Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №554/9972/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 09.09.2026Справа № 554/9972/26

Провадження № 1-кп/554/1181/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026170420000665, внесене до ЄРДР 18 червня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ Донецької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, на утриманні інших осіб не має, ВПО, зареєстрований як ВПО та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

17 червня 2026 року, приблизно о 17:30 год обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на території скейтпарку, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. 23 Вересня, напроти будинку № 21 за цією ж вулицею, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав з кишені сумки чорного кольору, що знаходилася на лавці всередині гірки на території скейтпарку, мобільний телефон марки “Samsung Galaxy А06” в корпусі чорного кольору, вартістю 3656,67 грн, який належить потерпілій ОСОБА_6 . Надалі обвинувачений з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріального збитку в розмірі 3656,67 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

30 червня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором укладено угоду про визнання винуватості.

Зі змісту угоди про визнання винуватості видно, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Сторони угоди узгодили міру покарання обвинуваченому за вчинене ним кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. Також з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, наявності кількох пом`якшуючих обставин, а саме: щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повного відшкодування завданих збитків, сторони дійшли згоди про можливість застосування положень ст. 75 КК України та призначення покарання з випробуванням із визначенням судом тривалості іспитового строку та відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

У судовому засіданні прокурор та обвинувачений підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.

Захисник також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Потерпіла також надала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості та не заперечувала проти затвердження такої угоди судом. Крім того, розгляд кримінального провадження просить проводити без її участі, про що в матеріалах судового провадження також міститься відповідна письмова заява.

Враховуючи вищенаведене, вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.

Зміст наданої суду угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений пояснив, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України, повністю визнає свою вину у вчиненні цього кримінального правопорушення, підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті, у вчиненому щиро кається, погоджується на призначення узгодженого сторонами покарання. Обвинувачений повністю розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, які роз`яснені йому судом, усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, які передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Суд установив, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Узгоджена між сторонами угоди міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, та умовам, визначеним ст. 53 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд переконався, що наявні всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, за угодою є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування завданої шкоди потерпілому.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з довідками експертної установи в загальному розмірі 2888,16 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 314, 374-376, 394-395, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 червня 2026 року, укладену між прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 18 червня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170420000665.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 2888,16 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 16 копійок).

Речовий докази:

- мобільний телефон марки “Samsung Galaxy А06” в корпусі чорного кольору, який перебуває на відповідальному зберіганні у потерпілої, - залишити потерпілій;

- документи, оптичні та інші електронні носії інформації з аудіо- та відеозаписами слідчих та процесуальних дій, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1