Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №530/554/26 — Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/554/26

2/530/624/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

01.09.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В.розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Кредит фінанс ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укр Кредит фінанс ” звернулося до суду з позовною заявою доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 21 грудня 2024 року між ТОВ « Укр Кредит Фінанс » та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ « Укр Кредит Фінанс », в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1486-8267.

На офіційному веб-сайті «Укр Кредит Фінанс » (https://creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс » розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту ( примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит ( діючі на момент укладення договору ); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ « Укр Кредит Фінанс » розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. При укладенні договору відповідачем здійсненні дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

Відповідно до договору відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період – 20 днів, знижена % ставка – 1,00 % в день, стандартна ставка - 1,00 % в день, комісія за видачу кредиту - 15,00 %. Позивач виконав умови договору, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Також Додатковою угодою_№1 від 17.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн .Додатковою угодою_№2 від 18.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн . Додатковою угодою_№3 від 20.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн . Додатковою угодою_№4 від 21.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн. Додатковою угодою_№5 від 24.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн .Додатковою угодою_№6 від 11.02.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 800,00 грн . Додатковою угодою_№7 від 15.02.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 800,00 грн . Додатковою угодою_№8 від 02.03.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн . Додатковою угодою_№9 від 05.04.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 200,00 грн. Відповідач не виконував умов кредитного договору належним чином, внаслідок чого станом на 15.01.2026 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 17318,43 грн, з яких 4991,87 грн - заборгованість за кредитом, 8531,84 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 3614,72 грн - заборгованість за нарахованими процентами річних, заборгованість по комісії –180 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в сумі 17318,43 грн та судовий збір.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 01.04.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

15.04.2026 року відповідач ОСОБА_1 надіслала до суду копії квитанцій про погашення боргу та просила суд врахувати їх при ухваленні рішення.

Представник позивача просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача.

Відповідачу ОСОБА_1 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та супровідний лист за адресою її місця реєстрації, що підтверджується поштовим повідомленням, яке вона отримала 15.05.2026 року та надіслала до суду копії квитанцій про сплату боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.2ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судом встановлено, що 21 грудня 2024 року між ТОВ « Укр Кредит Фінанс » та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ « Укр Кредит Фінанс », в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1486-8267.

На офіційному веб-сайті «Укр Кредит Фінанс » (https://creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс » розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту ( примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит ( діючі на момент укладення договору ); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ « Укр Кредит Фінанс » розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. При укладенні договору відповідачем здійсненні дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

Відповідно до договору відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період – 20 днів, знижена % ставка – 1,00 % в день, стандартна ставка - 1,00 % в день, комісія за видачу кредиту - 15,00 %. Позивач виконав умови договору, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Також Додатковою угодою_№1 від 17.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн .Додатковою угодою_№2 від 18.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн . Додатковою угодою_№3 від 20.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн . Додатковою угодою_№4 від 21.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн. Додатковою угодою_№5 від 24.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн .Додатковою угодою_№6 від 11.02.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 800,00 грн . Додатковою угодою_№7 від 15.02.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 800,00 грн . Додатковою угодою_№8 від 02.03.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн . Додатковою угодою_№9 від 05.04.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1486-8267 від 21.12.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 200,00 грн.

Відповідач не виконувала умов кредитного договору належним чином, внаслідок чого станом на 15.01.2026 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 17318,43 грн, з яких 4991,87 грн - заборгованість за кредитом, 8531,84 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 3614,72 грн - заборгованість за нарахованими процентами річних, заборгованість по комісії –180 грн.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).

У п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналізуючи вищевказані положення вбачається, що кредитний договір №459697-КС-001 від 11.02.2023 року укладено в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

В свою чергу відповідач здійснював частково оплату на рахунок погашення заборгованості за кредитним договором .

ОСОБА_1 було надано суду квитанції про погашення заборгованості частина з яких як вбачається з розрахунку заборгованості врахована позивачем при здійсненні розрахунку ( а.с.83-87), а саме: 15.07.2025 року на суму 508 грн,27.06.2025 року на суму 1011,03 грн,30.05.2025 року на суму 2022,06 грн, 15.05.2025 року на суму 1011,03 грн, 01.05.2025 року на суму 1011,03 грн, 28.03.2025 року на суму 2680,59 грн, 28.02.2025 року на суму 1916,65 грн,13.02.2025 року на суму 1533,51 грн, 30.01.2025 року на суму 1560,24 грн, 15.01.2025 року на суму 489,49 грн, 08.01.2025 року на суму 173,80 грн,31.12.2024 року на суму 660 грн.

Що стосується платіжних квитанцій від 12.04.2026 року на суму 647,79 грн, 07.04.2026 року на суму 808,49 грн,07.04.2026 року на суму 1009,38 грн, 04.10.2024 року на суму 2380,00 грн, 04.10.2024 року на суму 249,84 грн, 13.12.2024 року на суму 566,76 грн, 13.12.2024 року на суму 195,97 грн, 07.12.2024 року на суму 206,03 грн, 29.11.2024 року на суму 185,90 грн , 14.11.2024 року на суму 187,56 грн, 05.11.2024 року на суму 143,80 грн, то в розрахунку заборгованості дані суми відсутні ,а тому судом ставиться під сумнів зазначений розрахунок заборгованості та не можливо встановити її наявність .

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 28.10.2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Разом із тим, відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена в п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. (постанова Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі 554/4300/16-ц).

З матеріалів справи вбачається, що будь-яких інших доказів стосовно розрахунку заборгованості позивачем не надано . Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог свідчить про їх недоведеність та необґрунтованість, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях та є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог.

Розрахунок заборгованості, складений в односторонньому порядку, сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», адже не відповідає вимогам, встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому за відсутності первинних документів не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі кредиту позичальнику, суми траншів кредиту та як наслідок загальну суму боргу тощо.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за кредитним договором № 1486-8267 від 21.12.2024 року не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розміру за договором, оскільки з незрозумілих причин не враховано всіх платежів на погашення заборгованості відповідачем ОСОБА_1 . Разом з тим, розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові, фактично є документом, в якому останній стверджує про наявність у відповідача заборгованості за договором у певній сумі.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором є виключно внутрішнім документом позивача, підготовленим його працівником та відображає односторонню арифметичну калькуляцію і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Інших доказів позивачем не надано.

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів по кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року (№ 342/180/17) та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 року (№ 6-16цс15).

Суд вважає, що відсутність у матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником коштів у кредит та у позику, але й перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстави та порядок нарахування відсотків за користування кредитом.

Згідно з ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що необхідно у позові відмовити у повному обсязі.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6,205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054 ЦК України,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Кредит фінанс ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області Ситник О.В.