Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №561/593/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Суд: Зарічненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №561/593/26

Суддя: Дідик А. В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

с-ще Зарічне

09 вересня 2026 року Справа № 561/593/26

Pарічненський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Дідика А. В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Оразова А. А., розглянувши матеріали, направлені від відділення поліції №2 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання правопорушення, визнаного судом доведеним.

За матеріалами Протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 663511 ОСОБА_1 11.05.2026 року об 18:53 год. по вул. Кусинській в с. Борове, Вараського р-ну Рівненської обл. керував мотоциклом Loncin lх250 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушеннямови,ю виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проходження такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність у ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, за матеріалами Протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 663502 ОСОБА_1 11.05.2026 року об 18:53 год. по вул. Кусинській в с. Борове, Вараського р-ну Рівненської обл. керував транспортним засобом не маючи права керування, чим порушив п. 2.1 а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.

А також, за матеріалами протоколу серії ЕПР 1 №663519 ОСОБА_1 11.05.2026 року об 18:53 год. по вул. Кусинській в с. Борове, Вараського р-ну Рівненської обл. керував транспортним мотоциклом без мотошолома, чим порушив п. 2.3 г ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 121 КУпАП.

На підставі ст. 36 КУпАП Постановою суду від 18.05.2026, матеріали справ про адміністративні правопорушення об`єднані в одне провадження.

Справа призначалась до розгляду на 03.06.2026 та була відкладена на 17.06.2026 та в подальшому на 19.08.2026 у зв`язку з відсутністю належного, своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання (повістки вручалась із запізнененям).

17 серпня 2026 представнику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокату Оразову А. А. надано для ознайомлення матеріали справ про адміністративне правопорушення та за його клопотанням справа відкладалась з 19.08.2026 на 09.09.2026.

31.08.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Оразов А. А. подав заперечення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за змістом якого заперечується наявність складу правопорушення зокрема через порушення процедури огляду на стан сп`яніння, різниці в часі правопорушення з камери на місцевій АЗС на території якої оформлялись матеріали про адміністративне правопорушення та бодікамерах працівників поліції, відсутності роз`яснення правопорушнику його прав. На думку представника указані порушення в сукупності доводять відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушеня.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Представник ОСОБА_1 – адвокат Оразов А. А. в судовому засіданні, винуватість підзахисного заперечив, вказав, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, не було запропоновано пройти такий огляд, на відеозаписі процесу оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не було зафіксовано відмови правопорушника від огляду на стан сп`яніння, не було видно ознак сп`яніння, а також, що йому не роз`яснювались права, передбачені ст. 63 Конституції України. Представник вказав, що докази надані поліцейським до протоколу, зокрема про час на АЗС де відбувалось оформлення правопорушення, отримані з процесуальними порушеннями, тому не можуть використовуватись в процесі доказування.

У зв`язку з наведеним – захисник просив закрити справу про адміністативне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. При вирішенні справ за ч. 2 ст.126 та ч. 5. ст. 121 КУпАП просив врахувати доведеність цих правопорушень у сукупності.

Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП, виходячи з наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП, підтверджується:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 663511, 663502, 663519.

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 11.05.2026 об 19:05 год. від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у КНП “Зарічненська багатопрофільна лікарня ” відмовився;

- зобов`язанням щодо ОСОБА_1 до протоколу серії ЕПР № 663511 від 11.05.2026 не керувати транспортним засобом до повного витверезіння;

- довідкою ВП №2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія та до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався;

- відеозаписами на оптичних дисках, долучених до матеріалів справи з яких вбачається послідовність дій працівників поліції під час складення протоколів про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП доведена повністю.

Норми права, які застосовує суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_1 .

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справі. Ці дані встановлюються, зокрема висновком експерта.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 , а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.

Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.

Зокрема, цією статтею визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідальність настає у випадку керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 посвідчення водія відповідної категорії не отримував.

Крім того, ч. 5 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки та мотошоломами. Матеріалами справи, зокрема відеозаписом з нагрудної бодікамери поліції доводиться, що ОСОБА_1 керував мотоциклом без мотошолома.

Спростування доводів сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд критично оцінює заперечення сторони захисту про наявність підстав для закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, з огляду на таке.

Доводи про те, що вина ОСОБА_1 не доводиться належними доказами та допустимими доказами до уваги судом не беруться, оскільки суд вважає, що сукупність зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів підтверджує його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а також за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.

В судовому засіданні не встановлено порушень чинного законодавства при оформленні матеріалів та складанні протоколу у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів сторони захисту стосовно відсутності належного розгляду працівниками поліції справи про адміністративне правопорушення, то суд звертає увагу на те, що питання матеріалами справи, зокрема відеозаписами, належним чином доводиться правомірність дій поліцейських, розгляд справи про адміністративне правопорушення, роз`яснення правопорушнику його прав, його особиста участь під час складення протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 та ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Позиція сторони захисту щодо розбіжності в часі на АЗС та бодікамерах поліції спростовується поясненнями про те, що час на АЗС відображений не коректно, бо не був вчасно переведений на літній. Вказана обставина не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Висновки суду.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Накладення стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративного правопорушення, передбаченого, зокрема ст. ст. 121-127, 130 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 221 КУпАП України справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років розглядають судді районних, районних у місті чи міськрайонних судів.

Суд не вбачає підстав для застосування щодо ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП з огляду на тяжкість вчинених адміністративних правопорушень, поведінку правопорушника, який не визнав вину, не розкаявся у вчиненому не надав доказів в обгрунтування можливості застосування заходів впливу. Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 , будучи неповнолітнім перебуває на етапі формування особистості, зокрема повинен усвідомлювати необхідність дотримання норм права, не допускати порушень закону, що відповідатиме ст. 1 КУпАП. Тому, на думку суду, застосування заходів впливу щодо ОСОБА_1 не буде дієвим для попередження вчинення ним правопорушень у майбутньому.

Разом з тим вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст.126 та ч. 5 ст. 121 КУпАП суд враховує, що правопорушення були вчинені 11.05.2026 та станом на 09.09.2026 спливли строки накладення стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП. Таким чином, у відповідності до п. 7. ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі за про адміністративне правопорушення за цими статтями підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, притягнення до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання про вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП, відсутність обставин, які пом’ якшують чи обтяжують відповідальність порушника, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Підстави для стягнення судового збору.

Згідно із Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 665 грн. 60 коп. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП, ч. 5 ст. 121 КУпАП та ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121 та ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити на підставі ст. 38 КУпАП.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Зарічненський районний суд Рівненської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 09.09.2026.

Суддя А. В. Дідик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua