Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №285/4582/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року, місто Звягель Житомирської області

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

(Справа № 285/4582/26, провадження у справі № 2/0285/2897/26)

розглянув у судовому засідання у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Звягельської міської ради “Звягельводоканал” (далі – КП “Звягельводоканал”) про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

У липні 2026 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом до відповідача КП “Звягельводоканал”, в якому просить суд зобов`язати відповідача належним чином проінформувати його, як споживача, про повірку.

На обґрунтування позову позивачка зазначає, що являється споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. На його адресу надійшов рахунок на оплату послу в якому було зазначено, що він повинен терміново провести повірку лічильника.

Позивач посилаючись на те, що оскільки повідомлення про проведення повірки лічильника, яке йому було направлено у вигляді рахунку на оплату, не відповідає формі та змісту згідно додатку 1 до Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою КМ України №474 від 08 липня 2015 року (далі - Порядок), просить позов задовольнити.

Представник відповідача у поданому відзиві позовні вимоги не визнав та просить у їх задоволенні відмовити.

Вказує, що всі дії відповідача відповідали вимогам чинного законодавства. Зазначає, що саме на позивача як споживача послуг покладається обов`язок щодо проведення своєчасної повірки лічильника, а тому він повинен у встановлені строки здійснювати його повірку. Також вказує, що про необхідність проведення повірки лічильника, позивача було повідомлено шляхом зазначення такої необхідності в рахунках на оплату, а також направленням відповідного припису. Крім того, вважає, що посилання позивач на Порядок є помилковим оскільки він регулює комерційні розрахунки за воду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які він отримує за адресою: квартира АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до переліку житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

При цьому, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» під обслуговуванням вузлів обліку слід розуміти: огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

Згідно ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Згідно ч.4 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до постанови НКРЕКП №1141 від 16.06.2016 р. (із змінами та доповненнями, зокрема постановою НКРЕКП № 2499 від 16.12.2020 року), структурою тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не передбачені витрати на обслуговування та повірку індивідуальних засобів обліку води.

Отже, повірка та ремонт приладів, що забезпечують індивідуальний облік води, які знаходяться у власності фізичних осіб, здійснюється за кошти абонентів (споживачів) (з дати набрання чинності Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» - 02.08.2017року ).

Встановлено, що в квартирі позивач ОСОБА_1 для обліку наданих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, було встановлено та опломбовано лічильник обліку холодної води, що сторонами не заперечується у поданих до суду позовній заяві та відзиві, а також підтверджується наданими сторонами доказами, зокрема рахунками на оплату послуг.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016р. №1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» (далі - Наказ), на засоби вимірювальної техніки (лічильники води) встановлено міжповірочний інтервал 4 (чотири) роки, після закінчення якого вони підлягають періодичній повірці.

Відповідно до п.7 Порядку виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через цифрову інтегровану інформаційно-аналітичну систему “Єдина платформа житлово-комунальних послуг” (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця) з автоматичним підтвердженням факту доставки та отримання повідомлення, або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем.

Встановлено, що відповідач повідомляв позивача про необхідність проведення повірки лічильника шляхом зазначення відповідної інформації у рахунках на оплату послуг “Вам терміново необхідно повірити лічильник”, що визнається сторонами. Крім того, позивач у позовній заяві вказує на те, що рахунки ним отримувались та йому відомо про необхідність проведення повірки лічильника.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач фактично не погоджується з порядком та формою повідомлення його про обов`язок пройти повірку лічильника.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги зокрема щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити (ст. 15 та ст. 16 ЦК України, ст. 4 та 12 ЦПК України).

Отже, враховуючи, що позивачем не було зазначено, яке саме його право було порушено внаслідок недотримання відповідачем форми та змісту повідомлення про проведення повірки лічильника, та яке повинно бути захищене судом, а також які негативні наслідки для нього це потягло, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Комунального підприємства Звягельської міської ради “Звягельводоканал” (ЄДРПОУ 03343806, вул. Г. Сагайдачного, 43 м. Звягель, Житомирської області) про захист прав споживачів, – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено – 08.09.2026 року.

Головуючий