Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №527/2187/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2187/26

провадження 2/527/1640/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Козинко Ю.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Глобине цивільну справу №527/2187/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась з позовом до суду, яким просила здійснити поділ спільного майна подружжя, а саме: у цілій частці визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рнокпп НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 ; - у цілій частці визнати право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , на автомобіль марки ВАЗ модель 21063 білого кольору, 1990 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 .

В обґрунтування позову зазначила, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27січня 2012 року. За час шлюбу у них народилась дитина – син ОСОБА_3 . 12.05.2014 у період шлюбу подружжя на підставі нотаріально посвідченого договору – купівлі продажу придбало квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 74351 грн. Крім того 23.11.2018 року також був придбаний автомобіль марки ВАЗ модель 21063 білого кольору 1990 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 виданого Центром 5342, вартістю 2500 доларів США, що на той час складало 70 000 грн. На даний час позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу та заявою про стягнення аліментів на утримання та виховання дитини, оскільки її чоловік не в повній мірі забезпечує їх спільну дитину, при купує харчі, не сплачує комунальні послуги, всі витрати по забезпеченню дитини та оселі здійснює особисто позивач, оскільки вище вказане майно було придбане у шлюбі та є спільним, тому бажає здійснити розподіл.

У підготовче судове засідання позивач не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за їі відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності та вказав, що заперечень проти позову не має.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У відповідності до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 27 січня2012 року, відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом також встановлено, що відповідно до копії Договору купівлі – продажу квартири від 15.05.2014 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Також, згідно копії свідоцтва серії НОМЕР_5 від 04.2018 року ОСОБА_2 є власником автомобіля марки ВАЗ модель 21063 білого кольору 1990 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 .

Свідоцтва про право власності на вище вказане майно видані як на позивача так і на відповідача, проте отримані сторонами під час перебування у шлюбі.

Таким чином, судом встановлено, що все вище вказане нерухоме та рухоме майно, є об`єктами спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 -правовий акт № 2947-III від 10.01.2002">ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 р. № 11).

Зі змісту п. 23, 24 вказаної постанови вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Суд вважає, що за встановлених обставин, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. 60,63,69, ативно-правовий акт № 2947-III від 10.01.2002">70, 110-112 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 р. № 11, ст.ст. 3-15, 76, 82, 206, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 273ЦПК України суд–

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати в порядку розподілу майна подружжя за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рнокпп НОМЕР_1 у цілій частці право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати в порядку розподілу майна подружжя за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , у цілій частці право власності на автомобіль марки ВАЗ модель 21063 білого кольору, 1990 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 .

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. В. Павлійчук