Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №538/1733/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Єдиний унікальний номер № 538/1733/26

Провадження № 3/538/471/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м.Лохвиця

Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області - Кунець М.Г., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , законного представника неповнолітнього - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лохвиця об`єднані адміністративні матеріали, що надійшли з ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП у Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 126 та частиною другою статті 126 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Опис обставин справи, установлених під час судового розгляду.

30 липня 2026 року о 14 годині 40 хвилин у м.Заводське по вул. Київська, 153, Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом Loncin, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив обгін попутного транспортного засобу на перехресті, чим допустив бокове зіткнення з автомобілем VOLKSVAGEN, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , котрий здійснював поворот ліворуч, внаслідок чого автомобіль та мотоцикл отримали механічні пошкодження, а власникам завдано матеріальні збитки, чим порушив п. 14.6. а. ПДР України.

Вказані дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за статтею 124 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення.

До того ж, 30 липня 2026 року о 14 годині 40 хвилин в м.Заводське по вул. Київська, 153, Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_1 , керував мотоциклом Loncin, державний номерний знак НОМЕР_2 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса та здійснив дорожньо-транспортну пригоду, чим порушив п. 2.1.г. ПДР України.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за частиною першою статті 126 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення.

Крім того, 30 липня 2026 року о 14 годині 40 хвилин в м.Заводське по вул. Київська, 153, Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом Loncin LX 250-15, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування даним транспортним засобом взагалі, чим порушив п. 2.1. а. ПДР України.

Вказані дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за частиною другою статті 126 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення.

Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 09 вересня 2026 року справи за адміністративними правопорушеннями за статтею 124, частиною першою статті 126 та частиною другою статті 126 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення об`єднані в одне провадження.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення

Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , дії останнього кваліфіковано за статтею 124, частиною першою статті 126 та частиною другою статті 126 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП).

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.14.6 «а» ПДР України обгін на перехресті заборонено.

Частина 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

За змістом п. 2.1.ґ.ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п.2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до вчинення інкримінованого правопорушення.

Під час складання протоколів в присутності законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , правопорушнику роз`яснено права, передбачені статтею 268 КУпАП, та зміст статті 63 Конституції України, зауважень до протоколів про адміністративне правопорушення вони не надавали, дії працівників поліції не оскаржували.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 , у присутності законного представника ОСОБА_2 , яка є його матір`ю, вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся.

Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів.

Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язковою умовою, відповідно до положень КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме в ньому повинні міститися повні й точні відомості про вчинене правопорушення і його кваліфікацію, що має значення для правильного вирішення справи.

Протоколи від 31.07.2026 серії ЕПР1 № 733614, від 31.07.2026 серії ЕПР1 № 733598 та від 31.07.2026 серії ЕПР1 № 733585 про адміністративні правопорушення відповідають вимогам статті 256 КУпАП, тому є доказом у розумінні вимог статті 251 КУпАП.

За нормою статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.

Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 126, частиною другою статті 126 КУпАП, підтверджується наступними доказами, зокрема:

- протоколом від 31.07.2026 серії ЕПР1 № 733614 про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт вчинення правопорушення;

-протоколом від 31.07.2026 серії ЕПР1 № 733598 про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт вчинення правопорушення;

- постановою від 31.07.2026 серії ЕПР1 № 733585 про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт вчинення правопорушення;

- схемою місця дорожньо- транспортної пригоди від 30.07.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від 30.07.2026;

- відеозаписами, що містяться на DVD- дисках, де зафіксовано факт вчинених правопорушень.

При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124, частиною першою статті 126, частиною другою статті 126 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність

Обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 є щире каяття, вчинення правопорушення будучи неповнолітнім.

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлені.

Мотиви накладення адміністративного стягнення

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є, зокрема, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

За ч.1 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

За нормами ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив зазначені правопорушення будучи неповнолітнім, щиро розкаявся у вчиненому, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку застосувати до нього захід впливу - попередження, яке буде необхідне і достатнє для виховання та запобігання ним вчиненню нових правопорушень.

Вирішення питання щодо судових витрат

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 не підлягає стягненню судовий збір, оскільки до нього, як до неповнолітнього, застосовується захід впливу, а не адміністративне стягнення.

Керуючись статтями 13, 23, 24-1, 40-1, 124, 126, 221, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 126, частиною другою статті 126 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення та застосувати до нього захід впливу, передбачений статтею 24-1 КУпАП у виді попередження.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Мирослава КУНЕЦЬ