Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №697/2183/24 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2183/24

Провадження № 2/697/90/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Деревенського І.І.

за участю секретаря судового засідання Задорожнього К.О. ,

представника позивача - адвоката Шишки Р.І. (в режимі відеоконференцзв`язку)

представника відповідача - адвоката Бодачевської М.В. (в режимі відеоконференцзв`язку)

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Каневі Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Канівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_33, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Служба захисту дітей виконавчого комітету Ліплявської сільської ради про встановлення факту батьківства та про розподіл одноразової грошової допомоги між членами сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, стягнення грошових коштів з членів сім`ї на користь малолітньої дитини загиблого (померлого) військовослужбовця,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Шишка Руслан Іванович звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства та про розподіл одноразової грошової допомоги між членами сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, стягнення грошових коштів з членів сім`ї на користь малолітньої дитини загиблого (померлого) військовослужбовця.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнення, посилається на те, що ОСОБА_1 , з липня 2007 року проживала без укладення шлюбу, разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Софіївка, Золотоніського району, Черкаської області.

В період спільного проживання у них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є неповнолітнім та перебуває на утриманні матері. Запис про батька дитини у свідоцтво про народження був зроблений позивачем у відповідності до вимог ст. 135 СК України, згідно з якими « При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою».

Спільним подружнім життям проживали до травня 2016 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер, (загинув під час виконання бойового завдання), про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 30.11.2022, актовий запис № 222.

Встановлення факту батьківства необхідно позивачу ОСОБА_1 для здійснення перерозподілу суми одноразової грошової допомоги між особами, які мають на неї право та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, неповнолітній дитині загиблого військовослужбовця та отримання неповнолітнім ОСОБА_5 пенсії та пільг по втраті годувальника.

Для оформлення пенсії неповнолітній дитині по втраті годувальника та нарахування і виплати одноразової грошової допомоги, сторона позивача звернулася за консультацією до ІНФОРМАЦІЯ_4 де їх направили до ІНФОРМАЦІЯ_5 для отримання там документів, підтверджуючих смерть ОСОБА_4 під час виконання бойового завдання, оскільки останній направлявся до Збройних сил України ІНФОРМАЦІЯ_6 . Прибувши туди, працівник ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомила позивачу, що документи вони віддали вдові померлого ОСОБА_3 та запропонувала написати заяву про отримання одноразової грошової допомоги у відповідності та на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Позивач зазначає, що під час розмови з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачу повідомили, що вдова ОСОБА_3 запевнила працівників ІНФОРМАЦІЯ_7 про те, що у покійного ОСОБА_4 окрім неї, інших близьких родичів, в тому числі і позашлюбних дітей немає, хоча достеменно знала про те, що у ОСОБА_4 є неповнолітній син ОСОБА_6 , оскільки постійно (до смерті та після смерті ОСОБА_4 ) перераховувала грошові кошти, неодноразово спілкувалася з ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_3 не повідомила ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що вона звернулася із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_7 про отримання одноразової грошової допомоги, як вдова загиблого ОСОБА_8 ..

Тому на думку позивача виник спір, стосовно нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, на користь неповнолітньої дитини загиблого військовослужбовця, яку здійснює ІНФОРМАЦІЯ_33.

Стороною позивача зроблено посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та п. 1.6. «Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану», визначеного наказом Міністра оборони України № 45 від 25.01.2023, питання перерозподілу суми виплати одноразової грошової допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

У грудні 2022 року ОСОБА_1 подала до Канівського міськрайонного суду Черкаської області із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту батьківства ОСОБА_4 стосовно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Встановлення факту батьківства необхідно заявниці для отримання (перерозподілу) одноразової грошової допомоги та призначення пенсії по втраті годувальника для неповнолітньої дитини.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2023 по справі № 697/1996/22 вимоги заяви у справі задоволено у повному обсязі. Суд погодився з доводами поданої у справі заяви, як обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими доказами.

Не погоджуючись з даним рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2023 вдова померлого ОСОБА_4 , ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.

Постановою Черкаського апеляційного суду по справі № 697/1996/22, провадження 22-ц/821/792/23, рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2023 у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Канівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту батьківства - скасовано. Апеляційним судом зазначено, що вирішення усіх спорів з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві, має здійснюватися у порядку адміністративного судочинства. Провадження у даній цивільній справі - закрито.

Стороною позивача було направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_8 за вихідним № 51/7 від 26.06.2023 про призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України - ОСОБА_4 його сину ОСОБА_6 . 24.11.2023 позивачу була направлено відповідь за вихідним № 952/9/12125 про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на протокол комісії ІНФОРМАЦІЯ_32.

Також, стороною позивача було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_32 за вихідним № 51/9 від 18.09.2023 про надання інформації про надходження, розгляд, призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки ОСОБА_1 подала заяву про нарахування та виплату одноразового грошової допомоги в зв`язку зі смертю військовослужбовця була написана та подана через ІНФОРМАЦІЯ_9 ще 24.04.2023 та зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_10 за вхідним № 2915 від 24.04.2023, а у ІНФОРМАЦІЯ_11 зареєстрована за вхідним № 1217 від 25.04.2023.

04.11.2023 ІНФОРМАЦІЯ_33 направило відповідь за вихідним № 423/7376 в якому було зазначено про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ОСОБА_7 , законним представником якого є ОСОБА_1 на підставі рішення комісії. При цьому до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_32 було додано протокол комісії МОУ за № 13/в від 14.07.2023 з якого вбачається, що «одноразову грошову допомогу призначено дружині загиблого ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ) в сумі 15 000 000 грн.. Допомога була призначена, оскільки даних про наявність у загиблого неповнолітнітніх дітей, на час призначення допомоги не було. Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку».

Стороною позивача було направлено відповідачу ОСОБА_3 листи від 22.08.2024 та повторний від 06.09.2024 з пропозицією щодо добровільного перерозподілу суми одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця між особами, які мають на неї право, але до цього часу ні відповіді, ні пропозицій, ні грошових коштів позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 , не отримала.

На думку позивача, з урахуванням вищенаведене, вбачається, що відповідач ОСОБА_3 , одноособово, ввівши в оману працівників ІНФОРМАЦІЯ_7 і ІНФОРМАЦІЯ_12 , не повідомивши про існування неповнолітнього сина ОСОБА_6 у загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , хоча достеменно знала про існування неповнолітнього сина, отримала одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю військовослужбовця в сумі 15 000 000 грн. та привласнила ці кошти. Тому виник спір, який можливо вирішити тільки в судовому порядку.

З урахуванням вищевказаного позивач просить суд:

-встановити факт визнання батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , громадянина України уродженця села Софіївка, Золотоніського району, Черкаської області стосовно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , уродженця села Ліпляве, Черкаського району, Черкаської області;

-перерозподілити одноразову грошову допомогу у сумі 15 000 000 гривень, яка була призначена та виплачена ОСОБА_3 на інших осіб, які мають на неї право, після загибелі ОСОБА_4 , а саме, на його сина, ОСОБА_2 ;

- стягнути з ОСОБА_3 - 7 500 000 гривень, як частку одноразової грошової допомоги на користь ОСОБА_2 в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_1 у зв`язку із загибеллю його батька військовослужбовця ОСОБА_4 .

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_1 , судовий збір у сумі 13 581 грн. 44 коп.;

- стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення експертизи ДНК;

- стягнути з ОСОБА_3 витрати за надання професійної правничої допомоги.

Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухіна Г.С. від 07.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

11.10.2024 на виконання ухвали суду від 07.10.2024 від представника позивача адвоката Шишки Р.І. надійшла заява (а.с. 211-225, т. 1).

15.10.2024 ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.226-227, т.1).

24.10.2024 через систему «електронний суд» від представника третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_32 Кучми А.Г. надійшли додаткові пояснення. Відповідно до яких останні зазначили, що відповідно до рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_32 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія) оформленого протоколом N°13/в від 14.07.2023, Комісією було прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги дружині загиблого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 в сумі 15000000 грн.. Згадана допомога була призначена, оскільки даних про наявність у загиблого неповнолітніх дітей чи інших родичів на час прийняття рішення не було. Міноборони здійснило призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_4 особі, яка мала на це право та звернулася з відповідною заявою та комплектом документів у встановленому порядку, у повному розмірі суми 15000000 грн., що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Відповідно до п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, абзацу 4 п. 2 Постанови №168 визначено: якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи (члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Зазначила, що питання перерозподілу суми одноразової грошової допомоги повинно вирішуватися між позивачем та іншими особами, які отримали частину одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_4 , за взаємною згодою або в судовому порядку(а.с.235-253, т.1).

05.11.2024 на виконання ухвали суду від 15.10.2024 від Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районні Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла витребувана інформація (а.с.3-5, т.2).

03.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - Герасевич О.А., надійшли заперечення, щодо позовної заяви (а.с.40-44, т.2).

17.03.2025 ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухіна Г.С. у справі призначено судово молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: «Чи є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .?». Виконання якої доручено експертам КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпровської обласної ради. Провадження у справі зупинено (а.с.117-119, т.2).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 03.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.03.2025 залишено без змін (а.с.183-186, т.2).

27.05.2025 на адресу суду надійшов висновок експерта №150-МГ (а.с. 192-197, т.2).

16.06.2025 ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухіна Г.С. поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.200, т.2).

24.06.2025 ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухіна Г.С. підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с . 211-212, т.2).

23.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Шишки Р.І. надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та витрат за проведення експертизи відповідно до якої останні просив суд стягнути на користь позивача витрати за проведення експертизи ДНК в розмірі 24299,90 грн. (24059,30 грн. + 240,60 грн.) та витрати за надану професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 122500,00 гривень. (а.с.225-240, т.2).

24.07.2025 від представника Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Матвійчук С.І. надійшли письмові пояснення відповідно до яких остання просить суд винести рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 за №02 від 30 січня 2012 року виконавчим комітетом Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області відповідно до рішення суду, де у відомостях про батьківство зазначити батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , громадянина України, виключивши відомості про ОСОБА_9 та видати нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище « ІНФОРМАЦІЯ_31 » на прізвище « ІНФОРМАЦІЯ_31 », решту відомостей, а також дату народження та місце народження дитини залишити без змін; винести рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витрат за проведення експертизи ДНК та витрат за надану професійну правничу допомогу адвоката; Дане письмове пояснення вважати також як виступ в судових дебатах. Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.07.2025; судовий розгляд проводити без участі представника Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та вирішити справу з урахуванням поданих пояснень. Дане письмове пояснення обґрунтоване тим, що ознайомившись з матеріалами справи останні вважають, що Канівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не є належним відповідачем у справі і вимога, що стосується зобов`язального характеру не підлягає до задоволення. На думку представника Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та враховуючи мету встановлення факту, що має юридичні наслідки, а це право на отримання одноразової допомоги, розподіл такої допомоги між членами сім`ї загиблого(померлого) військовослужбовця, стягнення грошових коштів з члена сім`ї на користь малолітньої дитини загиблого(померлого) .військовослужбовця стороною позивача невірно вибрано коло учасників справи. Вважають, що в що в частині позивних вимог щодо зобов`язання Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 за №02 від 30 січня 2012 року, складеного виконавчим комітетом Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області відповідно до рішення суду, де у відомостях про батьківство зазначити батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , громадянина України, виключивши відомості про ОСОБА_9 та видати нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище « ІНФОРМАЦІЯ_31 » на прізвище « ІНФОРМАЦІЯ_31 », решту відомостей, а також дату народження та місце народження дитини залишити без змін є безпідставними та не обґрунтованими і в цій частині слід відмовити за безпідставністю. Крім того, позивач ОСОБА_1 до Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявами/заявою про внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 за №02 виданого 30 січня 2012 року виконавчим комітетом Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області відповідно до рішення суду, де у відомостях про батьківство зазначити батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , громадянина України, виключивши відомості про ОСОБА_9 та видати нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище « ІНФОРМАЦІЯ_31 » на прізвище « ІНФОРМАЦІЯ_31 », решту відомостей, а також дату народження та місце народження дитини залишити без змін не зверталася. Канівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмов, щодо внесення змін до актового запису позивачеві не надсилали. Крім того, представником позивача 22.07.2025 подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та витрат за проведення експертизи, то хочемо заперечити, щодо стягнення їх з Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) так, як даний відділ не є розпорядником бюджетних коштів, не обслуговується казначейством і відсутні відкриті рахунки (а.с.241-245, т.2).

24.07.2025 ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухіна Г.С. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.5-7, т.3).

28.07.2025 через систему «Електронний суд» на виконання ухвали суду від 24.07.2025 від представника позивача адвоката Шишки Р.І. надійшла заява про усунення недоліків (а.с. 11-39, т.3).

30.07.2025 ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухіним Г.С. клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження задоволено та повернуто на стадію підготовчого засідання (а.с.43-44, т.3).

30.07.2025 ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухіним Г.С. справу передано на розгляд Ладижинському міському суду Вінницької області (а.с.47-48, т.3).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025 справу передано на розгляд судді Ладижинського міського суду Вінницької області Корнієнко О.М. (а.с.55, т.3).

27.08.2025 ухвалою судді Ладижинського міського суду Вінницької області Корнієнко О.М. справу передано на розгляд Канівського міськрайонного суду Черкаської області (а.с.56-57, т.3).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025 справу передано на розгляд судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенському І.І. (а.с.61-62, т.3).

06.10.2025 ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенського І.І. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.64-66, т.3).

13.10.2025 через систему «Електронний суд» на виконання ухвали суду від 06.10.2025 від представника позивача адвоката Шишки Р.І. надійшла заява (а.с. 69-96, т.3).

17.10.2025 ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенського І.І. відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.97-98, т.3).

20.11.2025 на виконання ухвали суду від 23.10.2025 від Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районні Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла витребувана інформація (а.с.105-106, т.3).

05.02.2026 ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенського І.І. підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с . 142-143, т.3).

03.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Бодачевського Р.В. надійшли пояснення. Дані пояснення обґрунтовані тим, що сторона відповідача по справі не скористалась своїм право на подачу відзиву на позовну заяву, проте для розуміння позиції сторони відповідача по справі, відповідно до п.3 ч.1 ст. 43 ЦПК України надає свої пояснення в письмовій формі. ОСОБА_4 є чоловіком відповідачки по справі ОСОБА_3 .. ОСОБА_4 проходив службу у складі Збройних Сил України на особливий період під час загальної мобілізації та загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Смерть військовослужбовця ОСОБА_4 пов`язана із захистом Батьківщини . Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачена виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця. Згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. Згідно ч.3 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень. Редакція статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» станом на день смерті ОСОБА_4 передбачала гарантії права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону: батькам, одному із подружжя, який не одружився вдруге, дітям, які не досягли повноліття, утриманцям загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення)". Згідно ч.1 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Військовослужбовець ОСОБА_4 особистого розпорядження на виплату одноразової грошової допомоги не залишав. Із осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, крім дружини ОСОБА_3 є донька від першого шлюбу. Відповідач зазначає, що за домовленістю ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 від першого шлюбу було вирішено, що кошти одноразової грошової допомоги будуть виплачуватись ОСОБА_3 , донька нині покійного військовослужбовця відмовилась від виплат. Зазначає, що ч. 9, 10 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачають, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби врегульовано «ПОРЯДОКОМ призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» , що затверджено Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013. У спосіб передбачений «ПОРЯДОКОМ призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» , що затверджено Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року та на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ОСОБА_3 звернулась щодо отримання одноразової грошової допомоги у випадку загибелі чоловіка військовослужбовця та згідно рішення комісії МОУ, що оформлено протоколом № 1/168 від 05.01.2023 дружині загиблого військовослужбовця призначена виплата в розмірі 15000000 грн. Згідно п.1.10 розділу І «Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України у період дії воєнного стану» , що затверджено наказом МОУ № 45 від 25.01.2023 року , призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_3 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД; залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців. Представник відповідача зазначає, що рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу. ОСОБА_1 в інтересах непонолітного ОСОБА_7 зверталась на адресу ІНФОРМАЦІЯ_15 із заявою від 24.04.2023 про виплату ОГД у зв`язку із загибеллю батька дитини військовослужбовця ОСОБА_4 . До заяви від 24.04.2023 про призначення ОГД у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_12 долучено рішення Канівського міскрайонного суду Черкаської області у справі №697/1996/22 від 20.02.2023 та копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_13 виданого Канівським ДРАЦС від 30.03.2023, яке видано на підставі судового рішення Канівського міськрайонного суду № 697/1996/22 від 20.02.2023 про встановлення батьківства ОСОБА_14 щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_15 . Судове рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2023 у справі № 697/1996/22, яким встановлено батьківство військовослужбовця ОСОБА_14 щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_2 було ухвалено без залучення в якості заінтересованої особи дружини нині покійного ОСОБА_14 , чим порушено вимоги ЦПК України, що стало підставою для подальшої подачі дружиною нині покійного військовослужбовця апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду. Постановою Черкаського апеляційного суду від 23.05.2023 у справі № 697/1996/22 рішення Канівського міськрайонного суду від 20.02.2023 скасовано та ухвалено провадження у даній справі закрити. Підставою закриття провадження у справі № 697/1996/22 стало наявність публічно правового спору, який підлягає вирішенню в порядку передбаченому КАС України. Черкаським апеляційним судом роз`яснено, що такого роду спори, щодо виплат у разі загибелі військовослужбовця мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства. Після ухвалення рішення Черкаським апеляційним судом у справі №697/1996/22 ОСОБА_16 направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_32 та у відповідні відділи ТЦК копії цього рішення для відома. 14.07.2023 згідно витягу із протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_32 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою ОГД та компенсаційних сум, зокрема п.28 відмовлено ОСОБА_1 , яка діяла в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 у виплаті ОГД за загибель військовослужбовця ОСОБА_4 у зв`язку із тим, що ОГД за зигабель військовослужбовця ОСОБА_4 раніше призначена до виплати дружині ОСОБА_3 . Рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_32 № 13/в від 14.07.2023 ОСОБА_1 не оскаржувала та звернулась до ОСОБА_3 із позовом про встановлення батьківства та перерозподіл ОГД, та стягнення із ОСОБА_3 7500000 грн. ОГД, яка була їй призначена та на думку позивачки виплачена Міністерством оборони України, як ОГД за загибель військовослужбовця чоловіка ОСОБА_4 в повному обсязі. При цьому стороною позивачів по справі не залучено в якості сторони по справі іншого кровного родича - доньку нині покійного військовослужбовця ОСОБА_4 : ОСОБА_17 , яка проживає в тому ж населеному пункті що й позивачка по справі с. Ліпляве, Черкаського району, Черкаської області про що стороні позивача було достовірно відомо. Судове рішення у даній справі прямо впливає на права та інтереси ОСОБА_17 . Представник відповідача зазначає, що в договірних та позадоговірних відносинах ОСОБА_3 із стороною позивача по справі не перебувала та не перебуває. Як вбачається із позовної заяви та доданих на її обґрунтування матеріалів ОСОБА_3 будь-яких актів цивільного законодавства не порушувала, що могло б спричинити шкоди неповнолітній дитині ОСОБА_7 . Таким чином, в поведінці ОСОБА_3 відсутній склад цивільного правопорушення за яке може настати цивільно - правова відповідальність у виді стягнення коштів в сумі 7500000 грн.. Тому, ОСОБА_3 не може бути відповідачем у справі про перерозподіл одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця. Також, наголосив на тому, що ОСОБА_3 не являється розпорядником ОГД та не вирішує питання призначення чи не призначення ОГД. На час виникнення спірних правовідносин (прийняття Комісією ІНФОРМАЦІЯ_32 рішення від 14.07.2023) виникла ситуація, яка визначена абзацом 13 пункту 2 Постанови №168 та пункту 1.6 Порядку №45, а саме: після призначення протоколом комісії Міноборони України одноразової грошової допомоги дружині загиблого військовослужбовця, за одержанням такої допомоги звернулась позивач в інтересах неповнолітньої дитини , а тому питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Натомість, за взаємною згодою осіб або в судовому порядку вирішується питання щодо перерозподілу суми ОГД між особами, які мають на неї право, лише у випадку не тільки після призначення ОГД, але і після виплати ОГД у повному розмірі. Як станом на час подачі цього позову, так і станом на даний час у цій справі відповідачем не були надані докази виплати дружині загиблого ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги. Матеріалами справи підтверджено лише призначення дружині загиблого ОСОБА_14 одноразової грошової допомоги. Таким чином , спір щодо перерозподілу ОГД не набуває приватно - правового , а підлягає вирішенню в порядку передбаченому КАС України , шляхом оскарження рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_32 про відмову в призначенні та виплаті ОГД у разі встановлення першочергово факту родства та реєстрації цього факту в органах реєстрації актів цивільного стану між дитиною та загинувшим військовослужбовцем ОСОБА_4 . Розгляд справи в частині перерозподілу ОГД із залученням в якості відповідача по справі ОСОБА_3 в порядку передбаченому ЦПК України є неефективним способом захисту прав неповнолітньої особи , та є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог , що неоднократно наголошувалось в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16; від 29.09.2020 року у справі № 378/596/16-ц ; від 15.09.2022 у справі №910/12525/20. Таким чином, сторона відповідача по справі ОСОБА_3 дотримується позиції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про перерозподіл ОГД та стягнення із ОСОБА_3 7500000 грн. В частині, що стосується встановлення факту батьківства, то стороною відповідача по справі не заперечується, що ця обставина підлягає розгляду та встаноленню в порядку цивільного судочинства проте за іншого складу учасників (а.с.152-165, т.3).

У судовому засіданні 26.08.2026 судом завершено розгляд справи та суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку із чим оголошено перерву для виготовлення повного тексту судового рішення до 04.09.2026.

Позивач ОСОБА_18 яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, свої інтереси уповноважила представляти адвоката Шишку Р.І..

Представник позивача - адвокат Шишка Р.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в уточненій позовній заяві. Також просив стягнути на користь позивача понесені останньою судові витрати, а саме: судовий збір, витрати за проведення судової експертизи та витрати на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, свої інтереси уповноважила представляти адвоката Бодачевську М.В..

Представник відповідача - адвокат Бодачевська М.В. у судовому засіданні щодо встановлення факту батьківства не заперечувала, щодо позовної вимоги про розподіл одноразової грошової допомоги заперечувала. Зазначила, що матеріалами справи підтверджено лише призначення дружині загиблого одноразової грошової допомоги. Також наголосила на тому, що спір щодо перерозподілу ОГД не набуває приватно - правового, а підлягає вирішенню в порядку передбаченому КАС України, шляхом оскарження рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_32 про відмову в призначенні та виплаті ОГД у разі встановлення першочергово факту родинних відносин та реєстрації цього факту в органах реєстрації актів цивільного стану між дитиною та загинувшим військовослужбовцем ОСОБА_4 . Розгляд справи в частині перерозподілу ОГД із залученням в якості відповідача по справі ОСОБА_3 в порядку передбаченому ЦПК України є неефективним способом захисту прав неповнолітньої особи , та є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, що неоднократно наголошувалось в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16; від 29.09.2020 року у справі № 378/596/16-ц; від 15.09.2022 року у справі № 910/12525/20 . Таким чином , сторона відповідача по справі ОСОБА_3 дотримується позиції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про перерозподіл ОГД та стягнення із ОСОБА_3 7500000 грн.. Щодо витрат на правову допомогу зазначила, що вони є завищеними та підлягають задоволенню в розмірі 5000 грн.. Також просила суд надати їй 5 днів для подання заяви про понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Представник заінтересованої особи - Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився направив на адресу суду лист в якому просив розгляд справи проводити без його участі. Щодо позовних вимог покладаються на розсуд суду (а.с.125, т.3).

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_32 - ОСОБА_33. у судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» направив заяву про розгляд справи без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_32 та зазначив, що свою позиція щодо позовних вимог зазначена у письмових поясненнях від 02.06.2025 (а.с.212-216, т.3).

Представник заінтересованої особи - Головного управління ПФУ в Черкаській області, у судове засідання не з`явився про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник заінтересованої особи - Служби захисту дітей виконавчого комітету Ліплявської сільської ради Людмила Вінідіктова у судове засідання не з`явилася направила на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, відповідно до якої заінтересована не заперечує, щодо позовних вимог ОСОБА_1 , однак при вирішенні даної позовної вимоги покладається на розсуд суду (а.с.31-32, т.2).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Позивач вказує, що встановлення даного факту їй необхідне для здійснення перерозподілу суми одноразової грошової допомоги між особами, які мають на неї право та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, неповнолітній дитині загиблого військовослужбовця та отримання неповнолітнім ОСОБА_5 пенсії та пільг по втраті годувальника.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданого повторно 24.06.2023 Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №02, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені: батько « ОСОБА_9 », мати « ОСОБА_1 » (а.с.22, т.1).

Із копії актового запису про народження №02 від 30.01.2012, вбачається, що державна реєстрація про народження ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_2 була проведена із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері). Крім того, в актовому записі містяться відмітки: зміни внесено на підставі рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області про встановлення факту батьківства від 20.02.2023 у справі №697/1996/22 до глави 1, 11-15 від 30.03.202. Також мається відмітка проте, що зміни внесено на підставі постанови Черкаського апеляційного суду від 23.05.2023 у справі №22-ц/821/792/232 до граф 1,11-15 від 29.06.2023. Також з даного актового запису вбачається, що було видано свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , повторно видані свідоцтва серії НОМЕР_6 від 30.03.2023 та повторно видано свідоцтва серії НОМЕР_4 від 29.06.2023. Також у графі 1 міститься виправлення наступного змісту « ІНФОРМАЦІЯ_31 », « ІНФОРМАЦІЯ_31 » перечеркнуті на вірне « ІНФОРМАЦІЯ_31 ». У графі відомості про батька спочатку було зазначено батьком « ОСОБА_9 , дані про день народження відсутні, громадянин України», потім зазначені відомості « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Україна», які в подальшому виправлені на « ОСОБА_9 , дані про день народження відсутні, Україна» (а.с.106, т. 3).

З копії свідоцтва про смерть виданого повторно 07.04.2023 Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Авдіївка, Донецької області (а.с.23, т.1).

Із довідки про склад сім`ї №388 від 11.04.2023 виданої Ліплявською сільською радою Черкаської області виданій позивачці, вбачається, що до складу її сім`ї входять вона - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 та її син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вони зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24, т.1).

Відповідно до довідки №869 від 23.08.2024 виданої Ліплявською сільською радою Черкаської області вбачається, що ОСОБА_4 дійсно постійно проживав в домоволодінні позивачки за адресою АДРЕСА_1 в період з 2007 року по 2016 рік (а.с.25, т.1).

З письмових пояснень від 22.08.2024 відібраних адвокатом Шишкою Р.І. в ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що останній знає позивачку з 1978 року, а саме з моменту її народження, а ОСОБА_4 , знає з 1999 року оскільки товаришували з ним, в липні 2007 року останній переїхав проживати до позивачки, вони проживали однією сім`єю без укладення шлюбу майже до травня 2016 року. За час їх спільного проживання у них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому ОСОБА_19 є хрещеним батьком на прохання ОСОБА_4 , який дуже хотів сина. Коли народився ОСОБА_6 , ОСОБА_4 дуже радів з даного приводу, він вихвалявся, що має сина, він дуже любив ОСОБА_6 і навіть після того як припинив проживати з позивачкою часто їздив до сина та разом з ним проводив час. ОСОБА_6 теж любив батька ОСОБА_4 , вони були з ним дуже схожі. Всі обставини ОСОБА_19 знає, оскільки часто бував у гостях, як друг сім`ї, як хрещений батько ОСОБА_6 . За свого життя ОСОБА_4 визнавав своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відносився до нього, як до рідного сина (а.с.26-29, т.1).

З письмових пояснень від 22.08.2024 відібраних адвокатом Шишкою Р.І. в ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , вбачається, що останній знає позивачку з 2004 року, а саме з моменту придбання житлового будинку в с. Ліпляве, Черкаського району, Черкаської області. ОСОБА_4 , знає з липня 2007 року, тобто з торго часу, коли він переїхав проживати до позивачки. Вони проживали однією сім`єю без укладення шлюбу майже 10 років, а саме до травня 2016 року. За час їх спільного проживання у них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 дуже хотів сина, оскільки в нього не було сина і коли народився ОСОБА_6 , то останній дуже радів з даного приводу, він вихвалявся, що має сина, він дуже любив ОСОБА_6 і навіть після того як припинив проживати з позивачкою часто їздив до сина та разом з ним проводив час. ОСОБА_6 теж любив батька ОСОБА_4 , вони були з ним дуже схожі. Всі обставини ОСОБА_20 знає, оскільки проживає з ними по сусідству на одній вулиці. За свого життя ОСОБА_4 визнавав своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відносився до нього, як до рідного сина (а.с.30-33, т.1).

З письмових пояснень від 22.08.2024 відібраних адвокатом Шишкою Р.І. в ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , вбачається, що остання знає позивачку з 1978 року, а саме з моменту її народження. ОСОБА_4 , знає з 2007 року, тобто з того часу коли він переїхав проживати до позивачки. Вони проживали однією сім`єю без укладення шлюбу майже до весни 2016 року. Під час їх спільного проживання у них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 дуже хотів сина та був дуже щасливий коли народився син, він вихвалявся, що має сина. Дуже любив ОСОБА_6 і навіть після того як припинив проживати з позивачкою часто їздив до сина та разом з ним проводив час. ОСОБА_6 теж любив батька ОСОБА_4 , вони були з ним дуже схожі. За свого життя ОСОБА_4 визнавав своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відносився до нього, як до рідного сина (а.с.34-37, т.1).

Із довідки №69 від 12.04.2023 виданої директором КЗ «Ліплявський ліцей» Ліплявської сільської ради Черкаської області Галиною Кубар, вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно навчається у 5 класі вищевказаного навчального закладу (а.с.38, т.1).

Позивачем долучено до матеріалів світлини (а.с.39-44, т.1).

Із виписки по надходженням по карті, яка належить ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , за період з 01.012016 по 27.04.2023, вбачається що її неодноразові від відповідачки - ОСОБА_3 та померлого ОСОБА_4 перераховували грошові кошти на різні суми (а.с.48-678, т.1).

Факт родинних відносин позивачки з ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_20 підтверджується: копією свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , серії НОМЕР_7 від 22.05.1978 в якому батьками останньої зазначені: ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (а.с.45, т.1); копією свідоцтва про народження ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , серії НОМЕР_8 від 16.11.1968 в якому батьками останньої зазначені: ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (а.с.46, т.1); факт зміни прізвища ОСОБА_18 на « ОСОБА_24 » підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_9 від 21.03.1997 (а.с.47, т.1).

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2023 у справі №697/1996/22 заяву ОСОБА_1 про встановлення батьківства було задоволено. Встановлено факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Софіївка, Золотоніського району Черкаської області, відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в селі Ліпляве Канівського району Черкаської області.

Зобов`язано Канівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису №02 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: село Ліпляве Канівського району Черкаської області, внесеного 30.01.2012 виконавчим комітетом Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області, де у відомостях у графі «батько» вказати « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , уродженець села Софіївка, Золотоніського району Черкаської області, громадянин України; в графі «прізвище дитини» « ІНФОРМАЦІЯ_31 » змінити на прізвище « ІНФОРМАЦІЯ_31 », всі інші відомості в актовому записі про народження дитини залишено без змін (а.с.73-75, т.1).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 23.05.2023 у справі №697/1996/22 (провадження 22-ц/821/792/23) рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2023 у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Канівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту батьківства - скасовано, Апеляційним судом зазначено, що вирішення усіх спорів з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві, має здійснюватися у порядку адміністративного судочинства. Провадження у даній цивільній справі - закрито (а.с. 76-80, т.1).

З копії заяви ОСОБА_1 яка діє в інтересах ОСОБА_25 від 24.04.2023 адресованої начальнику ІНФОРМАЦІЯ_22 вбачається, що остання просила виплати їй одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибелю ІНФОРМАЦІЯ_3 батька її малолітнього сина - старшого солдата ОСОБА_4 (а.с.81-82, т.1).

З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_23 від 24.11.2023 за вих. №952/9/12125 на запит адвоката Шишки Р.І., вбачається, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова) установлено, що сім`ям загиблих військовослужбовців, зазначених у пункті 1 цієї Постанови, виплачується одноразова грошова допомога, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Згідно вимог статті 16 -3 підпункту 6 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Відповідно пункту 4.6 наказу Міністра оборони України віл 14.08.2014 № 530 (зі змінами) (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071), документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент соціального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_32 обласними ТЦК та СП. ІНФОРМАЦІЯ_24 для призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) подають у Департамент соціального /забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_32 документи для подальшого розгляду та прийняття рішення по при значені та виплаті одноразової грошової допомоги. На виконання вищезазначених норм, ІНФОРМАЦІЯ_25 , на підставі поданих документів ІНФОРМАЦІЯ_26 , оформлено та подано на розгляд до комісії ІНФОРМАЦІЯ_32 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової: допомоги та компенсаційних сум, визначений макет документі. Документи, у зв`язку із загибеллю колишнього чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_26 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час дії воєнного стану, надіслані на розгляд комісії ІНФОРМАЦІЯ_32 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 25.04.2023 за вих. №952/9/3644. Повідомлено, що станом на 24.11.2023 рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_32 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум протоколом № 13/в від 14.07.2023, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, про що і було повідомлено ОСОБА_1 листом від 25.09.2023 за вих. №952/9/9711 та додано витяг з протоколу комісії ІНФОРМАЦІЯ_32 (а.с.84-86, т.1).

З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_32 від 04.11.2023 за вих. №423/7376 на запит адвоката Шишки Р.І., вбачається останнього повідомлено про те, що Комісією ІНФОРМАЦІЯ_32 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянуто документи ОСОБА_7 (законний представник ОСОБА_1 ) та прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги з викладенням причин відмови в цьому рішенні та долученого витяг з протоколу №13/в від 14.07.2023 (а.с.88-89, т.1).

З витягу з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_32 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум №13/в від 14.07.2023 вбачається, що комісія розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошові допомоги: ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якого рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2023 по справі № 697/1996/22 встановлено факт батьківства загиблого ОСОБА_4 , внесені зміни в актовий запис та свідоцтво про народження дитини в частині зміни прізвища та відомостей про батька, де батьком дитини зазначено ОСОБА_4 . ОСОБА_27 ( ІНФОРМАЦІЯ_27 ), загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану, що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_10 від 08.09.2022 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 09.11.2022 № 321/КЦ/14589. Згідно з пунктом 1 рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_32 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних: сум (далі - Комісія) від 05.01.2023 № 1/168 одноразову грошову: допомогу призначено дружині загиблого ОСОБА_26 в сумі: 15000000 грн.. Допомога була призначена, оскільки даних про наявність у загиблого неповнолітніх дітей, згідно висновку та доповіді ІНФОРМАЦІЯ_12 , на час призначення допомоги не було. Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Враховуючи, що відомості про встановлення батьківства стосовно неповнолітнього ОСОБА_7 надійшли на розгляд Комісії після призначення одноразової грошової допомоги у повному розмірі - відмовити ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги на сина ОСОБА_7 (а.с.90, т.1).

Зі сповіщення командира ВЧ НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_28 №1427 від 31.08.2022 адресованого начальнику ІНФОРМАЦІЯ_12 та начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 вбачається, що останній просив сповістити родичів старшого сержанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , головного сержанта 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , призваного на службу ІНФОРМАЦІЯ_9 , призначеного 17.04.2022 №2. Вірний військовій присязі у бою за Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, загинув під час ведення бойових дій в районі м. Авдіївки Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.101, т.1).

З довідки для членів сімей осіб, які приймали безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва одержаних під час безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України виданої командиром ВЧ НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_29 №292/787 від 29.04.2023 виданої ОСОБА_7 , вбачається, що його батько старший солдат ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України біля населеного пункту Красногорівка, Ясинуватского району, Донецької обл. (а.с.102-103, т.1).

З копії свідоцтва про шлюб від 12.10.2018 серії НОМЕР_11 вбачається, що між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_29 . 12.10.2018 було зареєстровано шлюбу, про що зроблено актовий запис №135. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу « ІНФОРМАЦІЯ_31 » (а.с.107, т.1).

З копії сповіщення начальника ІНФОРМАЦІЯ_15 підполковника ОСОБА_31 адресованого ОСОБА_3 , вбачається, що останню сповіщено зі скорботою про те, що її чоловік, головний сержант 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старший сержант ОСОБА_27 1979 року народження, призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 17.04.2022 року, при виконанні бойових завдань по обороні від російського агресора загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ведення бойових дій в районі м. Авдіївка Донецької області (а.с.108, т.1).

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №399/1029/15-ц вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах для формування доказової бази. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 760/3977/15-ц зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.

Так, 17.03.2025 ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпровської обласної ради, на вирішення експертам поставлені запитання: Чи є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .?»; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

27.05.2025 на адресу суду надійшла вказана справа з КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпровської обласної ради з висновком експерта від 106.05.2025 №150-МГ.

Висновком експерта ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» №150-МГ від 106.05.2025 встановлено, що вірогідність того, що ОСОБА_4 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,999998% (а.с.192-197, т.2).

Експертиза ДНК або молекулярно-генетична експертиза призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, буквального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини.

Для визначення батьківства обов`язковою є присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %).

Також, Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07.05.2009).

Частиною 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до змісту ч.1 ст.121СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч.2 ст.55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Згідно зі ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст.130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 643/9245/18 зроблено висновок, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою свого батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц,від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц,від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц.

У п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає встановленими в судовому засіданні наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а тому заявлені вимоги в частині встановлення факту батьківства підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про розподіл одноразової грошової допомоги між членами сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, стягнення грошових коштів з членів сім`ї на користь малолітньої дитини загиблого (померлого) військовослужбовця, суд зазначає таке.

Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З досліджених вище документів, судом встановлено, що ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 відмовлено у призначенні частки ОГД, оскільки вона вже призначена дружині загиблого ОСОБА_3 ..

Дружині загиблого ОСОБА_4 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 15000000 грн. (витяг з протоколу № 13/в від 14.07.2023) (а.с.90, т.1).

Дружиною загиблого ОСОБА_4 є ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_11 від 12.1.02018 (а.с.107, т.1).

22.08.2024 та 06.09.2024 позивачкою було направлено відповідачці листи-пропозиції, в яких остання пропонувала вирішити питання перерозподілу суми виплати одноразової грошової допомоги між ними за взаємною згодою, шляхом перерахування відповідачкою на особовий рахунок позивачки суми коштів, на які має право неповнолітній син загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , у зв`язку з загибеллю (смертю) його батька ОСОБА_4 , в розмірі 7500 000,00 гри. (а.с.109-118, т.1).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Пунктом 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зазначено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частини третьої статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень; розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 цієї статті.

Згідно із частинами першою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», пунктом 2 якої установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Абзацами 2 - 4 пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

На виконання вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Вказаний Порядок №975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно пункту 5 Порядку №975 визначено, зокрема, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктом 10 Порядку № 975 передбачено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду.

Крім того, Наказом ІНФОРМАЦІЯ_32 від 25.01.2023 року №45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39232, затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі по тексту - Порядок №45).

Пунктом 1.4. Порядку №45 визначено, що особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пункту 1.6 Порядку №45, якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Верховний Суд у постанові від 17.11.2025 у справі № 560/12192/24 сформував висновок щодо застосування положення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09 грудня 2023 року № 3515-ІХ та абзацу 13 пункту 2 Постанови № 168, згідно з яким, коли одноразова грошова допомога вже була призначена і виплачена іншим членам сім`ї загиблого, дія пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень не породжує нового права на повторне призначення або додаткову виплату коштів із державного бюджету. У такій ситуації реалізація права дитини можлива лише у спосіб, прямо передбачений абзацом тринадцятим пункту 2 Постанови № 168, - шляхом перерозподілу вже виплаченої суми між отримувачами за їх взаємною згодою або в судовому порядку. Отже, у випадку, коли одноразова грошова допомога вже виплачена, реалізація права дитини здійснюється не через повторне звернення до ІНФОРМАЦІЯ_32, а шляхом пред`явлення вимоги до фактичних отримувачів коштів про перерозподіл належної їй частки у встановленому законом порядку.

Окрім того, статтею 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім`ї має одинока особа.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Окрім того, статтею 2 Конвенції ООН про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про охорону дитинства», яка закріплює основні принципи охорони дитинства, визначено, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої, другої статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

Аналіз вищевикладених правових норм дає підстави для висновку, що сім`ям загиблих військовослужбовців Збройних Сил, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби.

