Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №544/1614/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1614/26

пров. № 2/544/984/2026

Номер рядка звіту 2

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 вересня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі головуючої судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду на вул. Соборна, 41 справу за позовом представника позивача - адвоката Міщенка Юрія Олексійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

у с т а н о в и в:

Представник позивача - адвокат Міщенко Ю.О. у червні 2026 року звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду з позовом до Пирятинської міської ради Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яку за законом прийняв його син - ОСОБА_1 . Державним нотаріусом заведено спадкову справу та видано свідоцтва про право на спадщину на частину спадкового майна. Проте не все майно може бути успадковане в позасудовому порядку. В склад цього майна входить житловий будинок б/н по АДРЕСА_1 , спадкові права на який не можуть бути оформлені іншим шляхом ніж через звернення до суду та визнання права власності на даний будинок в судовому порядку.

Будинок збудований в 1960 році за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований у погосподарських книгах с. Грабарівка Пирятинського району, як того і вимагало законодавство того часу. Будинок був збудований на присадибній земельній ділянці наданій колгоспом с. Грабарівка ОСОБА_2 в особисте користування. Згідно Виписок з погосподарських книг головою господарства, а отже і власником домогосподарства був ОСОБА_2 до самої своєї смерті.

На звернення позивача до старости села Грабарівка йому повідомили, що інформація про передачу землі у користування або у приватну власність в старостаті відсутні. Отже надати документ, що посвідчує речове право померлого ОСОБА_2 на земельну ділянку, на якій розташований спадковий будинок немає можливості. Тож і надати нотаріусу весь перелік необхідних документів позивач не може, як не може і оформити право власності на батьківський будинок в позасудовому порядку.

Таким чином, через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та інформації про передачу земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, у користування чи власність спадкодавця, а саме ОСОБА_2 , позивач на сьогодні позбавлений права в позасудовому порядку оформити право власності на батьківську хату і змушений звернутися до суду, за захистом своїх прав.

Просив визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, АДРЕСА_1 , який, відповідно до технічного паспорта від 09.07.2024 року (реєстраційний номер ТІ01:6394-2227-4234-1144, інвентаризаційна справа № 876) складається з: житлового будинку «А-1» (загальна площа 67,0 м2, житлова площа 29,5 м2), господарських споруд: погріб- «Б», сарай- «В», водогін - №1, огорожа - №2.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, представника подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Пирятинської міської ради Полтавської області у судове засідання не з`явився, надіслав до суду листа про слухання справи у його відсутність. При розгляді справи покладається на розсуд суду.

Суд уважає, що справа може бути розглянута у відсутність сторін, оскільки їх особисті пояснення у судовому засіданні не обов`язкові.

Судом встановлено:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.). Після його смерті відкрилася спадщина, яку за законом прийняв його син - ОСОБА_1 (а.с.31). Державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу №414/2014 на майно померлого (а.с.29-52) та видано свідоцтва про право на спадщину на частину спадкового майна (а.с. 49).

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право на спадкування відповідно до ч.3ст.1223 ЦК України виникає у день відкриття спадщини.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входять: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на присадибній земельній ділянці, що була надана спадкодавцю в користування колгоспом с. Грабарівка в адміністративних межах Пирятинської міської ради (а.с.9-15).

Як передбачено ст. 1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкування здійснюється за заповітом або законом.

ОСОБА_1 є спадкоємцями за законом майна померлої ОСОБА_2 та прийняв у встановленому законом порядку спадщину після смерті батька.

Інших спадкоємців, у тому числі тих, які мають право на обов`язкову частку у спадщин., немає.

Позивач звернувся до Пирятинської державної нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину у вигляді житлового будинку, однак нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують речове право на земельну ділянку, на якій знаходиться успадкований житловий будинок (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_2 виявилося, що він за життя не зареєстрував у встановленому законом порядку правовстановлюючий документ на належний йому житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами.

Як роз`яснено в п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема, на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК, пункт 5 Постанови №5 Пленуму ВССУ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»).

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду.

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно довідки КП «Лубенське МБТІ» від 16.02.2026 № 230, житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , не зареєстрований (а.с.15 на звороті).

Як вказано в технічному паспорті на об`єкт нерухомого майна, вказане домоволодіння збудовано в 1960 році (а.с. 11).

Згідно виписки з книги погосподарського обліку с. Грабарівка власником домогосподарства по АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до самої своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9).

Цивільним кодексом УРСР 1922 року питання набуття у власність громадянами житлових будинків у сільській місцевості не було врегульованим.

У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Отже, за вказаними Указом і Постановою підставою виникнення права власності на житловий будинок був сам факт збудування цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Згідност.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Водночас відсутність у спадкодавця документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку під будинком, є перешкодою позивачу у спадкуванні права на належне спадкодавцю будинковолодіння.

За наявності у матеріалах справи виписки із погосподарської книги доцільно говорити, що спадкодавець набув право власності на житловий будинок правомірно, оскільки діюче на той час законодавство не пов`язувало момент виникнення права власності з обов`язковою державною реєстрацією об`єкту нерухомості.

Дослідивши матеріали справи,суд приходить до висновку,що оскільки позивач є спадкоємцем за законом майна померлого ОСОБА_2 ,який за життя не зареєстрував в установленому чинним законодавством порядку правовстановлюючий документ на належне йому нерухоме майно, проте інакше яку судовому порядку визнати право власності позивача у порядку спадкування на зазначений житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , неможливо, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.328,331,377,1216,1217,1218,1220,1222,1223,1261,1268,1297 ЦК України, ст.6-13,76,89,259,263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов представника позивача - адвоката Міщенка Юрія Олексійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає в АДРЕСА_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 , на житловий будинок б/н, що розташований в АДРЕСА_1 , який, відповідно до технічного паспорта від 09.07.2024 року (реєстраційний номер ТІ01:6394-2227-4234-1144, інвентаризаційна справа № 876) складається з: житлового будинку «А-1» (загальна площа 67,0 м2, житлова площа 29,5 м2), господарських споруд: погріб- «Б», сарай- «В», водогін - №1, огорожа - №2.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10.09.2026

Суддя О.О.Сайко