Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №161/18511/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18511/26

Провадження № 1-кп/161/1512/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 08 вересня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026035580000476, що надійшов з Луцької окружної прокуратури 31.08.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, гр.України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм автотранспортних засобів ФОП ОСОБА_7 , не судимого,

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_4 15.08.2026 року близько 19.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, поруч будинку №6А, що по вул.Гайдамацькій у м.Луцьку Волинської області, умисно, в ході словесного конфлікту, який раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно наніс останньому декілька ударів кулаком правої руки у ліву ділянку голови, після чого штовхнув, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу та впав.

Згідно висновку судово-медичного експерта №521 від 21.08.2026, внаслідок вказаних дій, потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій скроневій ділянці та садна на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, тобто умисно наніс потерпілому легкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_6 фактично визнав повністю, заперечивши перебування у момент вчинення кримінального проступку стані алкогольного сп`яніння. Цивільний позов потерпілого про відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди визнав частково, оскільки не знає, чи внаслідок його дій був пошкоджений одяг потерпілого, а заявлену суму моральної шкоди вважав значно завищену. Суду дав показання, що в той день перебував із друзями по вул.Словацького у м.Луцьку під вікнами у потерпілого, вони смажили шашлики, алкоголь не вживав, оскільки працює на такій роботі, що його можуть викликати для поїздки у любий час. Через те, що грала музика, потерпілий зробив зауваження у грубій формі, що його дуже розізлило, він підійшов до його вікна та зачепив кулаком сітку (внаслідок чого вона порвалась). Тоді обійшов будинок, щоб поговорити з потерпілим та вияснити усі питання, які той хотів від них почути. Прийшовши у двір, потерпілий його штовхнув, тому він вже у відповідь, вдарив останнього кулаком в голову, усвідомлюючи, що перед ним - особа похилого віку. Чи впав потерпілий від його ударів – не бачив. Стверджує, що було не більше 2 ударів кулаком, при цьому бачив, що одяг у потерпілого пошкоджений, але чи це зробив він – не знає. Підтвердив, що сітку на вікні у потерпілого пошкодив ще до самої бійки, оскільки у нього здали нерви через постійні зауваження потерпілого. Факту нанесення потерпілому тілесних ушкоджень не заперечує, визнає свою вину, намагався вибачатись перед потерпілим вже після того, як була подана заява в поліцію, після судового розгляду, однак останній наполягає на притягненні його до кримінальної відповідальності. Під час судового розгляду додатково вибачився перед потерпілим. Просив суворо його не карати, оскільки, наразі, він повністю усвідомив незаконність своєї поведінки та жалкує з приводу вчиненого.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні дав показання, що обвинувачений та його товариш часто шумлять у нього під вікнами, конфлікт з цього приводу тривав більше одного року. 15.08.2026 з 12.00 год обвинувачений, його товариш та їх дівчата (дружини) облаштувались під їх вікнами у дворі, смажили шашлики, розпивали алкогольні напої (оскільки бачив одноразові стаканчики із жовтою рідиною – ймовірно пивом), постійно вживали нецензурну лексику. Вони намагались не реагувати, повернувшись з церкви близько 19.00 год., його дружина у спокійній формі запитала у хлопців чи закінчать вони відпочивати до 23.00 год., на що обвинувачений відразу у агресивній манері, з нецензурною лексикою та словесними образами на адресу його дружини, кинувся до вікна, кулаком прорвав сітку, бажаючи у такий спосіб його вдарити, та наказав виходити до нього в двір на розмову. Розуміючи, що буде конфлікт, вже по дорозі на вулицю, ними було викликано працівників поліції. Вийшовши на вулицю, до нього відразу кинувся обвинувачений, почав нецензурно лаятись та наніс удари кулаком в ліву скроню, штовхнув, від чого він впав, вдарившись головою об асфальт. Після цього в конфлікт втрутились сторонні особи, їх розборонили, і тільки тоді приїхала поліція, яка фактично без діяла і нічого конкретно не зробила. Хлопці повернулись назад та продовжили сидіти під вікнами, сказавши, що ми ще з тобою не закінчили. На наступний день він чекав вибачення від обвинуваченого, однак його так і не було; внаслідок отриманих ударів він звертався до лікаря, так як почались головні болі, нудота та запаморочення, були приписані ліки, однак чеків про їх придбання не зберіг. Через день після конфлікту була написана заява у поліцію. Оскільки збитки йому не відшкодовані, тому просив цивільний позов задовольнити та стягнути з обвинуваченого завдану матеріальну (за придбання нової сітки та футболки, квитанції щодо чого наявні у справі) та моральну шкоду. Щодо покарання – просив суворо не карати, вважає, що покарання, запропоноване прокурором у виді штрафу в сумі 850 грн. достатнім.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового провадження письмовими доказами.

Так, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання, що проживає у АДРЕСА_3 . 15.08.2026 перед обідом перед самим вікном їх кімнати компанія (2 чоловіків та 2 жінок) щось святкували, всі розпивали алкогольні напої (особисто бачила, що всі, в тому числі і обвинувачений, вживали пиво), голосно спілкувались та вживали нецензурну лексику. Цілий день ніхто їм жодного зауваження не робив, а вже ввечері вона підійшла, щоб закрити вікно та запитала чи завершать вони із святкуванням до 23.00 год., після чого обвинувачений почав її обзивати нецензурними словами. Коли її чоловік – ОСОБА_6 словесно заступився за неї, всі переключились на нього, чоловіки почали погрожувати, що розберуться з ними. Обвинувачений ОСОБА_4 зірвався з місця, де сидів, вдарив кулаком у вікно, порвавши москітну сітку та сказав виходити на вулицю, щоб розбиратись із ними. Зрозумівши, що конфлікт не припиняється, вона викликала поліцію та пішла із чоловіком на розмову до них. В двір забіг обвинувачений та його товариш, і відразу ж ОСОБА_4 почав бити чоловіка в обличчя, зокрема, по голові (бачила 2 удари), штовхнув його (порвавши футболку), після чого він впав та вдарився головою. Сусіди втрутились та розборонили. Після ситуації, яка сталась, дуже перенервували, і на наступний день чоловіку (потерпілому ОСОБА_6 ) стало гірше, почала боліти голова, з`явилась нудота, тому він звертався до лікаря, однак чеків на придбання ліків вони не зберегли. Категорично стверджує, що уся компанія, в тому числі і обвинувачений, вживали алкоголь, зокрема, точно бачила в стаканах пиво; окрім того, про перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння свідчила і його агресивна поведінка та мова.

Такі показання даного свідка об`єктивно підтверджуються дослідженими доказами, зокрема, протоколом огляду інформації від 24.08.2026 року, об`єктом огляду якого був оптичний диск з записом телефонного дзвінка 15.08.2026 о 19.10 год. абонента НОМЕР_1 , яким є ОСОБА_8 . З стенограми, що відображена у даному протоколі вбачається, що остання повідомила на лінію 102 про обставини конфлікту по АДРЕСА_4 , з зазначенням того, що особи, які перебувають під вікнами їх квартири цілий день вживають спиртні напої, кричать, вживають нецензурну лексику, ображають їх, пошкодили їх майно (москітну сітку) та погрожують розправою над ними.

Оптичний диск з зазначеною вище інформацією постановою дізнавача від 25.08.2026 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Окрім зазначеного, факт вчинення неправомірних дій обвинуваченим ОСОБА_4 відносно потерпілого ОСОБА_6 стверджується також заявою про вчинення кримінального правопорушення (із доданими фотографіями), у якій детально описується ситуація, яка виникла. При цьому, з даного письмового документу вбачається також, що потерпілий вказував про вживання спиртних напоїв усією компанією, в тому числі обвинуваченим.

З медичної картки амбулаторного хворого вбачається, що 18.08.2026 року потерпілий ОСОБА_6 оглянутий лікарем КП «МО ЛМТГ», зазначено скарги на головний біль, запаморочення, сонливість, шум у вухах, встановлено та описано наявні тілесні ушкодження, з зазначенням анамнезу їх отримання та поставлений діагноз – ЗЧМТ, струс головного мозку.

З висновку експерта №521 від 21.08.2026 року вбачається, що згідно даних судово-медичного обстеження та поданих медичних документів, гр. ОСОБА_6 отримав ушкодження у вигляді синця в лівій скроневій ділянці, садна на задній поверхні ліктьового суглобу. Дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупих предметів, індивідуальні особливості яких в характері ушкоджень не відобразились, цілком можливо при обставинах та в час вказаних обстежуваним та в постанові, за ступенем тяжкості відносять до легких тілесних ушкоджень. Садна на задній поверхні лівого ліктьового суглобу цілком могли виникнути в результаті падіння з висоти власного зросту з попередньою наданим прискоренням. Встановлений діагноз: «ЗЧМТ. Струс головного мозку» за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень не оцінюється, оскільки він не підтверджений об`єктивними відомостями.

Наявність конфлікту та побиття обвинуваченим ОСОБА_4 потерпілого ОСОБА_6 15.08.2026 року на прилеглій території до буд. АДРЕСА_4 об`єктивно підтверджується і протоколом огляду інформації (відеозапису) від 25.08.2026 року.

Флеш-носій з зазначеною вище інформацією постановою дізнавача від 21.08.2026 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Враховуючи, що показання потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_8 не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, вони відповідають обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які, відповідно до ст.85, 86 КПК України, є належними та допустимими, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття.

Відносячи цю обставину до пом`якшуючих, суд виходив із того, що в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 висловив жаль з приводу своєї поведінки, особисто вибачився перед потерпілим та зобов`язався більше не допускати подібних дій у майбутньому.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, судом не береться до уваги заперечення обвинуваченим перебування його у стані алкогольного сп`яніння під час даної події та відсутність відповідної медичної документації, яка б це підтверджувала.

Так, за пунктом 4 ч. 1 ст. 91 КПК обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

При цьому зазначені обставини встановлюються на підставі доказів, які повинні відповідати критеріям належності, допустимості та у своїй сукупності - достатності для постановлення обвинувального вироку.

Факт перебування обвинуваченого ОСОБА_4 на момент вчинення кримінального проступку у стані алкогольного сп`яніння, підтверджується показаннями потерпілого, свідка та письмовими доказами, що проаналізовані судом вище.

ККС ВС (справи №400/1498/18, №420/1667/18) сформулював правовий висновок щодо доказів перебування особи у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення кримінального правопорушення. Так, суд, обґрунтовуючи свою позицію щодо перебування особи в стані алкогольного сп`ягніння, вправі досліджувати та посилатись не лише на висновок експертизи, а й на інші докази, які об`єктивно можуть це підтвердити.

Так, враховуючи, що заява про вчинення кримінального правопорушення була зареєстрована у ЄРДР 20.08.2026, тобто через 5 днів після самої події, що унеможливлювало проведення відповідного освідування чи проведення дослідження, експертизи; однак показаннями свідка, потерпілого, письмовими доказами підтверджено факт вживання обвинуваченим спиртного (пива) на протязі дня (з 12 год. до 19 год.), про це свідчить також і його поведінка, тому суд вважає встановленим факт перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під час вчинення даного кримінального проступку у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_4 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, попросив вибачення у потерпілого та зобов`язався не вчиняти подібних дій у майбутньому, в зв`язку з чим потерпілий просив суд суворо його не карати, окрім того, він має постійне місце проживання та реєстрації, працевлаштований, вчинене ним кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відноситься до кримінального проступку, тому суд, призначає покарання в межах санкції ст.125 ч.1 КК України, у виді штрафу. При цьому, з врахуванням наявності обтяжуючих обставин, вважає за необхідне визначити його розмір у максимальному розмірі, що передбачений санкцією статті 125 ч.1 КК України.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

На підставі ст.128, 129 КПК України, ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_6 завдану моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. та матеріальну шкоду в розмірі 1 054 (одна тисяча п`ятдесят чотири) грн.

Матеріальна шкода судом стягується відповідно до ступеню вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, в межах обвинувачення, визнаного судом доведеним, з врахуванням фактично понесених ним витрат, у зв`язку із вчиненим щодо нього кримінальним правопорушенням: пошкодження одягу (футболки) та москітної сітки, витрати на придбання яких підтверджені квитанціями від 27.08.2026 та від 25.08.2026.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди, з врахуванням ступеню спричиненої шкоди, відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілого та характеру вимушених змін у його життєвих стосунках.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_6 завдану моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) грн та матеріальну шкоду в розмірі 1 054 (одна тисяча п`ятдесят чотири) грн.

Речові докази:

-флеш-носій з інформацією, оптичний диск з інформацією- залишити у матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1