За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер і спрямована на матеріальну підтримку членів сім`ї загиблого військовослужбовця після втрати ними годувальника, а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.

Суд вважає, що неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інтереси якого представляє позивач ОСОБА_1 , набув право на отримання одноразової грошової допомоги як член сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи кількість осіб, які мають право на ОГД, як члени сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , частка кожного з них, в тому числі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 1/2 кожному, що становить 7 500 000 гривень.

Суд зазначає, що якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб, або в судовому порядку.

Таким чином, ОСОБА_1 обрала належний спосіб захисту інтересів свого сина ОСОБА_2 шляхом звернення до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом про перерозподіл одноразової грошової допомоги та стягнення 1/2 його частки, яка вже була призначена відповідачу.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інтереси якого представляє його мати ОСОБА_1 , підлягає 750000 грн., як частка одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька - військовослужбовця ОСОБА_4 .

Стосовно вирішення питання про стягнення на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в сумі 122500 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: ордер про надання правничої (правової) допомоги серії СА №1034480 від 09.11.2022 (а.с.227, т.2); додаток №1 до Договору (угоди) №51 про надання професійної правничої допомоги адвоката від 09.11.2022, укладений 10.10.2024 (а.с.228, т.2); акт приймання-передачі виконаних робіт по наданню професійної правничої допомоги до Договору (Угоди) №51 про надання професійної правничої допомоги адвоката від 09.11.2022 та додатку №1 до нього від 15.07.2025 (а.с.229, т.2); розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу станом на 15.07.2025 від 15.07.2025 (а.с.231, т.2); квитанцію до прибуткового касового ордеру №51 від 20.07.2025 про прийняття від ОСОБА_32 коштів в сумі 122500 грн. (а.с.230, т. 2). Відповідно до розрахуноку суми гонорару за надану правничу допомогу станом на 15.07.2025 від 0415.07.2025, адвокатом Шишкою Р.І., для ОСОБА_1 надано послуги на загальну суму 122500 грн., з розрахунку 49 годин 00 хвилин витраченого часу адвоката з урахуванням вартості години роботи - 2500 гривень.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Однак обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу з огляду на положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд вважає співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, оскільки вони відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Позивач дійсно отримав правову допомогу від адвоката Шишки Р.І., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

У той же час представником відповідача заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу до 5000 грн..

Враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, кількість судових засідань, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторін, визначеності правової позиції, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання частково в сумі 15000 грн., на користь позивача з відповідача.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати у виді судового збору слід стягнути з відповідача в такому порядку.

Згідно з ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

У зв`язку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір в розмірі 13581,44 грн. (968,96 грн.+ 12112 грн. + 500,48 грн.).

Судом встановлено, що з метою встановлення факту батьківства, судом за клопотанням сторони позивача було призначено судово молекулярно-генетичну експертизу, оплату покладено на позивача, за результатами якої було складено висновок експерта від 06.05.2025 №150-МГ, вартість якої склала 24059,30 грн., яка була сплачена позивачем ОСОБА_1 , докази про що додано до клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме квитанція від 17.04.2025 (а.с.234, т.2).

Тому, оскільки позовна вимога про встановлення факту батьківства задоволена в повному обсязі, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 24059,30 грн..

Водночас, заявлені позивачем вимоги про стягнення понесених нею витрат на оплату за проведення експертизи у розмірі 240,60 грн. (комісія банку) задоволенню не підлягають, оскільки ці витрати не належать до судових витрат, передбачених статтею 133 ЦПК України.

Щодо вимоги представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

У судових дебатах представником позивача адвокатом Бодачевською М.В. було заявлено клопотання про стягнення судових витрат.

Як визначено ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, представнику відповідача ОСОБА_3 - адвокату Бодачевській М.В. необхідно подати докази щодо розміру понесених сторонами судових витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області 04.10.2024 підлягають скасуванню після набрання рішенням законної сили.

На підставі наведеного та керуючись ст.10,12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 293, 319, 353, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Канівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_33, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Служба захисту дітей виконавчого комітету Ліплявської сільської ради про встановлення факту батьківства та про розподіл одноразової грошової допомоги між членами сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, стягнення грошових коштів з членів сім`ї на користь малолітньої дитини загиблого (померлого) військовослужбовця - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Авдіївка, Донецька область, Україна є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: с. (Ліпляве, Черкаський район, Черкаська область).

Перерозподілити одноразову грошову допомогу в сумі 15 000 000 гривень, яка була призначена та виплачена ОСОБА_3 , визначивши належну ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , частку в розмірі 1/2 (одної другої), що становить 7500000 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 , 7 500 000 грн., як частку одноразової грошової допомоги на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_1 , у зв`язку із загибеллю його батька військовослужбовця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_1 , судовий збір у сумі 13 581, 44 коп. (тринадцять тисяч п`ятсот вісімдесят одна гривня 44 копійки); витрати пов`язанні з проведенням молекулярно-генетичної експертизи у розмірі 24059,30 грн. (двадцять чотири тисячі п`ятдесят дев`ять гривень 30 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 15000, 00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Заходи забезпечення позову, здійснені на підставі ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04.10.2024 - скасувати після набрання рішенням законної сили.

Представнику відповідача ОСОБА_3 - адвокату Бодачевській Мирославі Володимирівні протягом п`яти днів після ухвалення рішення подати до суду докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_30 , РНОКПП - НОМЕР_12 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , РНОКПП - НОМЕР_13 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Третя особа 1: Канівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження : вул. Захисників України, 1 (О.Кошового), м. Канів, Черкаський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ - 41882435.

Третя особа 2: ІНФОРМАЦІЯ_33, місцезнаходження: АДРЕСА_6

Третя особа 3: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, місцезнаходження: вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, код ЄДРПОУ - 21366538.

Третя особа 4: Служба захисту дітей виконавчого комітету Ліплявської сільської ради, місцезнаходження: с. Ліпляве, Черкаський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ - 35821118.

Головуючий І . І . Деревенський