Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №133/1180/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

Справа №133/1180/25

09.09.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань Козятинського міськрайонного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025020230000056 від 07.02.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Харків, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , у невстановлені у ході проведення досудового розслідування час, день та місці, виконуючи службові завдання та перебуваючи на тимчасово окупованій території України в зоні проведення бойових дій, діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, незаконно придбав шляхом знахідки наступальну осколкову ручну гранату М67 іноземного виробництва (США) та оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, які сховав у рюкзаку між своїх речей, тим самим розпочав зберігати її без передбаченого законом дозволу. У подальшому ОСОБА_4 перевіз наступальну осколкову ручну гранату М67 іноземного виробництва (США) та оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 з зони проведення бойових дій до свого місця проживання в АДРЕСА_1 та продовжив зберігати в автомобілі марки «VOLKSWAGEN GOLF» д.н.з. НОМЕР_3 .

07 лютого 2025 року о 04:27 год. на стаціонарному посту поліції в с. Махнівка, Хмільницького району, Вінницької області працівниками батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції зупинено автомобіль марки «VOLKSWAGEN GOLF» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на той час був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . Під час поверхневого огляду речей ОСОБА_4 у рюкзаку виявлено та вилучено наступальну осколкову ручну гранату М67 іноземного виробництва (США), яка відповідно до висновку експерта № CE-19/102- 25/3170-ВТХ від 26.02.2025, відноситься до бойового припасу, а також виявлено та вилучено оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-25/3171-ВТХ від 21.02.2025, відноситься до бойового припасу.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю та беззастережно, визнав усі обставини викладені в обвинувальному акті. Відповідаючи на поставлені питання дав показання, які повністю узгоджуються з обставинами викладеними у інкримінованому йому обвинуваченні. Зазначив, що є військовослужбовцем ЗСУ. 04.01.2025 йому змінили місце дислокації в м. Черкаси, після цього виїхав у Вінницьку область, де проходив військову службу. Коли обжився на новому місці у Вінницькій області, почав розбирати особисті речі та у своєму рюкзаку виявив дві гранати. Планував їх передати на КПП у м. Вінниці. Вказані гранати він знайшов під час виконання бойових завдань та вподальшому зберігав їх у своєму рюкзаку, який возив із собою у автомобілі марки фольксваген гольф. Із зони бойових дій він вийшов 06.01.2025. 5 діб був у м. Черкаси. Після Черкас, його відрядили в м. Тростянець Вінницької області. 07.02.2025 він їхав на своєму автомобілі фольксваген гольф в с. Махнівка Вінницької області, де його зупинили працівники патрульної поліції та виявили в його особистих речах вказані дві гранати. Вказані дві гранати він добровільно видав працівникам поліції.

У зв`язку з повним визнанням вини обвинуваченим, прокурор просив суд обмежити обсяг дослідження доказів у справі, а саме просив не досліджувати докази по доказуванню події кримінального правопорушення, винуватості ОСОБА_4 , оскільки обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, визнав час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення. Прокурор просив суд дослідити докази, що впливають на ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, обставини, що характеризують його особу, пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник проти обмеження обсягу дослідження доказів у справі не заперечували та наголосили, що розуміють, що в разі визнання судом недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 під час судового розгляду справи свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся, дав викривальні показання. За таких обставин, суд вважає, що визнання ОСОБА_4 фактичних обставин справи є добровільними та істинними, а обвинувачений, його захисник проінформовані про відсутність в подальшому в них права оспорювання цих фактичних обставин в апеляційному порядку.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи доведені наявними в справі доказами, які не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, визнає фактичні обставини справи доведеними.

Суд дійшов висновку, що придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 винний у його вчиненні та підлягає покаранню за вчинення цього кримінального правопорушення.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Прокурор просив суд призначити обвинуваченому покарання у вид 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк, а також покласти на обвинуваченого обв`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Захисник обвинуваченого та обвинувачений у судовому засіданні підтримали позицію прокурора щодо міри та розміру покарання.

Заслухавши обвинуваченого, його захисника та прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд дійшов до таких висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановленні. Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 , є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується позитивно, не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи особу ОСОБА_4 , визнання ним винуватості, наявність пом`якшуючих обставин, а також відсутність обтяжуючих обставин, суд доходить висновку про необхідність призначити покарання у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 263 КК України на рівні мінімальної межі у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень. Призначення обвинуваченому більш суворого покарання, буде явно несправедливим через його суворість.

Враховуючи встановленні судом обставини, суд, на підставі ст. 75 КК України, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, та вважає за можливе прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням. Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку призначення покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років. У випадках, передбачених частинами першою, другою ст. 75 КК України, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Враховуючи обставини справи, встановленні судом, та особу обвинуваченого, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання та наявність підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Перелік обов`язків, які суд покладає на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, передбачені ст. 76 КК України. Суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Щодо речових доказів слід вирішити питання відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз, а саме судової експертизи №СЕ-19/102-25/3171-ВТХ у розмірі 6367,20 грн., та судової експертизи №СЕ-19/102-25/3170-ВТХ в розмірі 6367,20 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ст. 124 КПК України.

В ході досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувався. Підстав для його застосування до вступу вироку у законну силу суд не вбачає.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідчим суддею застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: 14.02.2025 слідчим суддею у справі №133/478/25 накладено арешт на бойові припаси, який підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 65, 66 та 67, 75 та 76 КК України, ст.ст. 100, 124, 127-129, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Харків, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом зазначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, та встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі п. п. 1 та 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- повідомляти командира військової частини за місцем проходження ним військової служби, а у випадку звільнення його з військової служби уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до командира військової частини за місцем проходження ним військової служби, а у випадку звільнення його з військової служби до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, а у випадку звільнення його з військової служби без погодження уповноваженого органу з питань пробації.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за виконанням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього вказаним вироком обов`язків покласти на командира військової частини, в якій він проходить військову службу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не застосовувати.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14.02.2025 у справі №133/478/25, - скасувати.

Речові докази у справі, а саме бойові припаси - наступальну осколкову ручну гранату М67 іноземного виробництва (США), та оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 – знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 12734,40 гривень.

Вирокнабирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.

Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Суддя ОСОБА_6

09.09.2026