Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №695/2903/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2903/26

номер провадження 2-о/695/146/26

09 вересня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про встановлення факту, що має юридичне значення, (встановлення факту належності документів), –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Золотоніського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, а саме: архівних довідок про трудовий стаж та заробітну плату, виданих архівним відділом Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, оскільки в архівних довідках за певний період вказано невірно її по-батькові як « ОСОБА_2 », замість правильного « ОСОБА_3 », тобто допущена помилка. Внаслідок помилки заявниця не може оформити перерахунок пенсії, а тому змушена звернутись до суду із заявою, щоб встановити факт належності правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, направивши до суду заяву, в якій повністю підтримала заявлені вимоги, просила суд їх задовольнити, справу розглядати за її відсутності.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області у судове засідання не з`явився, направив до суду письмові пояснення, в яких просив справу розглядати за його відсутності.

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини осіб, що беруть участь у справі, враховуючи заяви учасників справи, суд розглядає цивільну справу за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документів не збігаються з ім`ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно із роз`ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року “Про встановлення фактів, що мають юридичне значення” при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Суд констатує, що встановлення факту, з приводу якого ОСОБА_1 звернулась до суду, не пов`язане з вирішенням будь-якого спору, оскільки у заявника із зацікавленою особою відсутні будь-які спори про право, а підтвердження факту належності правовстановлюючого документу необхідне їй особисто для подання архівних довідок для перерахунку стажу та пенсії, отже, дана заява, з огляду на відсутність спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до даних паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого Золотоніським МРВ УМВС України в Черкаській області 07.12.1999 року прізвище, ім`я та по батькові власника паспорта вказано як « ОСОБА_1 », яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровськ.

У довідці про присвоєння ідентифікаційного номера від 24.01.2004 року прізвище, ім`я та по батькові особи, якій присвоєний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , вказано як « ОСОБА_1 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 15.01.1966 року ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько – ОСОБА_5 , мати – ОСОБА_6 .

Згідно із свідоцтвом про шлюб, виданим повторно, серії НОМЕР_4 від 07.01.2026 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кам`янського районного управління юстиції у Черкаській області 14.07.1988 року за актовим записом № 65. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище – ОСОБА_8 .

Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до запису № 16 від 01.06.1995 року ОСОБА_1 01.06.1995 року прийнята на роботу в Спільне українсько-польське підприємство «Логос» ЛТД на посаду оператора в цех по виробництву безалкогольних напоїв по контракту; відповідно до запису № 17 від 14.02.2000 року ОСОБА_1 14.02.2000 року звільнена з посади у зв`язку із закінченням строку контракту (ст. 36 п. 2 КЗпП України).

Таким чином, суд вважає, що в оригіналах документів, на підставі яких були видані архівні довідки, де у період із червня 1995 року до липня 1997 року прізвище, ім`я та по батькові заявника вказано російською мовою, помилково як « ОСОБА_10 », замість правильного « ОСОБА_1 ».

За таких обставин у суду не виникає жодних сумнівів щодо належності заявниці ОСОБА_1 архівних довідок, де у період із червня 1995 року до липня 1997 року прізвище, ім`я та по батькові заявника вказано помилково « ОСОБА_11 », тому суд приходить до висновку, що її заява підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 209, 212, 213, 256, 259 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про встановлення факту, що має юридичне значення, (встановлення факту належності документів) – задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_12 довідка від 13.11.2025 року № 1711, 1203, видана архівним відділом Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, та Архівна довідка від 05.03.2026 року № 329, 225, видана архівним відділом Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради в яких вказані відомості щодо нарахування заробітної плати « ОСОБА_10 » (виконано російською мовою) з червня 1995 року до липня 1997 року включно, та « ОСОБА_13 » (виконано російською мовою) із серпня 1997 року до лютого 2000 року, дійсно належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Середа Л.В.