Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №755/9232/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9232/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.,

при секретарі Оніщук Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 755/9232/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.04.2014 вона уклала шлюб з ОСОБА_2 . В шлюбі з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина - ОСОБА_3 .

Позивач вказує, що сімейне життя між нею та відповідачем поступово почало погіршуватися через відсутність взаємних поглядів на життя, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин та розірвання шлюбу.

Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримання дитини до повноліття. Така відмова виражається у відмові добровільно надавати кошти на утримання сина, а саме на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів та іншого. В свою чергу, дитина перебуває на повному утриманні матері.

Також позивачка зазначає, що відповідач аліменти нікому не сплачує, стягнень по виконавчим провадженням, інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків не має.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.06.2026 відкрите провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання.

В судове засідання позивач не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Лазоренком Ю.О. до суду подана заява в якій просить провести розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.

Положеннями ч. 1 ст. 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням вищевикладеного Дніпровським районним судом м. Києва в судовому засіданні постановлена протокольна ухвала про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно частини 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач та відповідач зареєстрували шлюб 30.04.2014, який розірвано рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.10.2023 ухваленим у справі № 755/4765/23.

Від шлюбу позивач та відповідач мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За нормою ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

З матеріалів справи убачається, що дитина сторін по справі проживає з матір`ю та перебуває на її забезпеченні.

Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами у справі не досягнуто, у зв`язку з чим виник спір.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №78-ХІІ, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За повідомленням позивачки, відповідач інших осіб на утриманні не має, а також не має жодних стягнень по виконавчим документам.

Згідно положень ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно частини 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно норми ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При визначенні розміру аліментів суд враховує вік дитини, стан її здоров`я, а також те, що малолітній ОСОБА_3 перебуває на утриманні матері, відповідач є батьком дитини, особою працездатного віку, судом не встановлено наявність медичних показань щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності відповідачу, а також наявність на забезпеченні відповідача інших утриманців, та беручи до уваги щоденну потребу у забезпеченні дитини необхідним харчуванням і предметами вжитку, умов для розвитку дитини та в сукупності оцінених судом доказів суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову - з 08.06.2026 до досягнення дитиною повноліття, оскільки, на думку суду, такий розмір щомісячного грошового забезпечення з урахуванням грошового забезпечення, яке повинна надавати на утримання дитини її мати ОСОБА_1 , є необхідним та достатнім для забезпечення потреб дитини, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

У спростування викладеного будь яких доказів відповідачем суду не надано.

Позивач звільнена від сплати судового збору, відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

Сторонами не заявлено відшкодування судових витрат, тому у порядку ст. 141 ЦПК України питання розподілу судових витрат між позивачем та відповідачем судом не вирішується.

Відповідно п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 141, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 258, 273, 280, 284, 288, 354, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що народився у м. Ізмаїл Одеської області, аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Суддя