Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №357/13917/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №357/13917/26

Суддя: Дорошенко С. І.

Справа № 357/13917/26

3/357/4302/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні,

за ч. 1 ст. 164 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 06 серпня 2026 року о 08 годині 10 хвилин ОСОБА_1 на автодорозі М-05, Київ-Одеса, 79 км., керуючи транспортним засобом «Citroen Jumper», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ,надавав послуги з перевезення пасажирів в кількості 10 осіб та не мав (не пред`явив) державного дозволу на здійснення пасажирських перевезень за маршрутом «Київ-Бершадь» та договору із замовником приміських послуг, чим порушив вимоги ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови КМУ № 176, п. 2.4, п. 2.1 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був належно повідомлений про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додатку «Viber», причини неявки невідомі. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Тарасюк А.В. не заперечував проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 . Зазначив, що ОСОБА_1 проживає віддалено він м. Біла Церква, а саме в м. Бершадь Вінницької області, та враховуючи військовий стан і постійні повітряні тривоги не може прибути в судове засідання.

Виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Тарасюк А.В. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що транспортний засіб «Citroen Jumper», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про його реєстрацію є легковим автомобілем категорії М1 із загальною кількістю місць дев`ять, включно з місцем водія, а тому вимоги законодавства щодо наявності дозволу на здійснення перевезень за автобусним маршрутом загального користування на нього не поширюються. ОСОБА_1 не є перевізником та матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є перевізником або суб`єктом господарювання, який здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів, оскільки транспортний засіб належить іншій особі, а органом поліції не встановлено, хто є автомобільним перевізником, хто організував перевезення, прийняв замовлення, визначив його вартість та мав отримати оплату.

Крім того, у справі відсутні належні докази здійснення перевезення пасажирів на замовлення, оскільки матеріали справи не містять відомостей про замовника транспортної послуги, письмовий договір чи попередню домовленість щодо перевезення, отримання або домовленість про оплату, а також пояснень пасажирів.

Рапорт поліцейського не містить фактичних даних, які підтверджують здійснення господарської діяльності, відеозапис не фіксує передачу коштів, домовленість про перевезення чи інші обставини, які свідчили б про надання транспортних послуг з метою отримання прибутку. Немає доказів систематичного здійснення господарської діяльності, яка є обов`язковою ознакою підприємницької діяльності. Із протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту поліцейського та долученого відеозапису вбачається лише факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Разом із тим, зазначені докази не містять належного підтвердження того, що ОСОБА_2 здійснював саме господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів. Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо встановлення замовника транспортної послуги, умов її надання, вартості перевезення, досягнення домовленості про оплату чи фактичного отримання ОСОБА_1 будь-якої грошового винагороди за перевезення пасажирів. Пасажири транспортного засобу працівниками поліції не опитувалися, їх пояснення щодо мети поїздки, умов перевезення, наявності чи відсутності домовленості про оплату до матеріалів справи не долучені. Долучений до матеріалів справи відеозапис також не містить відомостей про передачу коштів, домовленості щодо здійснення перевезення за плату або інших обставин, які б беззаперечно свідчили про здійснення підприємницької (господарської) діяльності. Сам по собі факт перебування пасажирів у транспортному засобі та їх перевезення не свідчить про здійснення господарської діяльності, оскільки не підтверджує, що таке перевезення здійснювалося за плату, мало комерційний характер або було спрямоване на систематичне отримання прибутку.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він не власник даного транспортного засобу, що власником даного транспортного засобу є його товариш, який працює лікарем на швидкій допомозі і в зв`язку з тим, що товариша викликали на роботу він попросив його завезти людей. Чи є переобладнання в даному автомобілі йому не відомо. Щодо наявності документів на даний транспортний засіб з приводу перевезення пасажирів ОСОБА_1 телефонував власнику автомобіля. Крім того з відеозапису вбачається, що пасажири, які були наявні в транспортному засобі повідомили працівникам поліції, що даний автомобіль не є маршрутним транспортним засобом, що вони просто попросили людину, щоб їх завезли.

Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши позицію захисника Тарасюка А.В., дослідивши рапорт працівника поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Згідно ч.1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п.14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, яка пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає лише у разі доведення систематичної діяльності особи, спрямованої на отримання доходу, зокрема, на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, яка потребує ліцензування.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, що підтверджують факт систематичної діяльності ОСОБА_1 з надання послуг з перевезення пасажирів.

Будь-яких достатніх та допустимих доказів того, що останній систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних ознак господарської діяльності, яка потребує одержання ліцензії на провадження.

Згідно зі ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

З переглянутого відеозапису не вбачається, що особи, які перебували в транспортному засобі повідомляли працівникам поліції, що вони платили кошти за перевезення, навпаки повідомляли зворотнє.

В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні прізвища та адреси свідків, які могли б підтвердити обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, доказів отримання коштів за надання послуг з перевезення, чи відомостей про вилучення грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, як і будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.

При цьому суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При цьому відповідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, сукупність вказаних обставин не дає можливості судді зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 164, ст. ст. 221, 247, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.164 КУпАП закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua