Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №363/1125/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"08" вересня 2026 р. Справа № 363/1125/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 08 лютого 2026 року о 19 год. 15 хв. по вул. Київській, 60, в с. Демидові Вишгородського району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), який від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник подав до суду клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Зокрема, з наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 рух транспортного засобу не забезпечував, з місця не рушав, допомагав дружині визволити автомобіль зі снігового замету. Також звернув увагу на порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та права особи на захист, у зв`язку з чим вважав недоведеною наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді на обґрунтування своєї невинуватості показав, що 08 лютого 2026 року знаходився вдома та вживав з сусідом алкогольні напої. Автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 користується і того дня керувала його дружина – ОСОБА_2 , яка ввечері приїхала автомобілем додому та яка і була водієм вказаного автомобіля. Також зазначив, що 08 лютого 2026 року випало багато снігу та утворилися значні снігові замети. Вони з дружиною проживають у житловому будинку, біля якого накопичилися великі кучугури снігу. Автомобіль під керуванням його дружини застряг безпосередньо перед заїздом на прибудинкову територію, у зв`язку з чим він вийшов на вулицю, виштовхувати автомобіль зі снігу. Проте, автомобіль настільки застряг у снігу, що, незважаючи на всі спроби, зрушити його з місця не вдалося. У цей час до нього під`їхали працівники поліції, які, замість надання допомоги, побачивши в нього явні ознаки алкогольного сп`яніння, яких він не приховував, безпідставно звинуватили його в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, всі його послідовні твердження, а також твердження його дружини на місці події про те, що він автомобілем не керував та, що зазначений транспортний засіб належить і використовується його дружиною, працівники поліції відкинули, пославшись на те, що мають відеозапис, на якому зафіксовано факт здійснення ним руху автомобілем, хоча на той момент автомобіль уже був нерухомим та не доїхав і не міг доїхати до двору через те, що застряг у кучугурі снігу. Щодо усних посилань працівника поліції на те, що він нібито бачив його за кермом автомобіля, то ОСОБА_1 пояснив, що перебував у автомобілі з відкритими дверима та намагався налаштувати електронні антибуксувальні системи, які блокували рух коліс в умовах снігового замету, оскільки його дружина навичками користування цими системами не володіла. Ствердив, що, хоча й перебував на водійському сидінні автомобіля, однак транспортним засобом не керував, у рух його не приводив та не міг привести.

Такі ж самі обставини підтвердила в суді свідок ОСОБА_2 , яка пояснила, що 08 лютого 2026 року вона близько 19 год. поверталася додому своїм автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 . Того дня були вкрай несприятливі погодні умови та утворилися значні снігові замети. Перед заїздом до двору автомобіль забуксував у снігу і вона не могла зрушити його з місця. Чоловік – ОСОБА_1 знаходився вдома і вживав алкогольні напої. На її прохання ОСОБА_1 намагався виштовхати автомобіль, однак це не дало результату, і автомобіль залишився нерухомим. Після цього ОСОБА_1 згадав, що в автомобілі можна налаштувати електронні системи руху, в яких вона не розбирається. Задля цього він і сідав на водійське сидіння та щось там налаштовував. В цей час до них під`їхали співробітники поліції та почали звинувачувати ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. У той же час, тільки за допомогою поліцейських вони всі гуртом змогли виштовхати автомобіль зі снігового намету під її керуванням. Наголосила, що 08 лютого 2026 року ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння автомобілем не керував, жодним чином його в рух не приводив і не міг цього зробити.

Співробітник поліції ОСОБА_3 неодноразово викликалася судом для надання пояснень, яка в судове засідання повторно не з`явилася та будь-яких пояснень суду не надала.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративний відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Так, показання в суді ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 об`єктивно підтверджуються контекстом долученого до матеріалів справи відеозапису, відповідають обставинам події, їх динаміці, є послідовними, логічними й повністю узгодженими між собою.

Судом встановлено, що із дослідженого судом відеозапису не вбачається факту керування ОСОБА_4 транспортним засобом, а обставини події, динаміка і їх розвиток об`єктивно свідчать про те, що на автомобілі Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 08 лютого 2026 року о 19 год. 15 хв. приїхала саме дружина ОСОБА_4 – ОСОБА_2 , яка просила чоловіка про допомогу і знаходилася в транспортному засобі, як водій.

Також на відеозаписі не зафіксовано, що ОСОБА_1 приводив автомобіль у рух або здійснював його переміщення, будучи водієм.

Навпаки, о 19 год. 48 хв. (30 хв. 50 сек. відеозапису) автомобіль зміг зрушити з місця під керуванням ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , лише тільки після його виштовхування працівниками поліції зі снігового замету.

Дані обставини об`єктивно вказують та підтверджують версію події, про яку ОСОБА_1 з самого початку стверджував співробітникам поліції.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 не заперечував факту вживання алкогольних напоїв та перебування у стані алкогольного сп`яніння, однак послідовно заперечував факт керування транспортним засобом, зазначаючи, що того вечора перебував удома, автомобілем не керував і за обставин, що склалися, не міг ним керувати, а лише намагався допомогти дружині налаштувати електронні антибуксувальні системи автомобіля, які блокували його рух.

Крім того, будь-яких свідків події та інших доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 керував автомобілем, співробітниками поліції по справі не здобуто і суду не надано.

Сам факт перебування особи біля автомобіля чи на водійському сидінні без підтвердження здійснення нею керування, не є достатнім для такого висновку.

За таких обставин сама по собі відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного факту керування ним транспортним засобом, який є обов`язковою складовою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доводить.

Також суд звертає увагу на те, що згідно п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду від 17 грудня 2008 pоку №1103, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду.

У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якою долучається акт огляду. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Згідно п. 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Таким чином, проведенню огляду в закладах охорони здоров`я обов`язково передує:

- обов`язкова наявність у водія ознак вказаних у пунктах 3 та 4 інструкції;

- зупинка транспортного засобу;

- відсторонення водія від керування транспортним засобом.

Разом з тим, як вбачається зі змісту протоколу та долученого до нього відеозапису, співробітниками поліції вищевказаних вимог не дотримано, докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом засобом, його зупинку чи відсторонення водія від його керування, в матеріалах справи відсутні.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчанняучнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

При цьому, Верховний Суд у справі №338/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки або інші докази передбачені ст. 251 КУпАП, які на це вказують. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року в справі № 404/4467/16-а (провадження № К/9901/21130/18) суд зазначив, що саме по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Отже, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/або швидкості транспортного засобу.

Проте, долучені до справи матеріали не містять підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння у час та місці, що зазначені в протоколі.

Сам факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час спілкування з працівниками поліції не є достатнім для висновку про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у такому стані, враховуючи, що автомобіль працівниками поліції під час руху не зупинявся, керування ним ОСОБА_4 на відеозаписі також не зафіксований, а автомобіль лише за допомогою співробітників поліції, які гуртом його виштовхали, зміг зрушити з місця під керуванням свідка ОСОБА_2 , який до цього не міг рухатися.

Отже, відомості, зазначені у протоколі щодо факту керування ОСОБА_4 транспортним засобом, під час судового розгляду належними, допустимими та достатніми доказами не підтверджені.

За відсутності доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт керування, висновок про наявність у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеним.

Відтак, з огляду на викладене вище, твердження в протоколі про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП на вимогах Закону не ґрунтується.

За змістом вимог ст. 62 Конституції України в Україні діє презумпція невинуватості, коли особа вважається невинуватою у вчиненні будь-якого правопорушення, доки її вину не буде доведено в установленому Законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких умов, твердження ОСОБА_1 про те, що він правопорушення не вчиняв заслуговує на увагу, а всі сумніви слід розтлумачити на користь останнього.

Отже, справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 9, 33, 130, 247, 283-285 КУпАП,

постановив:

провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити за відсутністю складу і події правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів.

Суддя