Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №279/4217/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4217/26

Номер рядка звіту 69

Провадження № 2/279/2802/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/4217/26 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки при простроченні сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення неустойки при простроченні сплати аліментів, зазначивши, що на виконанні у Лугинському відділі ДВС за виконавчим листом № 2-П-5085 перебуває виконавче провадження № 2584234. Згідно довідки-розрахунку нарахування заборгованості по аліментах станом на 27.12.2021 заборгованість відповідача по аліментах складає 121296,05 грн. з урахуванням помісячної заборгованості з листопада 2020 року по грудень 2021 року. Тому, згідно розрахунку пені за прострочення сплати аліментів загальний розмір пені складає 41437,25 грн.. Просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 неустойку, нараховану на заборгованість за несплату аліментів станом на 27.12.2021 року у розмірі 41437 грн..

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи, подав клопотання про долучення доказів, в якому зазначив, що позивачем у позовній заяві не зазначено про його доходи та необхідність коштів на його існування, до клопотання долучено довідку про доходи.

Дослідивши письмові матеріали в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа №2-п-5085 виданого 30.10.2006 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області було винесено постанову ДВС у Лугинському районі про відкриття виконавчого провадження від 04.12.2006 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом ст. ст. 180, 181, 184 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Частиною 1 ст. 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним старшим державним виконавцем, станом на 27.12.2021 року загальний розмір заборгованості по сплаті аліментів за боржником ОСОБА_3 становить 121296,05 грн..

З даних довідки ТОВ "Фратайм-2010", наданої відповідачем" слідує, що ОСОБА_3 працював на посаді оператора сушильних установок, дохід за період з 12.02.2019 року по 27.06.2022 року склав 212685,98 грн.

Разом з тим, відомості відображені у вказаній довідці не спростовують доводів позивача, а саме не вбачається що відповідачем сплачувались аліменти на утримання дитини.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п. 22 роз`яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.

Наявність заборгованості зі сплати аліментів свідчить про те, що дитина була позбавлена майна, що належить їй за законом. Стягнення пені за прострочення виконання аліментних зобов`язань є механізмом захисту порушеного права дитини на належне утримання.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що на момент виникнення заборгованості відповідач був позбавлений можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмір.

Також, відповідач не підтвердив, що прострочення сплати аліментів відбулося з незалежних від нього причин.

Згідно із ч. 1 ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц Велика Палата Верховного Суду уточнила сформовану раніше позицію щодо порядку обчислення неустойки (пені) зі сплати аліментів, визначивши, що обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного дня такого прострочення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується наступним чином: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто, заборгованість за місяць Х кількість днів заборгованості Х 1 %.

З наданої державним виконавцем довідки - розрахунку слідує, що сплата аліментів відповідачем не здійснювалась з листопада 2020 року по грудень 2021 року. Отже, стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів підлягає сплаті за період з листопада 2020 року по грудень 2021 року, що в сумі становить 12616,81 грн..

Отже, з врахуванням наведеного, відповідно до ст.196 СК України, виходячи з розрахунку проведеного за вищенаведеною формулою, на користь позивача підлягає стягненню 12616,81 грн. за вищевказаний період.

Враховуючи, що судом встановлено, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на користь позивача, з його вини виникла заборгованість зі сплати аліментів, оскільки доказів що несплата аліментів була зумовлена незалежною від нього обставиною суду подано не було, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 12616,81 грн..

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених вимог (0,30 %).

Керуючись ст. ст. 141,263-265 ЦПК України, ст.196 СК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 12616 (дванадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень 81 копійку неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з період з листопада 2020 року по грудень 2021 року .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 405 (чотириста п`ять) гривню 33 копійки судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: Невмержицька О.А.