Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №285/3275/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

Справа № 285/3275/26

провадження у справі № 2/0285/2272/26

08 вересня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючої — судді Михайловської А. В.,

за участі секретаря судового засідання Кравець І.А.,

сторони у справі:

позивач —ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», представники позивача — Руденко К.В.,

відповідач — ОСОБА_1 ,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

28.05.2026 представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з Відповідача на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за Договором № 5252188 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.01.2025 станом на 21.04.2026 року у розмірі 32254,96 гривень, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог вказано, що відповідно до укладеного Договору № 5252188 про надання споживчого кредиту від 16.01.2025 (далі – Кредитний договір) між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (далі – Первісний Кредитор) та ОСОБА_1 (далі – Відповідач/ Позичальник), Відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,95 % від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту ІТС). Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн. були перераховані Відповідачу 16.01.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань заборгованість за Кредитним договором становить 32254,96 гривень, яка складається з: 9640,00 грн – заборгованість за кредитом; 17858,10 грн – заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору; 4756,86 грн – заборгованість за штрафом.

26.08.2025 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (Кредитор) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі по тексту - Новий кредитор, Позивач), укладено Договір факторингу № 26/08/25 від 26.08.2025 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №5252188 про надання споживчого кредиту від 16.01.2025 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Оскільки відповідач кредитної заборгованості не погашає в повному обсязі, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.06.2026 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 17.06.2026 за клопотанням представника позивача судом було витребувано інформацію щодо платіжної картки відповідача, яка містить банківську таємницю.

09.07.2026 на виконання ухвали суду від 17.06.2026 до суду надійшла інформація від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

В судове засідання представник позивача не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заявив письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, наполягає на задоволенні позову та стягненні судових витрат.

У встановлений строк відповідач не подав відзив на позов та заперечень щодо розгляду справи в спрощеному провадженні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.

Розглянувши позовні вимоги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16.01.2025 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 5252188 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора. Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до погоджених сторонами умов кредитування сума кредиту складає 10 000,0 грн; строк кредиту 360 дні; стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування; мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 ; суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору; дати надання кредиту: 16.01.2025 або 17.01.2025.

Сторонами було погоджено усі істотні умови кредитування. Споживача було ознайомлено з орієнтовною вартістю кредиту, орієнтовною реальною річною процентною ставкою.

На виконання умов кредитного договору ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" надало відповідачу 16.01.2025 грошові кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн шляхом безготівкового їх перерахування на банківську картку відповідача за № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що вбачається з відповідної виписки про рух коштів, повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК», що надає платіжні послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, що 26.08.2025 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 26/08/25 від 26.08.2025, відповідно до умов якого та відповідного Реєстру боржників право вимоги за Договором №5252188 про надання споживчого кредиту від 16.01.2025 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договорі у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитування за ним обліковується заборгованість, що становить – 32 254,96 гривень, яка складається з: 9 640,00 грн – заборгованість за кредитом; 17 858,10 грн – заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору; 4 756,86 грн – заборгованість за штрафом.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було частково сплачено кредитні кошти в загальному розмірі 4 300,00 грн, які відійшли в рахунок погашення тіла, процентів, комісії.

Вирішуючи даний спір, суд керується наступними нормами права.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб) а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу має бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, вище встановленими обставинами справи та наданими доказами підтверджується факт укладення між первісним кредитором та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору.

Крім того, за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та стороною відповідача не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору та договору факторингу. Зазначені договори недійсними не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

На підставі вище вказаного та наданих доказів судом достовірно встановлено факт укладення між первісним кредитодавцем та відповідачем кредитного договору та погодження між ними усіх істотних умов кредитування.

Позивачем доведено, що на виконання умов кредитного договору первісний кредитор перерахував на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн.

Вирішуючи даний спір на підставі наданих доказів, судом також встановлено набуття позивачем права вимоги до відповідача за даним кредитним договором.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що відповідач повернув отримані ним на підставі вказаного кредитного договору кредитні кошти в повному обсязі, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, що складається з тіла кредиту у сумі 9 640,00 грн та нарахованих і несплачених відсотках у сумі 17 858,10 грн.

При цьому судом враховано, що відсотки за користування кредитом нараховано в межах строку дії кредитного договору ( до 26.08.2025 ) та на підставі процентної ставки, що не суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Разом з цим, суд відмовляє у стягненні з відповідача штрафних санкцій у сумі 4 756,86 грн за кредитним договором, оскільки відповідно до Цивільного Кодексу України Законом №2120-IX від 15.03.2022 були внесені зміни у Прикінцеві і перехідні положення ЦК України 2003 року, доповнено наступними пунктами 18 і 19, відповідно до яких : «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру ( постанова від 23 жовтня 2024 року у справі № 753/25081/21 провадження № 61-8693св24 Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ).

Отже, на підставі викладеного, суд вважає, що наданими представником позивача доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за кредитним договором, доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе кредитні зобов`язання, заборгованість за договором не погашена у повному обсязі, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання судових витрат, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір з врахуванням часткового задоволення позовних вимог у сумі 2 269,70 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, представником позивача у справі заявлено про компенсування понесених витрат на професійну правничу допомогу, зокрема позивачем у сумі 10 000,00 грн. На підтвердження таких витрат надано суду відповідний Договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг у справі.

В даному випадку, суд доходить висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній цивільній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що розмір заявлених ними витрат є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг.

У зв`язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, визначає їх у зменшеному розмірі у сумі 3 500 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат .

Керуючись ст. ст. 4, 76 – 89, 141, 258, 259, 263 – 265, 268, 273, 280- 284, 289, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за Договором № 5252188 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.01.2025 у розмірі 27 498 ( двадцять сім тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн 10 коп, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 269 ( дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 70 коп та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 ( три тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційний розгляд справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін :

позивач – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» ( код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження - бульвар Вацлава Гавела, 4, м. Київ);

відповідач — ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_1 ).

Дата складення повного судового рішення – 08.09.2026.

Суддя А. В. Михайловська