Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №137/37/26 — Літинський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

Справа № 137/37/26

08 вересня 2026 р. 3/137/68/26

с-ще Літин

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Слуцької Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2026 о 10 год 00 хв, на АД М-30, 347 км, водій ОСОБА_1 керував т/з Mitsubishi Pajero д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку на безперервну відео фіксацію на портативний відеореєстратор, чим порушив п.2.5. ПДР України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Згідно з вимогами ч.1 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст.130 КУпАП не є обов`язковою.

Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.277 КУпАП.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Слуцька Т.В. в судовому засіданні вказала на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, просила закрити провадження у справі, подавши до суду відповідне клопотання, мотивоване тим, що на момент події ОСОБА_1 мав статус військовослужбовця, про що він безпосередньо повідомив працівників поліції, а також про те, що перебуває у відрядженні, та надавав документ, який підтверджував відповідну обставину. Вважає, що огляд ОСОБА_1 слід було проводити відповідно до спеціального порядку, передбаченого ст.266-1 КУпАП. Ставить під сумнів реальність та добровільність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, оскільки він уточнював порядок проходження огляду, звертав увагу працівників поліції на свій статус військовослужбовця та необхідність залучення ВСП та висловлював готовність пройти огляд. Сторона захисту звернула увагу суду на істотну невідповідність між безпосередньо зафіксованими на відеозаписі обставинами та відомостями, внесеними до письмових матеріалів. Зокрема, безпосереднє спілкування із ОСОБА_1 здійснює один працівник поліції, тоді як протокол складений іншою особою, а рапорт — іншою службовою особою. На відеозаписі працівник поліції неодноразово звертає увагу саме на почервоніння очей, водночас у письмових матеріалах зазначаються інші ознаки, зокрема, розширені зіниці та відсутність реакції на світло. Також у матеріалах зазначається про тремтіння рук, тоді як на безпосередньому відеозаписі відповідна ознака об`єктивно не простежується. Відеозапис також свідчить про відсутність чіткого та послідовного визначення працівниками поліції місця, де саме ОСОБА_1 може пройти огляд. У різні моменти працівниками поліції називаються різні місця можливого проходження огляду, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За таких обставин особа об`єктивно не отримує однозначної відповіді щодо того, де саме, ким та в якому порядку буде проведено огляд. Зазначена обставина має значення і для оцінки твердження про добровільну відмову особи від проходження огляду. Попередньо стороною захисту заявлялось клопотання про визнання протоколу про адміністративне правопорушення та похідних від нього матеріалів (рапорт, відеозапис у частині фіксації «відмови») недопустимими доказами, оскільки працівник поліції діяв без чіткого розуміння процедури, порядок взаємодії з військовослужбовцем не дотримано, твердження про «відмову» сформоване до фактичного волевиявлення особи та наявні істотні суперечності між відеозаписом, рапортом та протоколом.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідност.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст.245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №882993 від 03.01.2026, котрий складений 03.01.2026 о 10 год 36 хв у чіткій відповідності з вимогами ст.256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху України, а також посилання на відео з портативного відео реєстратора 473398;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.01.2026 о 10 год 20 хв, оскільки у результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло;

- довідкою, виданою старшим інспектором ВАП УПП у Вінницькій області Т.Гамарник, якою підтверджується, що ОСОБА_1 23.08.2019 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 ;

- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Управління патрульної поліції у Вінницькій області, котрі здійснювали оформлення вчиненого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил в п.2.5 Правил дорожнього руху України. Також даний відеозапис підтверджує відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Суддя звертає увагу, що такий відеозапис із нагрудного відеореєстратора працівника поліції, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі №678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18;

Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху України. Адже, у рішенні від 29.06.2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom, заяви № 15809/02 і 25624/02), Європейським Судом з прав людини постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Доводи сторони захисту, зокрема щодо закінчення відрядження ОСОБА_1 та його поспіх, на переконання суду, є безпідставними, оскільки відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Оскільки, адміністративна відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП настає у разі відмови водія пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, в діях ОСОБА_1 наявний склад даного адміністративного правопорушення.

Надані стороною захисту довідка із військової служби та посвідчення про відрядження, жодним чином не спростовують факту відмови останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та не пояснюють поважності його відмови від проходження огляду.

На переконання суду, поїздка на патрульному автомобілі разом із поліцейськими до відповідного закладу охорони здоров`я у м. Вінницю не зайняла би занадто багато часу, оскільки він разом зі своїми пасажирами й так їхав в напрямку Вінниці, і останні мали змогу сісти за кермо їхнього авто і по дорозі забрати ОСОБА_1 з закладу охорони здоров`я, після його освідування.

Варто зауважити, що на дослідженому судом відеозаписі чітко видно, як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності після тривалого роз`яснення поліцейськими йому процедури та наслідків о 10 год 28 хв, без жодних спонукань, відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Крім того, слід зазначити, що з відеозаписів з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників поліції видно, як поліцейські, після відмови ОСОБА_1 від огляду, телефонували до уповноваженого відділу військової служби правопорядку з метою дотримання процедури огляду військовослужбовця, однак, зважаючи на відмову останнього від огляду, представники ВСП повідомили про відсутність підстав для їх виїзду на місце.

Також, надаючи оцінку доводам захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує, що за ч.1-4 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Аналогічні за змістом положення містяться в Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 32 від 12 січня 2024 року.

У той же час, ст.266 КУпАП визначено спеціальний порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння спеціального суб`єкта - водія транспортного засобу.

Відповідно до ч.2-3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

До того ж, у відповідності до положень ст.235-1 КУпАП військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п`ятою статті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями124-1-126, статтею 132-1 цього Кодексу.

У свою чергу, стаття 130 КУпАП до переліку вказаних статей і частин статей не належить.

За змістом ч.1 ст.15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Разом з цим, адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, не належить до військових адміністративних правопорушень, і воно вчинене ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху (водієм), а тому висування ОСОБА_1 вимог поліцією щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як водієві транспортного засобу обгрунтовано проводилось в спеціально передбаченому порядку, який міститься у вимогах ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, а також керуючись Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, якою не передбачено ні виклик, ні повідомлення Військової служби правопорядку, що спростовує доводи захисту про протилежне.

Крім того, слід також зауважити й на тому, що порядок огляду, який передбачений ст.266-1 КУпАП та який, на думку сторони захисту, мав бути застосований до ОСОБА_1 передбачає саме огляд суб`єкта, однак в даному випадку суб`єкт від такого огляду взагалі відмовився.

Доводи сторони захисту про зупинку, спілкування з водієм, проведення попереднього огляду водія та складання матеріалів різними службовими особами, суд вважає надуманими та таким, що не впливають на зміст інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, адже на відеозаписі чітко видно як поліцейські працювали спільно, взаємодіяли між собою, перебували увесь час на місці події та таким чином розподілили між собою обов`язки. При цьому, законодавством імперативно не визначено хто саме з поліцейських наряду повинен складати протокол, оскільки правовий статус «уповноваженої посадової особи» має кожен працівник поліції, який виконує службові обов`язки.

Інші доводи сторони захисту не беруться судом до уваги, з огляду на те, що не є суттєвими та жодним чином не впливають на обставини вчинення адміністративного правопорушення, кваліфікацію дій ОСОБА_1 , та не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, відповідно порушення пункту 2.5. Правил дорожнього руху України.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст.34-35 цього Кодексу обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв`язку з чим, враховуючи характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч.1 ст.130 КУпАП, - у виді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а тому, з огляду на викладене, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Керуючись ст.33, 40-1, 130, 266, 283, 284, 285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови правопорушнику, сума штрафу відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення даної постанови до виконання становить три місяці.

Суддя: Верещинська Я. С.