Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №759/29385/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 759/29385/25

Провадження № 2/761/8958/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участі секретаря Гончаренка Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі по тексту - позивач) звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з даним позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення страхового відшкодування, відповідно до вимог якого просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" 170 691, 21 грн., як відшкодування витрат, заподіяних позивачеві, а також сплачений судовий збір.

Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОТП Лізинг ТОВ було укладено договір страхування наземного транспорту №1362/24-/ОЛ5 від 01.07.2024 року та Сертифікату щодо страхування відповідного переліку ТЗ №873/24-Т/ОЛ5/11423/Ф від 19.07.2024 року, згідно якого ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки SKODA Fabia д.н.з. НОМЕР_1 його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП

11.12.2024 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна за участю автомобіля SKODA Fabia д.н.3. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «VOLKSWAGEN GOLF VARIANT», д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм ТЗ автомобіля «VOLKSWAGEN GOLF VARIANT», д/н НОМЕР_4 ОСОБА_1 .

Згідно Рахунку №АЦ-САСТ-2428883 від 12.12.2024 року з додатком, наданого ТОВ «Прага Авто на Кільцевій» на суму 330691,21 грн. вартість відновлювального ремонту з автомобіля SKODA Fabia д.н.3. НОМЕР_1 , складає 330 691,21 грн.

ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» сплатило страхове відшкодування в повному обсязі, а тому відповідно до умов договору страхування позивач поніс збитки в розмірі 330 691,21 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля VOLKSWAGEN GOLF VARIANT», д/н НОМЕР_5 була застрахована ТДВ "СГ "ОБЕРІГ", ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства в межах ліміту по полісу (160000,00 грн - ліміт за шкоду майну) з урахуванням франшизи (00,00 грн - франшиза).

31.12.2024 року Національний банк України ухвалив рішення про застосування ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" (ЄДРПОУ 39433769) заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії.

ТДВ "СГ "ОБЕРІ" та МТСБУ погодили механізм проведення виплат страхового відшкодування потерпілим за діючими полісами ОСЦПВ за рахунок централізованих фондів Бюро. МТСБУ, сплатило на рахунок ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» суму страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн.

Однак, залишається сума в розмірі 170 691,21 грн. (330 691,21 грн. - 160000000 грн= 170691,21 грн.).

01.08.2025 року позивач надсилав на адресу відповідача претензію про відшкодування збитку, проте відповідачем було проігноровано надіслану досудову претензію.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 грудня 2025 року матеріали цивільної справи передані за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 року справу передано судді Романишеній І.П.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.03.2026р. відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився,

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі та повістки відповідачу направлено рекомендованим листом, проте, на адресу суду повернулися конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.3 ч.7 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023р. у справі №755/17944/18 зазначено, що посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_4 належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати належні йому процесуальні права, є безпідставними, так як наявна на а. с. 143 т. 3 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило.

Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3 )відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, які вбачаються з матеріалів справи.

01.07.2024 року між ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОТП Лізинг ТОВ було укладено договір страхування наземного транспорту №1362/24-/ОЛ5.

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом Договору страхування є передача Страхувальником за плату ризику, пов?язаного з об?єктом страхування, Страховику на умовах, визначених Договором страхування. Об?єктом страхування за цим Договором страхування є майно на праві володіння, користування і розпорядження майном, а саме: застрахованим Т3, уключаючи додаткове обладнання (ДО) до нього, що визначені в Додаткових Угодах до Договору.

Згідно п. 8.1 Договору договір набирає чинності з 00 годин 00 хвилин місцевого часу 01 липня 2024 р та діє протягом 1 (одного) року/ 12 місяців, тобто до 30 червня 2025 року. Договір автоматично продовжує дію на кожен новий строк (на кожен новий рік/дванадцять місяців), якщо жодною зі Сторін не буде подано письмове повідомлення про бажання припинити дію Договору, за 30 (тридцять) календарних днів до дати його запланованого припинення.

Згідно сертифікату №873/24-Т/ОЛ5/11423/Ф від 28.06.2024 щодо страхування відповідно переліку тз до генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку №1362/19-Т/ДГО/НС/Ц2 від 01.10.2019р. страховик приймає на умовах Договору та цього Сертифікату на страхування тз, перелік який викладений в додатку №1 до цього сертифікату, що є її невід`ємною частиною.

13.12.2024 року ТОВ "Отп Лізинг" звернулося із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 08.01.2025 року, 11.12.2024 о 16 год. 40 хв. у м. Києві, на проспекті Берестейський, 89А, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_6 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , який рухався під керуванням водія ОСОБА_2 .

Вина ОСОБА_1 у настанні ДТП підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 08.01.2025 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_1 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому він, як особа, що керував автомобілем «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_6 є єдиною винною особою, дії якої призвели до ДТП.

Згідно з Рахунком № АЦ-САСТ-2428883 від 12.12.2024 вартість відновлювального ремонту автомобіля SKODA Fabia д.н.3. НОМЕР_1 , складає 330 691,21 грн.

Позивачем було сплачено страхове відшкодування у розмірі 330 691,21 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 62542395 від 16.06.2025.

Також, як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «VOLKSWAGEN GOLF VARIANT», д/н НОМЕР_3 , на момент ДТП була застрахована ТДВ «СГ «Оберіг», Поліс ЕР/223205062.

Водночас, як вказує позивач, 31.12.2024 року Національний банк України ухвалив рішення про застосування ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" (ЄДРПОУ 39433769) заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії.

ТДВ "СГ "ОБЕРІ" та МТСБУ погодили механізм проведення виплат страхового відшкодування потерпілим за діючими полісами ОСЦПВ за рахунок централізованих фондів Бюро. МТСБУ, сплатило на рахунок ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» суму страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 24565 від 28.07.2025.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що у відповідності до положень ст. 108 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1166, 1194 ЦК України до позивача перейшло право вимоги на отримання від винної особи - відповідача компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля марки SKODA Fabia д.н.3. НОМЕР_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності у таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.

Положення ч. 6 ст. 82 ЦПК України фактично позбавляють особу, вину якої встановлено вироком у кримінальному провадженні або постановою у справі про адміністративне правопорушення, можливості спростувати наявність такої вини.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

У частинах першій та третій статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування»).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до положень Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

У статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент ДТП) визначено, що страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 108 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц та постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 175/4710/16-ц.

Враховуючи викладене, під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 108 Закону України «Про страхування». Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона; таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Таким чином, оскільки відповідно до статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування» до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» після виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача шкоди у розмірі 170 691,21 грн.

Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 280, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" страхове відшкодування в розмірі 170 691,21 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, ЄДРПОУ 33908322;

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повний текст рішення складено 28.08.2026 року.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА