Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №278/2379/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/2379/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анастасії Юзюк, розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути з останнього додаткові витрати на утримання спільного сина сторні в сумі 12 588 грн.

У обґрунтування заявленого ОСОБА_1 повідомила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі від якого мають спільного сина ОСОБА_3 . Разом із тим, шлюб між сторонами розірваний і ОСОБА_3 , наразі, проживає із заявницею.

Водночас, хлопчик має вади здоров`я, які змушують ОСОБА_1 нести витрати на придбання йому підгузків і станом на день звернення позивачки до суду розмір таких витрат сягнув 39 492 грн із яких відповідач відшкодував лише 7 158 грн. Ураховуючи зазначений перебіг подій, а також зважаючи на принцип рівності участі батьків в утриманні дитини ОСОБА_1 уважає за необхідне стягнути з відповідача 12 588 грн додаткових витрат на дитину.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач, будучи належним чином та завчасно повідомленим про існування цього спору, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та будь-яким іншим чином свого ставлення щодо заявлених вимог не висловив.

Ураховуючи зазначений перебіг подій, суд уважає за необхідне здійснювати розгляд цієї справи у заочному порядку відповідно до приписів ст. 280 ЦПК України.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

10 квітня 2013 року між сторонами укладений шлюб, який розірваний рішенням Житомирського районного суду Житомирської області по справі № 278/768/17 від 26 травня 2017 року (а.с. 4, 6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 5).

Згідно із індивідуальною програмою реабілітації дитини-інваліда № 676 від 11 грудня 2024 року вбачається, що з 07 вересня 2022 року ОСОБА_4 встановлена група інвалідності через наявність у нього ряду діагнозів, зокрема: дитячий аутизм з когнітивною недостатністю помірного ступеню; розлад експресивного та рецептивного мовлення; системний недорозвиток мовлення тяжкого ступеня; виражений ступінь обмеження життєдіяльності (а.с. 32-34).

Станом на день звернення до суду ОСОБА_1 витратила на придбання підгузків для сина 39 492 грн (а.с. 9-25) із яких ОСОБА_2 відшкодовано їй лише 7 158 грн (а.с. 26-31).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У ст. 141 СК України вказано, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою-третьою ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За правилами ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

За правилами ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз указаних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Водночас, особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба) так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі № 202/7117/16-ц та від 20 березня 2019 року по справі № 183/1679/17.

Разом із тим, у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року по справі № 638/13860/16-ц зазначено, що наявність додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Водночас, навчання дитини у вищому навчальному закладі для здобуття відповідної освіти не відноситься до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат згідно зі статтею 185 СК України.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Судом установлено, що сторони перебували між собою у зареєстрованому шлюбі від якого мають спільного сина ОСОБА_3 . Однак, хлопчик страждає на ряд хвороб, що вимагають використання дитиною підгузків, які позивачка систематично купує.

Ураховуючи зазначений перебіг подій, а також зважаючи на принцип рівності батьків щодо утримання дитини й приймаючи до уваги добровільну сплату ОСОБА_2 частини додаткових витрат на ОСОБА_3 , суд уважає за необхідне стягнути з останнього решту недоплаченої суми додаткових витрат на хлопчика, а саме 12 588 грн.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір від сплати якого позивачка звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , код платника податків НОМЕР_2 ) додаткові витрати на утримання спільного сина сторін ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в сумі 12 588 (дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 09 вересня 2026 року.

Суддя Віктор Мокрецький