Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №279/3306/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №279/3306/26

Суддя: Пацко О. О.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3306/26

Провадження № 2/279/2378/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Пацко О.О.

з секретарем Зубковою І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» вказує, 29.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 74593145, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу у кредит грошові кошти в розмірі 14 652,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту.

Договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачу електронну адресу.

Згідно з умовами договору позики ОСОБА_1 зобов`язалась вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію в порядку, визначеному цим договором. Однак, відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданого їй кредиту, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за вказаним кредитним договором.

Позивач зазначив, що 29.09.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено договір факторингу № 028-290922 від 29.09.2022 року, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 74593145 від 29.12.2021 року, за яким боржником є ОСОБА_1 .

05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» було укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 74593145 від 29.12.2021 року, за яким боржником є ОСОБА_1 .

Просили стягнути з № 74593145 від 29.12.2021 року, за яким боржником є ОСОБА_1 на їх користь 31854,91 грн. заборгованості за кредитним договором № 74593145 від 29.12.2021 року, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662, 40 грн. та 4500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22.06.2026 року відкрито провадження у цивільній справі.

Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ухвали суду про відкриття провадженні від 22.06.2026 року, розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 29.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було в електронній формі укладено договір позики № 74593145, який був підписаний ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором brRBRAn6XP.

За умовами цього договору ОСОБА_1 надано кредит в сумі 14652,00 грн. строком на 30 днів, дата повернення кредиту (останній день) 28.01.2022 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,99% в день. (п.п. 2.2, 2.3 договору).

У свою чергу ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит у день закінчення строку кредиту або достроково, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту (п. 2.1 правил договору).

У цей же день ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало кредитні кошти в сумі 14652,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , реквізити якої було зазначено ним у договорі, що підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», квитанцією про переказ грошових коштів в сумі 14652,00 грн. на вищевказану банківську картку від 29.12.2021 року.

При цьому відповідач кредитні кошти у встановлений у договорі позики та строк не повернула та не сплачувала проценти за користування кредитом, внаслідок чого в неї утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором, яка становить 31854, 00 грн., з яких: 14652, 00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 17202,91грн. - сума заборгованості за процентами.

Також судом встановлено, що 29.09.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено договір факторингу № 028-290922 від 29.09.2022 року, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 74593145 від 29.12.2021 року, за яким боржником є ОСОБА_1 .

05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» було укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 74593145 від 29.12.2021 року, за яким боржником є ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру прав вимог № 30/01/26 від 30.01.2026 року кредитодавець відступив фактору право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах, передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року, в тому числі до відповідача в сумі 31854,91 грн. з яких 14652,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу , 17202,91 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором позики, суму отриманих за договором грошових коштів не повернув, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 31854,91 грн. з яких 14652,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу , 17202,91 грн. сума заборгованості за відсотками підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у справі, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач поніс витрати зі сплати судового збору сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правову допомогу 4500,00 грн.

Розмір таких витрат підтверджується: договором про надання правової допомоги № 22-08/ДІЛ від 22.08.2026 року, вмтяг з Акту №9-ДІЛ від 25.02.2026 року. Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ч. ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 (справ №755/9215/15-ц) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, що розглядалась, не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), представник позивача не брав участь в судових засіданнях, суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача в розмірі 4500,00 є неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат потрібно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд,

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625-629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за Договором позики №74593145 від 29.12.2021 року в розмірі 31854 (тридцять одна тисяча вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 91 коп., а також стягнути 2662,40 грн. судового збору та 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

В стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О. Пацко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua