Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №369/20944/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/20944/24

Провадження № 1-кп/369/1130/26

В И Р О К

іменем України

01.09.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024116390000186 від 04.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Керки, рф, громадянина України, який має середню освіту, одружений, офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимий вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.04.2024 року за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 129 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.04.2024 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 129 КК України, тобто протягом року після засудження за статтею 309 КК України, маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено – канабісу для власного вживання без мети збуту, у невстановлений час та місці незаконно придбав для власного вживання без мети збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс. Після цього ОСОБА_4 переніс його до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав його для власного вживання без мети збуту до 16.11.2024 року.

Так, 16.11.2024 в період часу з 07 год. 01 хв. по 07 год. 45 хв., на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської областіза адресою: Київська область, Бучанський район, с. Бузова, вул. Шевченка, 45, за місцем проживання ОСОБА_4 працівники поліції провели обшук, під час якого було виявлено та вилучено подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, у трьох поліетиленових пакетах.

Згідно з висновком експерта надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабіс. Загальна маса канабісу складає 31,35 г.

Канабіс, відповідно до Списку № 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за № 770, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно за наведених в обвинуваченні обставин вчинив кримінальне правопорушення, а саме усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, протягом року після засудження незаконно придбав для власного вживання без мети збуту канабіс, приніс його до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав його для власного вживання без мети збуту до 16.11.2024, до того часу як працівники поліції виявили його під час обшуку. У вчиненому розкаюється, завіряє суд, що подібне більше не повториться, просив суворо його не карати.

Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, процесуальних витрат та речових доказів.

Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винуватим та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінального правопорушення, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах, суд дійшов таких висновків.

Показання обвинуваченого, є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обвинуваченим обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за частиною другою статті 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту вчинене протягом року після засудження за статтею 309 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину; ОСОБА_4 раніше судимий вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.04.2024 за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 129 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; за місцем проживання характеризується посередньо; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 431 від 17.12.2024ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності; ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; у ОСОБА_4 під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання не виявлено; ОСОБА_4 в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує; ОСОБА_4 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок комбінованого вживання ПАР, епізодичне вживання за МКХ-10 F19-26; підекспертний на даний час лікування від алкогольної/наркотичної залежності не потребує.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

У зв`язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 309 КК України у виді одного року позбавлення волі.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, у даному кримінальному провадженні вчинене ОСОБА_4 після постановлення вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.04.2024 року, але до повного відбуття покарання, а тому обвинуваченому необхідно призначити остаточне покарання, за сукупністю вироків, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України та до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченої.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 118, 124, 126, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.04.2024, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) процесуальні витрати, на користь держави в сумі – 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн 70 коп.

Речові докази:

- канабіс, масою (в перерахунку на висушену речовину) 31,35 г, переданий до кімнати збереження речових доказів Бучанського РУП ГУНП в Київській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору; інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді; копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1