Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №164/2402/25 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/2402/25

п/с 2/164/464/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 вересня 2026 року. Селище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Токарської І.С.,

з участю секретаря Власюка С.В.,

позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку квартири, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом через свого представника ОСОБА_2 , мотивуючи позовні вимоги тим, що він є власником частки квартири АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті його баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інша частина квартири на праві спадкової власності належить єдинокровному брату ОСОБА_3 , тому вони з братом є співвласниками успадкованого майна. Позивач зареєстрував право власності на свою частку та, оскільки квартира є старою та перебуває у незадовільному стані, хотів її продати, однак не може цього зробити без дозволу співвласника. Відповідач ОСОБА_3 ніколи не цікавився та на цей час не цікавиться успадкованим майном, не проживав у цій квартирі, адже перебуває за кордоном і наміру повертатися в Україну не має, право власності на спадкове майно не оформив та у власності має інше житло, де й зареєстрований. Згідно з висновком експерта від 20 жовтня 2025 року №ЕД-19/103-25/12733-БТ з урахуванням вимог нормативно – правових актів у галузі будівництва та технічний стан житлового будинку, виділити в натурі частини квартири АДРЕСА_2 , технічно неможливо. Зважаючи на те, що частка є незначною та не може бути виділена в натурі, а спільне володіння й користування майном із ОСОБА_3 є неможливим, таке припинення не завдасть шкоди інтересам співвласника, який проживає за кордоном, успадкованим майном не цікавиться, не одружений, дітей не має і, крім цього, позивачем з огляду на те, що вартість квартири становить згідно з експертного дослідження 492 325, 12 гривень, було внесено на депозитний рахунок Державної казначейської служби України 246 162, 56 гривень, які виплатить відповідачу як грошову компенсацію. За таких обставин просив суд припинити право власності ОСОБА_3 на частку квартири та визнати її за ОСОБА_1 .

Ухвалою від 23 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі.

20 квітня 2026 року на електронну адресу суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_3 про неможливість участі у судовому розгляді, так як перебуває за кордоном у Республіці Польща. Зазначає, що позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення, просить розгляд справи проводити за його відсутності.

У судовому засіданні позивач та його представник, кожен зокрема, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Судом установлено, що рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року встановлено, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Маневичі Маневицького району Волинської області (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 9 травня 2017 року), являвся батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 . Вирішено визнати за ОСОБА_1 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 (а.с.11-12).

Згідно з висновком експертного дослідження від 26 серпня 2025 року №СЕ-19/103-25/9776-ОБ Волинського НДЕКЦ ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 55,4 кв.м., становм на 26 серпня 2025 року становить 492 325, 12 гривень (а.с.23 – 32).

Із висновку експертного дослідження Волинського НДЕКЦ№ЕД-19/103-25/12733-БТ від 20 жовтня 2025 року вбачається, що, враховуючи вимоги нормативно – правових актів у галузі будівництва та технічний стан житлового будинку, виділити в натурі частини квартири АДРЕСА_4 , технічно неможливо. У зв`язку з тим, що виділити в натурі частини квартири АДРЕСА_4 , технічно неможливо, варіанти виділу відсутні (а.с. 36 – 43).

Указані обставини відповідачем не заперечуються.

Згідно з ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Одним зі способів захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно зі ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Статтею 365 ЦК України встановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 2) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його родини.

Право власності співвласника на частку у спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17.

Із витягу з Реєстру Прилісненської територіальної громади та витягу з Державного реєстру речових прав убачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований із 17 квітня 2009 року за адресою: АДРЕСА_5 , співвласником якої на праві приватної спільної сумісної власності є із 21 грудня 2004 року (а.с.7,13).

Оскільки позивачем надано докази, які підтверджують неможливість виділу частки у натурі, а також те, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його родини, право власності співвласника на частку у спільному майні може бути припинено, відповідач отримує грошову компенсацію вартості своєї частки у нерухомому майні, тому така шкода не буде істотною і є всі підстави для задоволення позовних вимог.

За клопотанням сторони позивача судові витрати залишаються за позивачем у справі.

На підставі ст.ст.15, 16, 328, 358, 361, 365 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273,279 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 на частку квартири АДРЕСА_1 .

Визнати право власності на частку квартири АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 від 17 березня 1999 року, виданий Маневицьким РВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 .

Відповідачем у справі є ОСОБА_3 , паспорт № НОМЕР_4 від 11 лютого 2019 року, виданий Маневицьким відділом УДМС у Волинській області, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_7 .

Повний текст рішення складено 8 вересня 2026 року.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська