Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №760/5609/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №760/5609/24

Суддя: Коробенко С. В.

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

__________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/8238/26

В справі 760/5609/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

08 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.

ІІ. Описова частина

07 березня 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - Позивач) звернулось до Солом`янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про відшкодування шкоди в порядку суброгації.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що між ним та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00873729 від 15.12.2020, предметом якого є страхування транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - Застрахований ТЗ).

16.03.2021 о 17 год. 40 хв. у м. Києві по вул. В. Липківського, 15 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю Застрахованого ТЗ та транспортного засобу Volkswagen Amarok, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням Відповідача. Обставини ДТП зафіксовані повідомленням про ДТП (європротоколом), за яким Відповідач визнав свою вину у її вчиненні.

Внаслідок ДТП Застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження. З метою визначення вартості відновлювального ремонту проведено огляд Застрахованого ТЗ, за результатами якого складено акт огляду транспортного засобу (дефектну відомість) та ремонтну калькуляцію № 08048_40 від 20.03.2021, згідно з якою вартість відновлювального ремонту становить 38.733,03 грн.

На підставі зібраних документів Позивач склав страховий акт № 08750/40/921 від 25.03.2021, яким визначив суму страхового відшкодування у розмірі 37.006,03 грн, з яких 11.467,28 грн зараховано в рахунок несплачених страхових платежів страхувальниці, а 25.538,75 грн визначено до виплати.

Позивач вказує, що цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП була застрахована в АТ «ПРОСТО-страхування» за полісом № 162522756, у зв`язку з чим Позивач звернувся до зазначеного страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. АТ «ПРОСТО-страхування» виплатило Позивачу страхове відшкодування у розмірі 23.663,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 9370 від 02.06.2021.

Посилаючись на статті 993, частину 2 статті 1187, статтю 1194 ЦК України та статтю 27 Закону України «Про страхування», Позивач просив стягнути з Відповідача 13.342,23 грн матеріальної шкоди в порядку суброгації, що становить різницю між фактично понесеними ним витратами (37.006,03 грн) та сумою, виплаченою страховиком цивільно-правової відповідальності Відповідача (23.663,80 грн).

Ухвалою суду від 12.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, Відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позов.

06 травня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником Відповідача - адвокатом Синюком С.Л., в якому Відповідач позовних вимог не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Відповідач зазначає, що розмір заявленої до стягнення шкоди не перевищує ліміту відповідальності страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (130.000,00 грн за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого), а тому шкода в повному обсязі може бути покрита за рахунок АТ «ПРОСТО-страхування», і вимоги мають бути спрямовані виключно до цього страховика.

На думку Відповідача, оцінка матеріальної шкоди у встановленому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» порядку не проводилася, звіт про оцінку майна не складався, а ремонтна калькуляція №08048_40 від 20.03.2021 не містить відомостей про те, ким, коли та на підставі яких документів вона складена, у зв`язку з чим не може вважатися належним та допустимим доказом розміру шкоди.

Відповідач також вказує, що з урахуванням строку експлуатації Застрахованого ТЗ (2011 рік випуску) вартість відновлювального ремонту мала бути розрахована із застосуванням коефіцієнта фізичного зносу, який згідно з розрахунком, проведеним АТ «ПРОСТО-страхування» та погодженим Позивачем, становить 0,63, а тому розмір матеріального збитку становить саме 23.663,80 грн і цю суму страховиком уже сплачено.

Крім того, Відповідач стверджує, що матеріали страхової справи не містять доказів фактичного проведення відновлювального ремонту Застрахованого ТЗ та сплати його вартості, оскільки частину страхового відшкодування зараховано в рахунок несплачених страхових платежів, а решту виплачено страхувальниці коштами, які вона мала право використати на власний розсуд.

Відповідь на відзив від Позивача до суду не надходила.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні письмові докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

15.12.2020 між Позивачем та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № FO-00873729, за яким застраховано транспортний засіб Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, VIN НОМЕР_3 . Страхова сума становить 345.400,00 грн, безумовна франшиза - 0,5 %, строк дії договору - з 16.12.2020 до 15.12.2021. Умовами договору передбачено розрахунок страхового відшкодування за калькуляцією страховика та без урахування зносу.

16.03.2021 о 17 год. 40 хв. у м. Києві по вул. В. Липківського, 15 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю Застрахованого ТЗ та транспортного засобу Volkswagen Amarok, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням Відповідача, внаслідок якої Застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.

ДТП оформлено її учасниками без участі уповноважених на те працівників поліції шляхом складення повідомлення про ДТП (європротоколу), за яким Відповідач визнав свою вину у вчиненні ДТП. Обставини ДТП та своєї вини в її настанні Відповідач у відзиві не заперечує та не оспорює.

Згідно з ремонтною калькуляцією №08048_40 від 20.03.2021, складеною за результатами огляду Застрахованого ТЗ у програмному комплексі AUDATEX, вартість відновлювального ремонту Застрахованого ТЗ становить 38.733,03 грн, з яких вартість робіт - 3.296,00 грн, вартість фарбування - 11.039,23 грн, вартість запасних частин - 24.397,80 грн.

Страховим актом № 08750/40/921 від 25.03.2021 та додатком 1 до нього Позивач визначив суму страхового відшкодування у розмірі 37.006,03 грн (38.733,03 грн вартості відновлювального ремонту за вирахуванням франшизи у розмірі 1.727,00 грн). Із зазначеної суми 11.467,28 грн зараховано в рахунок несплачених страхувальницею страхових платежів, а 25.538,75 грн визначено до виплати страхувальниці.

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність Відповідача як власника транспортного засобу Volkswagen Amarok, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована в АТ «ПРОСТО-страхування» за полісом обов`язкового страхування № 162522756 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого, у розмірі 130.000,00 грн.

Згідно з розрахунком страхового відшкодування № 151384 від 18.05.2021, складеним АТ «ПРОСТО-страхування», розмір збитку визначено із застосуванням коефіцієнта фізичного зносу складників транспортного засобу 0,63 за формулою: вартість замінених складників з урахуванням зносу (8.850,18 грн) + вартість робіт (5.952,00 грн) + вартість матеріалів (8.861,62 грн) = 23.663,80 грн. Зазначену суму АТ «ПРОСТО-страхування» перерахувало Позивачу платіжною інструкцією № 9370 від 02.06.2021 із призначенням платежу «страхове відшкодування за ремонт а/м Volkswagen Passat, р/н НОМЕР_1 ».

Таким чином, різниця між фактичними витратами Позивача (37.006,03 грн) та сумою, отриманою від страховика цивільно-правової відповідальності Відповідача (23.663,80 грн), становить 13.342,23 грн і залишилася невідшкодованою.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Суброгація не є новим зобов`язанням і не змінює змісту деліктного зобов`язання: страховик, який виплатив страхове відшкодування, заступає місце потерпілого у вже існуючому зобов`язанні і набуває саме тих прав, які мав потерпілий щодо особи, відповідальної за шкоду, в межах фактично понесених страховиком витрат.

Щодо обсягу фактичних витрат Позивача суд зазначає таке. Страховим актом №08750/40/921 від 25.03.2021 розмір страхового відшкодування визначено у сумі 37.006,03 грн, тобто саме в такому обсязі у Позивача виникло грошове зобов`язання перед страхувальницею. Частину цього зобов`язання на суму 11.467,28 грн припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог за зобов`язанням страхувальниці зі сплати чергових страхових платежів за тим самим договором страхування, що відповідає статті 601 ЦК України та є належним способом припинення зобов`язання. Наслідком такого зарахування є як припинення обов`язку Позивача зі сплати відповідної частини страхового відшкодування, так і припинення грошового обов`язку страхувальниці перед Позивачем, тобто отримання страхувальницею відповідного майнового блага. Решту суми - 25.538,75 грн - виплачено страхувальниці. За таких обставин страхове відшкодування вважається наданим у повному розмірі 37.006,03 грн, і саме ця сума становить фактичні витрати Позивача у розумінні статті 993 ЦК України.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів урегульовані Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинним на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Отже, обов`язок страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежений законом вартістю відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складників транспортного засобу, тоді як ліміт відповідальності страховика (у цій справі - 130.000,00 грн) є лише граничною межею такої відповідальності, а не мірою обов`язку страховика.

У цій справі АТ «ПРОСТО-страхування» визначило розмір збитку із застосуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,63 та виплатило Позивачу 23.663,80 грн, тобто виконало свій обов`язок у повному обсязі, встановленому Законом № 1961-IV. У частині вартості зносу складників, що підлягали заміні, обов`язок страховика з виплати страхового відшкодування не виникає в силу прямої вказівки статті 29 Закону № 1961-IV, а тому невичерпаність ліміту відповідальності страховика правового значення не має.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, згідно з яким, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди; відшкодування шкоди безпосередньо особою, відповідальність якої застрахована, можливе за умови, що згідно з договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

У цій справі має місце перша з наведених умов: у частині, що становить вартість фізичного зносу замінених складників, обов`язок страховика з виплати страхового відшкодування не виник, а тому відповідну різницю зобов`язана сплатити особа, яка завдала шкоди.

Аналогічний за змістом підхід, за яким страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідає в межах страхової суми за вирахуванням фізичного зносу, а різницю між вартістю відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу та сумою виплаченого страхового відшкодування відшкодовує безпосередньо винувата в ДТП особа, викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 756/2755/22.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, у страхових правовідносинах реалізується саме через застосування статті 1194 ЦК України.

Доводи Відповідача про те, що заявлена шкода не перевищує ліміту відповідальності страховика, а тому має бути покрита виключно за рахунок АТ «ПРОСТО-страхування», суд відхиляє з наведених вище мотивів, оскільки ліміт відповідальності визначає максимальну, а не належну до виплати суму, а обов`язок страховика обмежений вартістю ремонту з урахуванням зносу, який ним фактично й відшкодовано.

Доводи Відповідача про те, що розмір шкоди не підтверджений звітом про оцінку майна, складеним суб`єктом оціночної діяльності, суд також відхиляє. Цивільне процесуальне законодавство не визначає звіт про оцінку майна єдиним допустимим засобом доказування розміру шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу. Відповідно до статей 76-80, 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням у їх сукупності. Ремонтна калькуляція № 08048_40 від 20.03.2021 складена у спеціалізованому програмному комплексі AUDATEX на підставі акта огляду транспортного засобу, містить детальний перелік пошкоджених складників, обсяг ремонтних та фарбувальних робіт, вартість запасних частин і нормо-годин, узгоджується з даними страхового акта та з розрахунком страхового відшкодування № 151384 від 18.05.2021, складеним іншим суб`єктом - АТ «ПРОСТО-страхування», яке взяло цю саму калькуляцію за основу власного розрахунку та здійснило виплату.

Суд ураховує й те, що Відповідач, заперечуючи проти доказової сили ремонтної калькуляції, водночас будує власну правову позицію на визначеному в ній обсязі пошкоджень та на похідному від неї розрахунку АТ «ПРОСТО-страхування», що свідчить про суперечливість його доводів. При цьому Відповідач не подав жодного доказу іншого розміру шкоди, не заявив клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи та не спростував наведені Позивачем розрахунки по суті.

Доводи Відповідача про необхідність застосування коефіцієнта фізичного зносу відхиляються, оскільки такий коефіцієнт уже застосований під час визначення розміру страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування, і саме на відповідну суму (23.663,80 грн) позовні вимоги до Відповідача зменшено. Предметом цього спору є саме та частина шкоди, яка через законодавче обмеження, встановлене статтею 29 Закону № 1961-IV, не була і не могла бути відшкодована страховиком.

Доводи Відповідача про відсутність доказів фактичного проведення відновлювального ремонту Застрахованого ТЗ не спростовують позовних вимог. Шкода майну потерпілої особи виникла в момент пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП, а не в момент здійснення ремонту, і право на її відшкодування не поставлене законом у залежність від того, чи скористалася потерпіла особа отриманими коштами для ремонту. Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається за реальною вартістю робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, тобто виходячи з обсягу необхідних, а не фактично здійснених витрат.

Не заслуговують на увагу й доводи Відповідача щодо порядку зарахування частини страхового відшкодування в рахунок несплачених страхових платежів, оскільки таке зарахування, як зазначено вище, є передбаченим статтею 601 ЦК України способом припинення зобов`язання і не зменшує обсягу наданого страхувальниці страхового відшкодування.

Посилання Відповідача у відзиві на положення статті 60 ЦПК України щодо обов`язку доказування суд до уваги не бере, оскільки в чинній редакції ЦПК України відповідні положення закріплені у статті 81 цього Кодексу.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Позивач довів належними та допустимими доказами як факт заподіяння шкоди Застрахованому ТЗ з вини Відповідача, так і її розмір і обсяг фактично понесених ним витрат, тоді як Відповідач наведених обставин не спростував.

За таких обставин позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача 13.342,23 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується статтею 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки позов задоволено, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3.028,00 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись статтями 601, 993, 1166, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, статтею 27 Закону України «Про страхування», статтями 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 13.342,23 грн (тринадцять тисяч триста сорок дві гривні 23 копійки) матеріальної шкоди в порядку суброгації.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судового збору.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Оскільки справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», адреса: м. Київ, пр. Берестейський, 65, код ЄДРПОУ 30115243.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua