Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №127/16311/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/16311/26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який мотивовано тим, що з відповідачем шлюб зареєстровано 22.02.2017, від якого є дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалось через несумісні характери і різні погляди на життя та сім`ю. Стосунки у них погіршились, вони фактично стали чужими людьми. Подальше збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам. На примирення не погоджується. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище ОСОБА_5 . (а.с. 1-3)

Ухвалою суду від 28.05.2026 відкрито провадження у цивільній справі №127/16311/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, було визначено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення. (а.с. 23)

Копія ухвали суду від 28.05.2026 направлена позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 (разом з копією позову). Відповідач поштове відправлення отримав 14.07.2026. Відповідачем відзиву не подано.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 279 ч. 5 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що шлюб сторін зареєстровано 22.02.2017 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №360, що підтверджується письмовим доказом - оригіналом свідоцтва про шлюб. (а.с. 6)

Сторони є батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначене підтверджується письмовим доказом – копією свідоцтва про народження. (а.с. 7)

Письмові докази відповідають вимогам ст.ст. 77-79 ЦПК України і враховуються судом відповідно до ст. 89 ч. 3 ЦПК України.

Згідно ст. 110 ч. 1 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (ст. 105 ч. 3 СК України).

Згідно ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

На підставі викладеного, беручи до уваги те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, на примирення не згодна, сторони разом не проживають, суд прийшов до висновку, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому позов підлягає задоволенню.

12.05.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Зубанем О.О. укладено договір про надання правничої допомоги. (а.с. 14-15)

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №4 від 12.05.2026 адвокат Зубань О.О прийняв від ОСОБА_1 за договором про надання правничої допомоги (розірвання шлюбу) 3000,00 грн. (а.с. 13)

До позову додано копію ордеру серії АВ №1299751 від 12.05.2026 на надання правничої допомоги Охельській О.М.

Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ст. 137 ч.ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, яка розглядається, не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), представник позивача не брав участі в судовому засіданні, суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача не співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 1500,00 грн витрат на правничу допомогу. В стягненні решти витрат на правничу допомогу потрібно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 1331,20 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 СК України,

ст.ст. 13, 77-79, 89, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), зареєстрований 22.02.2017 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №360, розірвати.

Після розірвання шлюбу колишній дружині залишити прізвище ОСОБА_5 .

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331,20 грн судового збору і 1500,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Повне рішення виготовлено 08.09.2026.

Суддя О.О.Венгрин