку захисту, не виключається, що саме водій автомобіля «Nissan Leaf» здійснював маневр із правої смуги в ліву, де вже рухався автомобіль «Peugeot 308», у зв`язку з чим саме на нього поширювалися вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху України щодо обов`язку перед перестроюванням переконатися у безпечності такого маневру та дати дорогу транспортним засобам, які рухаються смугою, на яку він має намір перестроїтися.

При цьому захист зазначає, що матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б достовірно підтверджували саме факт перестроювання автомобіля «Peugeot 308» та порушення його водієм вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України. Сам по собі факт зіткнення транспортних засобів не свідчить про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху та не може автоматично свідчити про її вину. Для встановлення складу адміністративного правопорушення необхідно встановити конкретне порушення нею вимог Правил дорожнього руху, а також причинний зв`язок між таким порушенням та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.

На думку захисту, інспектором не встановлено точного положення транспортних засобів перед зіткненням, моменту початку можливого перестроювання кожного з автомобілів, фактичної швидкості автомобіля «Nissan Leaf», відстані між транспортними засобами перед зіткненням, моменту початку гальмування кожним із водіїв та можливості уникнення зіткнення. За відсутності встановлення зазначених обставин неможливо достовірно визначити механізм ДТП та зробити категоричний висновок про те, що саме дії ОСОБА_1 перебувають у причинному зв`язку з настанням ДТП.

Окремо захист звертає увагу на схему місця ДТП, яка, за твердженням ОСОБА_1 , складалася без її участі та фактично за поясненнями ОСОБА_2 , оскільки автомобіль «Peugeot 308» на момент її складання вже не знаходився на місці первісного розташування транспортних засобів. ОСОБА_1 схему не підписувала та не погоджується із відображеними у ній обставинами. Крім того, протокол не містить належної конкретизації, у чому саме полягало порушення ОСОБА_1 вимог п. 13.1 ПДР України та яким чином саме її дії призвели до зіткнення.

Захист також зазначає, що увімкнення ОСОБА_1 правого покажчика повороту саме по собі не свідчить про фактичне перестроювання транспортного засобу. Як пояснила ОСОБА_1 , вона лише мала намір перестроїтися у праву смугу, однак такого маневру фактично не здійснювала. Тому твердження про те, що вона почала перестроювання та внаслідок цього допустила зіткнення, потребує підтвердження об`єктивними доказами. Зокрема, таким доказом міг би бути відеозапис події. Водночас матеріали справи не містять відомостей про дослідження відеозаписів із камер спостереження, які могли бути розташовані поблизу місця ДТП за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 16, хоча такий запис потенційно міг об`єктивно зафіксувати дорожню обстановку, напрямок і характер руху обох транспортних засобів та безпосередній момент зіткнення.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 13.06.2026 року керувала транспортним засобом «Peugeot 308» та рухалася проспектом Шевченка у м. Одесі. На відповідній ділянці дороги було дві смуги руху в одному напрямку, при цьому вона рухалася лівою смугою з дозволеною швидкістю. Перед світлофором вона почала знижувати швидкість, у зв`язку з чим увімкнула правий покажчик повороту, оскільки мала намір перестроїтися у праву смугу, однак фактичного перестроювання не здійснювала. ОСОБА_1 зазначила, що в дзеркалі заднього огляду побачила автомобіль «Nissan Leaf», який рухався позаду та, за її сприйняттям, зі значно більшою швидкістю. Вказаний автомобіль здійснював маневр випередження її автомобіля з правого боку. На запитання суду щодо призначення правого покажчика повороту ОСОБА_1 пояснила, що мала лише намір перестроїтися, однак цього не зробила. На запитання щодо сигналу світлофора безпосередньо перед ДТП зазначила, що не пам`ятає його кольору. Також пояснила, що в момент зіткнення її автомобіль перебував у нерухомому стані, зазначивши, що перед світлофором автомобіль стояв. Водночас у подальшому уточнила, що перед зіткненням почала зменшувати швидкість та увімкнула покажчик повороту, а щодо моменту самого зіткнення зазначила, що автомобіль стояв.

Після ДТП, за словами ОСОБА_1 , водій автомобіля «Nissan Leaf» почав їй погрожувати та намагався забрати ключі від її автомобіля. У зв`язку з цим вона відчула небезпеку для свого життя, після чого залишила місце дорожньо-транспортної пригоди.

Інший учасник ДТП ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення якого був сповіщений своєчасно, належним чином, що підтверджується довідкою про своєчасну доставку повідомлення. З метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає можливим проводити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Заслухавши притягувану, її захисника, дослідивши письмові заперечення, розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 та 280 КУпАП.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, які має знати кожний водій, що керує транспортним засобом.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП є порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вина ОСОБА_1 , в порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів при обставинах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №707666 від 01.07.2026 року підтверджується:

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.06.2026 року, згідно якої на автомобілі марки «Реugeot», державні номерні знаки НОМЕР_2 виявлені пошкодження: передній бампер з правого боку та по центру, переднє праве дзеркало, передня права фара; на автомобілі «Nissan Leaf» державні номерні знаки НОМЕР_3 виявлені пошкодження: передні водійські двері, задні пасажирські двері, лівий поріг, заднє ліве колесо, заднє крило та задній бампер.

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 13.06.2026р., згідно яких 13.06.2026р. він рухався по проспекту Шевченка в м.Одеса в напрямку Аркадії, спереду їхав автомобіль марки «Реugeot», державні номерні знаки НОМЕР_2 . Автомобіль їхав повільно, він почав випередження справо. Однак водій «Реugeot» різко почала перестроюватися в його смугу руху, вдаривши своєю правою стороною його ліву сторону. Постраждали передні водійські двері, задні двері та заднє крило, задній поріг та колесо. Він зупинив автомобіль на узбіччі і підійшов до іншого автомобіля. Біля автомобіля був чоловік 30 років, у руках з пляшкою пива 2 л. За кермом була жінка, яка пізніше підійшла також з явними ознаками сп`яніння. Вона перепаркувала автомобіль на парковку, закрили її та пішли в сторону центра, тобто втекли. Чоловік сказав, що крім того, що він п`яний, ще боїться ТЦК. Чоловік вибачився за скоєне. Він встиг зняти на відео номер автомобіля. Номер вони зняли, поки він викликав поліцію.

- орієнтуванням автомобіля.

Зіставлення фактичних обставин, відображених у протоколі відносно ОСОБА_1 , а також зібраних у справі доказів вчинення останньою адміністративного правопорушення, свідчать про те, що ДТП сталося за участю двох водіїв транспортних засобів. За переконанням суду для правильного застосування норми закону про адміністративну відповідальність у такому випадку особливого значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен з водіїв.

На таку особливість у правозастосуванні вказує Пленум ВС у постанові «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14. У п.7 цієї постанови роз`яснено, що у випадках, коли передбачені ст.286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими доказами.

Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, схеми ДТП, пояснень учасників цієї дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

При цьому, суд зазначає, що небезпека для руху може бути створена як правомірними, так і неправомірними діями інших водіїв, але за переконанням суду в розумінні ПДР, якщо один учасник дорожнього руху порушує правила, інший учасник зобов`язаний виконати вимоги ПДР України, зокрема, в даному конкретному випадку п. 13.1 ПДР.

Відповідно по п.13.1 ПДР, порушення якого ставиться у вину притягуваній, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 та її захисника про те, що зіткнення відбулося внаслідок здійснення водієм автомобіля «Nissan Leaf» маневру перестроювання з правої смуги в ліву та випередження, а автомобіль «Peugeot 308» при цьому фактичного перестроювання не здійснював. Наведена версія події не знаходить свого об`єктивного підтвердження сукупністю досліджених судом доказів та спростовується схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій відображені в тому числі механічні пошкодження автомобілів, а саме на автомобілі «Peugeot», державний номер НОМЕР_2 , зафіксовано пошкодження переднього бампера з правого боку та по центру, переднього правого дзеркала та передньої правої фари, на автомобілі «Nissan Leaf», державний номер НОМЕР_3 , зафіксовано пошкодження передніх водійських дверей, задніх пасажирських дверей, лівого порога, заднього лівого колеса, заднього крила та заднього бампера. Суд визнає, що характер, кількість та локалізація пошкоджень, відображені на схемі, повністю узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями ОСОБА_2 , що повністю спростовує протилежну версію ОСОБА_1 про те, що саме з вини водія «Nissan Leaf» сталася ДТП.

Посилання захисту на те, що ОСОБА_1 лише увімкнула правий покажчик повороту, маючи намір у подальшому перестроїтися, але фактично цього не зробила, також не спростовує встановлених обставин. Навпаки, сам факт увімкнення правого покажчика повороту безпосередньо перед зіткненням об`єктивно узгоджується з її наміром змінити напрямок руху у правий бік. За відсутності переконливих доказів того, що автомобіль «Nissan Leaf» у цей момент здійснював перестроювання або випередження, зазначена обставина підлягає оцінці у сукупності з характером пошкоджень та поясненнями іншого учасника ДТП та дослідженими доказами така версія захисту спростована.

Суд також бере до уваги, що сама ОСОБА_1 під час судового розгляду надала непослідовні пояснення щодо положення свого автомобіля безпосередньо перед зіткненням. Спочатку вона зазначила, що перед світлофором почала зменшувати швидкість, а в момент зіткнення її автомобіль перебував у нерухомому стані, далі пояснила, що перед зіткненням лише почала зменшувати швидкість. При цьому її твердження про те, що автомобіль був повністю нерухомим у момент контакту, не узгоджується з характером та розташуванням зафіксованих пошкоджень транспортних засобів, які свідчать про їх взаємний контакт у процесі руху.

