Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №539/3675/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3675/26

Провадження № 2-а/539/44/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Даценко В.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Лубни адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Гаращенка Антона Руслановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Гаращенка А.Р. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В позові вказав, що 18.07.2026 поштою отримав постанову серія ЕНА №7516449 від 09.07.2026 складену поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Гаращенка А.Р., згідно якої йому стало відомо, що він 09.07.2026 о 09 год. 28 хв. на 207 км автодороги Київ-Харків-Довжанський керуючи транспортним засобом на вимогу не пред`явив для перевірки у спосіб, що дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані що містяться у посвідченні водія відповідної категорії, свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.4.а ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Згідно даної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Вказану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки після зупинки його транспортного засобу, він не виходячи із автомобіля, наблизивши руку в якій знаходився технічний паспорт на автомобіль до вікна водійських дверей, в якому було відкрито скло, не надаючи їх до рук поліцейського показав, а потім показав своє водійське посвідчення, з якими ознайомився поліцейський.

Позивач стверджує, що дану постанову складено відносно нього за порушення, яке він не вчиняв та незаконно накладено на нього адміністративне стягнення за його відсутності.

На підставі вищевикладеного, позивач прохає суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7516449 від 09.07.2026, а провадження у справі закрити.

Ухвалою судді від 04.08.2026 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачеві подати відзив на позов.

В подальшому до суду надійшов відзив відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, згідно якого останній прохає відмовити у задоволенні позову посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Так, 09.07.2026 о 09 год. 28 хв. на 207 км а/д М-03 Київ-Харків-Довжаський позивач, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Vito номерний знак НОМЕР_1 після зупинки не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані що містяться у посвідченні водія відповідної категорії, свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.4.а ПДР України. Відповідач зазначає, що після зупинки транспортного засобу поліцейський підійшов до водія та повідомим причину зупинки, А саме, що позивач керує транспортним засобом з тріщиною лобового скла. Таким чином у поліцейського були усі підстави вимагати у ОСОБА_1 документи зазначені у п.2.4.а ПДР України, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Даний доказ на виконання вимог ч.3 ст.77 КАС України був покладений в основу прийняття рішення щодо притягнення водія до адміністративної відповідальності, про що зазначено у п.7 оскаржуваної постанови. Разом з тим, відповідно до п.3 розділу VIIІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, строк зберігання відеозаписів становить: 1) з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах БпЛА – 30 діб. Оскільки на момент отримання позову (18.08.2026) у зв`язку із обмеженими технічними можливостями відеозапис вчиненого правопорушення , факт керування транспортним засобом Mercedes-Benz Vito номерний знак НОМЕР_1 та відеозаписи розгляду справи, зафіксовані на портативний відеореєстратор, видалені із серверу УПП в Полтавській області, то надати їх суду не виявляється за можливе.

Дослідивши матеріали та докази по справі, суд приходить до висновку, що в позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Із матеріалів справи вбачається, що 09.07.2026 поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Гаращенко А.Р. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7516449, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а саме за те, що він 09.07.2026 о 09 год. 34 хв. на 207 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, керуючи транспортним засобом на вимогу не пред`явив для перевірки у спосіб, що дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані що містяться у посвідченні водія відповідної категорії, свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.4.а ПДР України(а.с.11).

Частиною 1 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 2.4.а ПДР України На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до п. 2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У позовній заяві позивач вказує, що не згідний з винесеною поліцейським постановою, оскільки на вимогу останнього, не надаючи їх до рук поліцейського показав технічний паспорт та посвідчення водія, з якими той ознайомився.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказамив справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судом було досліджено відеозапис, доданий до відзиву, однак на останньому лише зафіксовано факт зупинки автомобіля Mercedes-Benz Vito на 207 км автодороги Київ-Харків-Довжанський з відеокамери встановленої на стаціонарному блокпості. При цьому, як зазначено у відзиві на позов, факт керування транспортним засобом Mercedes-Benz Vito номерний знак НОМЕР_1 та відеозаписи розгляду справи, зафіксовані на портативний відеореєстратор, видалені із серверу УПП в Полтавській області за закінченням строку зберігання таких відеозаписів – 30 днів.

Таким чином відповідачем не надано суду жодних доказів того, що позивач порушив правила дорожнього руху України та допустив адміністративне правопорушення за обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду у справі №686/11314/17 від 15.03.2019 згідно якої у разі, якщо поліцейським належним чином не задокументовано факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів в тому числі реєстраційного документу на транспортний засіб є неправомірними.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вказані вище обставини та відсутність належних доказів на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, свідчать про недоведеність відповідачем наявності в діях ОСОБА_1 порушення ПДР України, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП за який позивача було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7516449 від 09 липня 2026 року слід скасувати та закрити провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, позивачу підлягає відшкодуванню сплачений ним судовий збір.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243-246, 250, 286 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (юридична адреса м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3, код ЄДРПОУ 401085460), та поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Гаращенка Антона Руслановича (службова адреса с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В Полтавського району Полтавської області) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Гаращенка Антона Руслановича серія ЕНА №7516449 від 09.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 грн. та закрити провадження по справі.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко