Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №126/1809/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Справа № 126/1809/26

Провадження № 3/126/770/2026

"08" вересня 2026 р. м. Бершадь

Суддя Бершадського районного суду Вінницької області Рудь О. Г.

розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався ,

за ст. 173 КУпАП ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 144842 від 30.07.2026, 23.07.2026 близько 20 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив сварку з односельчанином ОСОБА_2 в ході якої виражався в його сторону нецензурною лайкою, погрожував йому фізичною розправою, вхопив руками за шию, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мазур С.М., надала до суду письмові заперечення на адміністративний протокол, оскільки вважає, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Протокол містить відомості, які не відповідають дійсності. У протоколі зазначено, що подія, яку працівник поліції кваліфікував за ст. 173 КУпАП, нібито мала місце 23.07.2026 року. Однак фактично подія, про яку йдеться, відбулася 26.07.2026 року. Таким чином, у протоколі неправильно зазначено одну з основних та обов`язкових обставин адміністративного правопорушення - час його вчинення. При цьому сам протокол про адміністративне правопорушення було складено лише 30.07.2026 року, тобто через чотири дні після фактичної події. ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він нібито «біля будинку вчинив сварку»,

внаслідок чого нібито порушив громадський порядок і спокій громадян. Однак сама по собі сварка між двома особами не є автоматично дрібним хуліганством.

На момент конфлікту на вулиці не було сторонніх осіб. Таким чином, з протоколу не можна визначити, громадський спокій яких конкретно громадян було порушено. У протоколі не конкретизовано, які саме слова чи дії вчиняв ОСОБА_1 , у чому саме полягав їх хуліганський характер, чий саме громадський спокій було порушено, які громадяни стали очевидцями таких дій, які саме наслідки настали для громадського порядку. Крім того, працівниками поліції також фактично залишено поза увагою причину виникнення конфлікту, який виник після того, як ОСОБА_2 , за твердженням ОСОБА_1 , сильно побив його собаку. Саме ця конкретна ситуація стала причиною з`ясування стосунків між ними. ОСОБА_2 своєю поведінкою провокував подальший розвиток конфлікту. Також у протоколі не зазначено жодного свідка події, який міг би підтвердити, що ОСОБА_1 вчиняв нецензурну лайку; образливо чіплявся до громадян; здійснював інші хуліганські дії; порушив громадський порядок; порушив спокій сторонніх громадян. Просить провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою не визнав, пояснив, що він громадський порядок та спокій громадян не порушував. З обставинами, викладеними у протоколі не погоджується, оскільки відомості, зазначені у протоколі, не відповідають фактичним обставинам події, а належних та достатніх доказів на підтвердження складу адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП матеріали справи не містять.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з диспозиції ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.

Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у формі прямого або непрямого умислу. При цьому особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей. Саме за цими ознаками дрібне хуліганство відрізняється від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність.

Згідно матеріалів справи, пояснень ОСОБА_1 вбачається, що докази того, що він вчинила дрібне хуліганство, що було направлене на порушення громадського порядку, відсутні. Мети щодо порушення громадського порядку та спокою громадян з боку ОСОБА_1 не встановлено.

З урахуванням наведеного, в даному випадку відсутні такі суб`єктивні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, як мотив вчинення і направленість умислу, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень та злочинів, а також відсутні дії, які згідно ст. 173 КУпАП становлять об`єктивну сторону даного правопорушення.

Всупереч цих вимог до протоколу не додано доказів, які б безперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, а тому констатація факту вчинення ним адміністративного правопорушення в протоколі є припущенням, яке на доказах не грунтується.

Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само, не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ч. 2 ст. 254 КУпАП, а саме протокол складений пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Таким чином, співробітником ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області було порушено вимоги до оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 254 КУпАП, а саме не дотримано строку складення не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Крім того, в протоколі не зазначено жодного свідка події, який міг би підтвердити, що ОСОБА_1 вчиняв нецензурну лайку, образливо чіплявся до громадян, здійснював інші хуліганські дії чим порушив громадський порядок та спокій сторонніх громадян.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 173, 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. Г. Рудь