Доводи про те, що схема ДТП складена без участі ОСОБА_1 та за поясненнями виключно іншого учасника пригоди, самі по собі не свідчать про недопустимість або недостовірність цього доказу. Схема ДТП містить об`єктивно зафіксовані відомості про місце пригоди, положення транспортних засобів та характер їх механічних пошкоджень. При цьому захист не навів конкретних обставин, які б свідчили про неправильність зафіксованих у схемі пошкоджень чи про їх невідповідність фактичному стану транспортних засобів. Більш того, логічним є складання схеми ДТП за відсутності притягуваної, оскільки остання місце ДТП залишила.

Той факт, що ОСОБА_1 не погоджується зі схемою та її не підписувала, не нівелює доказового значення відомостей, що містяться у ній, оскільки оцінка доказів здійснюється судом у сукупності з іншими матеріалами справи, а не залежить виключно від наявності підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи пояснення іншого учасника ДТП, суд зазначає, що пояснення ОСОБА_2 співпадають із даними, відображеними в схемі ДТП, на якій зафіксовані всі необхідні елементи і механічні пошкодження автомобілів. Пояснення ОСОБА_2 щодо механізму ДТП узгоджуються із характером та локалізацією механічних пошкоджень, зафіксованих у схемі місця ДТП. Натомість версія ОСОБА_1 про перестроювання автомобіля «Nissan Leaf» не підтверджена жодним об`єктивним доказом та фактично ґрунтується лише на її припущенні щодо механізму пригоди.

При цьому сам по собі рух автомобіля «Nissan Leaf» праворуч від автомобіля «Peugeot» та його випередження не означає, що водій «Nissan Leaf» здійснював перестроювання. Випередження транспортного засобу, що рухається ліворуч, праворуч від нього можливе без зміни смуги руху. Тому посилання захисту на п. 10.3 ПДР України та припущення про перестроювання автомобіля «Nissan Leaf» не ґрунтуються на встановлених матеріалами справи фактах.

Натомість встановлені обставини свідчать про те, що саме недотримання ОСОБА_1 вимог п. 13.1 ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням зіткнення та пошкодженням обох транспортних засобів. При цьому наявність у діях іншого учасника ДТП можливих порушень або його швидкість руху не звільняли ОСОБА_1 від обов`язку дотримуватися безпечної дистанції та інтервалу і не створювати небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 та її захисника фактично є альтернативною версією механізму ДТП, яка не підтверджена належними та достатніми доказами, суперечить об`єктивно зафіксованому характеру пошкоджень транспортних засобів та не спростовує висновку про порушення нею вимог п. 13.1 ПДР України.

Вина ОСОБА_1 , в залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетна, повністю підтверджується обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №707648 від 01.07.2026 року, копією схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.07.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , та іншими матеріалами доданими до протоколів.

Судом встановлено, що в порушення вимог п. 2.10. «а» ПДР України, який передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, ОСОБА_1 , залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетна, що фактично підтвердила притягувана своїми поясненнями в судовому засіданні.

Таким чином, сама ОСОБА_1 фактично не заперечує обставину залишення нею місця ДТП, однак посилається на те, що була змушена це зробити через загрозу її життю.

Водночас зазначені доводи щодо наявності реальної загрози її життю належними та допустимими доказами не підтверджені. Матеріали справи не містять відомостей та сторона захисту не надала доказів про звернення ОСОБА_1 до органів Національної поліції з приводу існування безпосередньої та реальної загрози, що унеможливлювала виконання нею обов`язків, передбачених п. 2.10 ПДР.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлюючи факт її вчинення та необхідність її оформлення, всупереч вимогам п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, не дочекавшись працівників поліції та не виконавши передбачених законом обов`язків учасника ДТП.

Таким чином, суд вважає доведеним факт залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетна, а наведені нею причини залишення місця події — непідтвердженими належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим вони не можуть бути визнані обставинами, що виключають її відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Як було вище наведено, відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетна.

Таким чином, з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 , у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, з урахуванням, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП одночасно розглядаються Приморським районним судом м. Одеси, суд вважає за необхідне об`єднати їх в одне провадження та накласти на ОСОБА_1 , стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ст.122-4 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєних правопорушень, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують та які відповідно до ст.34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , за вчиненні нею адміністративні правопорушення, судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також припинення вчинення нею нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу, тому не вбачає підстав для застосування до винної такого виду адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , підлягає стягненню сума судового збору.

Керуючись ст. ст. 36, 283 – 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

постановив:

Справи про адміністративні правопорушення №522/13389/26 (провадження №3/522/4590/26) та №522/13389/26 (провадження №3/522/4591/26) про притягнення ОСОБА_1 , за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП об`єднати в одне провадження, та присвоїти об`єднаній справі №522/13389/26, провадження №3/522/4590/26.

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/13389/26

Номер провадження №3/522/4590/26

Головуючий суддя – Русєва А.С.